- •1 Підсилювачі
- •Загальні відомості та класифікація підсилювачів
- •Основні технічні показники підсилювачів
- •1.3 Забезпечення положення робочої точки підсилювальних
- •1.3.1 Основні способи забезпечення положення робочої точки
- •1.3.2 Зміщення фіксованим струмом бази
- •1.3.3 Зміщення фіксованою напругою
- •1.3.4 Критерії вибору положення робочої точки підсилювальних
- •1.4 Стабілізація положення робочої точки підсилювальних
- •1.4.1 Дестабілізуючі фактори
- •1.4.2 Метод параметричної стабілізації
- •1.4.4 Емітерна стабілізація
- •1.5 Режими роботи підсилювальних каскадів
- •1.6 Зворотний зв'язок в підсилювачах
- •1.6.1 Типи зворотного зв’язку
- •1.6.2 Вплив зворотного зв'язку на основні параметри
- •1.7 Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах
- •1.7.1 Підсилювальний каскад зі спільним емітером
- •1.7.2 Підсилювальний каскад зі спільним колектором
- •1.7.3 Підсилювальний каскад зі спільною базою
- •1.8 Підсилювальні каскади на польових транзисторах
- •1.8.1 Підсилювальний каскад на польових транзисторах зі спільнім витоком
- •1.8.2 Термостабілізація режиму роботи каскаду на польовому транзисторі
- •1.8.3 Підсилювальний каскад на польовому транзисторі зі спільнім стоком
- •1.9 Багатотранзисторні конфігурації підсилювальних каскадів
- •1.9.1 Каскодна схема
- •1.9.2 Схеми на емітерно-зв'язаних транзисторах
- •1.9.3 Схема Дарлінгтона
- •1.10 Спеціальні типи підсилювачів
- •1.10.1 Схеми корекції ачх
- •1.10.2 Імпульсні підсилювачі
- •1.10.3 Вибіркові підсилювачі
- •1.11 Багатокаскадні підсилювачі
- •1.11.1 Особливості побудови багатокаскадних підсилювачів
- •1.11.2 Підсилювачі з гальванічним зв’язком
- •1.11.3 Підсилювачі з трансформаторним зв'язком
- •1.11.4 Підсилювачі з оптронним зв'язком
- •1.11.5 Підсилювачі напруги з резистивно-ємнісним зв’язком
- •1.11.6 Паразитні зворотні зв’язки в багатокаскадних підсилювачах
- •1.12 Підсилювачі постійного струму
- •1.12.1 Загальні відомості
- •1.12.2 Ппс прямого підсилення
- •1.12.3 Ппс з перетворенням (модуляцією) сигналу
- •1.12.4 Диференціальний ппс
- •1.13 Каскади кінцевого підсилення
- •1.13.1 Загальні відомості
- •1.13.2 Однотактні ккп
- •1.13.3 Трансформаторні ккп
- •1.13.4 Безтрансформаторні двотактні вихідні каскади на транзисторах з різним типом провідності
- •2.10.5 Безтрансформаторні двотактні вихідні каскади на транзисторах з однаковим типом провідності
- •2 Операційні підсилювачі
- •2.1 Загальні відомості
- •2.2 Основні параметри та характеристики оп
- •Інвертувальний підсилювач
- •1.3 Неінвертувальний підсилювач
- •2.5 Диференційний підсилювач
- •2.6 Логарифмічний та антилогарифмічний підсилювачі
- •2.7 Суматор
- •2.8 Повторювач напруги
- •2.9 Інтегратор та диференціатор
- •2.10 Особливості використання оп
- •3.12 Аналогові компаратори
- •3 Генератори гармонічних коливань
- •3.1 Класифікація та призначення генераторів гармонічних коливань
- •3.2 Умови самозбудження автогенераторів
- •3.6 Cтабілізація частоти вихідних коливань в автогенераторах
- •3.6.1 Параметрична стабілізація частоти
- •3.6.2.Кварцова стабілізація частоти
- •Контрольні запитання
1.12.2 Ппс прямого підсилення
ППС прямого підсилення, по суті, є звичайним багатокаскадним підсилювачем безпосереднім зв'язком - рис.1.53.
Рисунок 1.53 – Схема двокаскадного ППС на біполярних транзисторах
Кожен каскад є підсилювальним каскадом зі СЕ. В емітерне коло підсилювача включені резистори і , які забезпечують температурну стабілізацію ППС. Ці резистори, створюють негативний зворотний зв'язок. Усунути його або суттєво зменшити шляхом включення паралельно резисторам конденсаторів в ППС неможливо, оскільки на дуже низьких частотах ємності цих конденсаторів повинні бути дуже великими, а конденсатори занадто громіздкими.
Компенсація постійної складової колекторної напруги першого підсилювального каскаду здійснюється за допомогою другого джерела живлення – , що створює негативну напругу по відношенню до спільної точки підсилювача. Значення та опорів резисторів дільника і вибирають такими, щоб у режимі спокою напруга між базою і емітером другого транзистора . Компенсація постійної складової колекторної напруги другого підсилювального каскаду здійснюється за допомогою дільника, що складається з резисторів і (рисунок 1.53). Щоб струм дільника , не порушував режиму роботи транзистора, його зазвичай вибирають значно меншим струму колектора:
.
Це здійснюється вибором значень опорів резисторів і .
При подачі вхідної напруги змінюються струми бази транзисторів, що призводить до зміни їх колекторних струмів. При цьому змінюються потенціали колекторів, в тому числі і , а отже, і .
ППС прямого підсилення мають великий температурний дрейф ( складає одиниці мілівольт на градус). Крім температурного дрейфу в таких ППС істотний вплив мають часовий дрейф, нестабільність джерел живлення та низькочастотні шуми.
Зазначені недоліки значною мірою долаються в ППС з перетворенням (модуляцією) сигналу.
1.12.3 Ппс з перетворенням (модуляцією) сигналу
На рисунку 1.54 приведена структурна схема ППС з перетворенням сигналу і дано епюри напруг, що пояснюють принцип його роботи.
Вхідний сигнал постійної напруги перетворюється на пропорційний йому сигнал змінної напруги за допомогою модулятора М, потім підсилюється звичайним підсилювачем гармонійних сигналів П, а потім демодулятором ДМ перетворюється в сигнал постійної напруги . Оскільки в підсилювачах змінного струму дрейф нуля не передається від каскаду до каскаду (через наявність розділових ємностей між каскадами), то в даному ППС реалізується мінімальний дрейф нуля.
В якості модулятора можна використовувати керовані ключові схеми, виконані зазвичай на ПТ. Найпростішим демодулятором є звичайний двопівперіодний випрямляч з фільтром на виході.
Рисунок 1.54 – Структурна схема ППС з перетворенням сигналу
В якості недоліків ППС з перетворенням сигналу варто віднести проблему реалізації модуляторів малого рівня вхідного сигналу і підвищену складність схеми.
Досягти істотного поліпшення електричних, експлуатаційних та масо-габаритних показників ППС можна за рахунок їх побудови на основі балансних схем.