- •1 Підсилювачі
- •Загальні відомості та класифікація підсилювачів
- •Основні технічні показники підсилювачів
- •1.3 Забезпечення положення робочої точки підсилювальних
- •1.3.1 Основні способи забезпечення положення робочої точки
- •1.3.2 Зміщення фіксованим струмом бази
- •1.3.3 Зміщення фіксованою напругою
- •1.3.4 Критерії вибору положення робочої точки підсилювальних
- •1.4 Стабілізація положення робочої точки підсилювальних
- •1.4.1 Дестабілізуючі фактори
- •1.4.2 Метод параметричної стабілізації
- •1.4.4 Емітерна стабілізація
- •1.5 Режими роботи підсилювальних каскадів
- •1.6 Зворотний зв'язок в підсилювачах
- •1.6.1 Типи зворотного зв’язку
- •1.6.2 Вплив зворотного зв'язку на основні параметри
- •1.7 Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах
- •1.7.1 Підсилювальний каскад зі спільним емітером
- •1.7.2 Підсилювальний каскад зі спільним колектором
- •1.7.3 Підсилювальний каскад зі спільною базою
- •1.8 Підсилювальні каскади на польових транзисторах
- •1.8.1 Підсилювальний каскад на польових транзисторах зі спільнім витоком
- •1.8.2 Термостабілізація режиму роботи каскаду на польовому транзисторі
- •1.8.3 Підсилювальний каскад на польовому транзисторі зі спільнім стоком
- •1.9 Багатотранзисторні конфігурації підсилювальних каскадів
- •1.9.1 Каскодна схема
- •1.9.2 Схеми на емітерно-зв'язаних транзисторах
- •1.9.3 Схема Дарлінгтона
- •1.10 Спеціальні типи підсилювачів
- •1.10.1 Схеми корекції ачх
- •1.10.2 Імпульсні підсилювачі
- •1.10.3 Вибіркові підсилювачі
- •1.11 Багатокаскадні підсилювачі
- •1.11.1 Особливості побудови багатокаскадних підсилювачів
- •1.11.2 Підсилювачі з гальванічним зв’язком
- •1.11.3 Підсилювачі з трансформаторним зв'язком
- •1.11.4 Підсилювачі з оптронним зв'язком
- •1.11.5 Підсилювачі напруги з резистивно-ємнісним зв’язком
- •1.11.6 Паразитні зворотні зв’язки в багатокаскадних підсилювачах
- •1.12 Підсилювачі постійного струму
- •1.12.1 Загальні відомості
- •1.12.2 Ппс прямого підсилення
- •1.12.3 Ппс з перетворенням (модуляцією) сигналу
- •1.12.4 Диференціальний ппс
- •1.13 Каскади кінцевого підсилення
- •1.13.1 Загальні відомості
- •1.13.2 Однотактні ккп
- •1.13.3 Трансформаторні ккп
- •1.13.4 Безтрансформаторні двотактні вихідні каскади на транзисторах з різним типом провідності
- •2.10.5 Безтрансформаторні двотактні вихідні каскади на транзисторах з однаковим типом провідності
- •2 Операційні підсилювачі
- •2.1 Загальні відомості
- •2.2 Основні параметри та характеристики оп
- •Інвертувальний підсилювач
- •1.3 Неінвертувальний підсилювач
- •2.5 Диференційний підсилювач
- •2.6 Логарифмічний та антилогарифмічний підсилювачі
- •2.7 Суматор
- •2.8 Повторювач напруги
- •2.9 Інтегратор та диференціатор
- •2.10 Особливості використання оп
- •3.12 Аналогові компаратори
- •3 Генератори гармонічних коливань
- •3.1 Класифікація та призначення генераторів гармонічних коливань
- •3.2 Умови самозбудження автогенераторів
- •3.6 Cтабілізація частоти вихідних коливань в автогенераторах
- •3.6.1 Параметрична стабілізація частоти
- •3.6.2.Кварцова стабілізація частоти
- •Контрольні запитання
2.10.5 Безтрансформаторні двотактні вихідні каскади на транзисторах з однаковим типом провідності
На рис. 1.63 наведені принципові схеми безтрансформаторних каскадів на транзисторах з однаковим типом провідності. Сигнали, які підсилюються, надходять на входи транзисторів підсилювача (рис. 1.63,а) із зсувом по фазі на 1800. При цьому транзистори почергово відкриваються позитивними півхвилями вхідного сигналу, обумовлюючи протікання в навантаженні струмів назустріч один одному. Якщо транзистори та сигнали однакові, то постійний струм через не протікає. З цього видно, що робота схеми аналогічна розглянутій раніше звичайній двотактній схемі (рис. 1.60). Отже, аналіз і розрахунок їх також збігаються.
Схема підсилювача спрощується при живленні від загального джерела . Проте для того, щоб постійна складова струму не протікала через навантаження, останнє повинно приєднуватися через конденсатор досить великої ємності (рис. 1.63,б).
Вхідний трансформатор у вихідних каскадах інтегрального виконання не може бути використаний. В цьому випадку для одержання двох протифазних напруг, які надходять на вихідний каскад підсилення, застосовують фазоінверсні резистивні каскади, один з варіантів яких на транзисторі VT1 наведений на рис. 1.63,в.
Раніше зазначалось, що через великі власні нелінійні спотворень режим класу В рідко використовується при побудові підсилювачів і перевага віддається режиму класу АВ. В цьому випадку дещо збільшується потужність, яка розсіюється в транзисторі, і зменшується ККД підсилювача. Особливо це зменшення помітне при малих значеннях відносної амплітуди, тобто при невеликих значеннях вихідної потужності, що практично не має принципового значення.
Рисунок 1.63 – Принципові схеми безтрансформаторних каскадів на транзисторах з однаковим типом провідності
На рис. 1.64 наведена схема вихідного підсилювача потужності, в якій для забезпечення режиму роботи класу АВ використовуються додаткові кола зміщення. Кола зміщення складаються з резисторів зміщення і , що утворюють з діодами VD1 і VD2 нелінійні подільники напруги. Використання в подільниках діодів дозволяє додатково забезпечити параметричну стабілізацію режиму спокою підсилювача. Температурні зміни напруги на діодах компенсують температурні зміни напруги емітерних переходів транзисторів.
При введенні напруги зміщення зменшуються спотворення, що спостерігаються при малих значеннях вхідного сигналу, при яких виявляється нелінійність вхідних характеристик транзисторів (спотворення типу «сходинка»). Її появу пояснює рис. 1.65. З нього видно, що вхідна напруга за відсутності зміщення створює імпульси струмів баз ( ). При підсумовуванні одержуємо струм, який суттєво відрізняється від синусоїдального.
Рисунок 1.64– Схема вихідного підсилювача потужності, в якій використовуються додаткові кола зміщення
1.69 – Епюри базових струмів при спотвореннях типу «сходинка»
У зв'язку з тим, що вихідні потужні транзистори є найбільш вузькосмуговими компонентами підсилювача, їх гранична частота повинна бути в 2...3 рази більше, ніж верхня робоча частота підсилювача . При меншому запасі виникають великі фазові спотворення, погіршується ККД у діапазоні високих частот та енергетичні характеристики каскаду. Граничні частоти транзисторів попереднього підсилювача рекомендовано обирати більшими (8...12) .
З урахуванням 10...20% запасу вихідні транзистори потрібно обирати так, щоб задовольнялися вимоги:
.
Через те, що в безтрансформаторних вихідних каскадах узгодження вихідного опору з навантаженням неможливе, корисна потужність, яка віддається в навантаження, залежить від опору .
Безтрансформаторні підсилювачі потужності мають коефіцієнт підсилення близький до одиниці: . Підсилення за потужністю реалізується за рахунок великого підсилення за струмом .
У тих випадках, коли необхідно забезпечити підсилення за напругою або отримати великий вихідний опір, застосовують двотактні підсилювачі потужності, виконані за схемою з СЕ (рис. 1.70). В схемі транзистори і працюють в режимі класу В і кожний з них підсилює «власну» півхвилю вхідної напруги. На відміну від каскаду на транзисторах, ввімкнених за схемою зі СК, вихідний опір даного каскаду більший і визначається опором . Коефіцієнт підсилення за напругою залежить від опору навантаження.
Якщо у транзисторів і різні, то різні півхвилі підсилюються не однаково і без введення Н33 нелінійні спотворення сигналу великі. Каскад зсуває на 180° фазу вихідної напруги відносно фази вхідної.
Рисунок 1.71 – двотактні підсилювачі потужності, виконані за схемою зі СЕ
Розглянуті принципи побудови вихідних каскадів на біполярних транзисторах використовуються і при проектуванні вихідних підсилювачів потужності на польових транзисторах. Від пристроїв на біполярних транзисторах такі схеми відрізняються меншими нелінійними спотвореннями і більшою температурною стійкістю. Останнє пояснюється відсутністю в польовому транзисторі механізму температурного позитивного зворотного зв'язку, властивого біполярним транзисторам.