- •1 Підсилювачі
- •Загальні відомості та класифікація підсилювачів
- •Основні технічні показники підсилювачів
- •1.3 Забезпечення положення робочої точки підсилювальних
- •1.3.1 Основні способи забезпечення положення робочої точки
- •1.3.2 Зміщення фіксованим струмом бази
- •1.3.3 Зміщення фіксованою напругою
- •1.3.4 Критерії вибору положення робочої точки підсилювальних
- •1.4 Стабілізація положення робочої точки підсилювальних
- •1.4.1 Дестабілізуючі фактори
- •1.4.2 Метод параметричної стабілізації
- •1.4.4 Емітерна стабілізація
- •1.5 Режими роботи підсилювальних каскадів
- •1.6 Зворотний зв'язок в підсилювачах
- •1.6.1 Типи зворотного зв’язку
- •1.6.2 Вплив зворотного зв'язку на основні параметри
- •1.7 Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах
- •1.7.1 Підсилювальний каскад зі спільним емітером
- •1.7.2 Підсилювальний каскад зі спільним колектором
- •1.7.3 Підсилювальний каскад зі спільною базою
- •1.8 Підсилювальні каскади на польових транзисторах
- •1.8.1 Підсилювальний каскад на польових транзисторах зі спільнім витоком
- •1.8.2 Термостабілізація режиму роботи каскаду на польовому транзисторі
- •1.8.3 Підсилювальний каскад на польовому транзисторі зі спільнім стоком
- •1.9 Багатотранзисторні конфігурації підсилювальних каскадів
- •1.9.1 Каскодна схема
- •1.9.2 Схеми на емітерно-зв'язаних транзисторах
- •1.9.3 Схема Дарлінгтона
- •1.10 Спеціальні типи підсилювачів
- •1.10.1 Схеми корекції ачх
- •1.10.2 Імпульсні підсилювачі
- •1.10.3 Вибіркові підсилювачі
- •1.11 Багатокаскадні підсилювачі
- •1.11.1 Особливості побудови багатокаскадних підсилювачів
- •1.11.2 Підсилювачі з гальванічним зв’язком
- •1.11.3 Підсилювачі з трансформаторним зв'язком
- •1.11.4 Підсилювачі з оптронним зв'язком
- •1.11.5 Підсилювачі напруги з резистивно-ємнісним зв’язком
- •1.11.6 Паразитні зворотні зв’язки в багатокаскадних підсилювачах
- •1.12 Підсилювачі постійного струму
- •1.12.1 Загальні відомості
- •1.12.2 Ппс прямого підсилення
- •1.12.3 Ппс з перетворенням (модуляцією) сигналу
- •1.12.4 Диференціальний ппс
- •1.13 Каскади кінцевого підсилення
- •1.13.1 Загальні відомості
- •1.13.2 Однотактні ккп
- •1.13.3 Трансформаторні ккп
- •1.13.4 Безтрансформаторні двотактні вихідні каскади на транзисторах з різним типом провідності
- •2.10.5 Безтрансформаторні двотактні вихідні каскади на транзисторах з однаковим типом провідності
- •2 Операційні підсилювачі
- •2.1 Загальні відомості
- •2.2 Основні параметри та характеристики оп
- •Інвертувальний підсилювач
- •1.3 Неінвертувальний підсилювач
- •2.5 Диференційний підсилювач
- •2.6 Логарифмічний та антилогарифмічний підсилювачі
- •2.7 Суматор
- •2.8 Повторювач напруги
- •2.9 Інтегратор та диференціатор
- •2.10 Особливості використання оп
- •3.12 Аналогові компаратори
- •3 Генератори гармонічних коливань
- •3.1 Класифікація та призначення генераторів гармонічних коливань
- •3.2 Умови самозбудження автогенераторів
- •3.6 Cтабілізація частоти вихідних коливань в автогенераторах
- •3.6.1 Параметрична стабілізація частоти
- •3.6.2.Кварцова стабілізація частоти
- •Контрольні запитання
Інвертувальний підсилювач
Найбільш часто ОП використовується в інвертувальних і неінвертувальних підсилювачах. Спрощена принципова схема інвертувального підсилювача на ОП наведена на рис. 2.7
Рисунок 2.7 – Інвертувальний підсилювач на ОП
Резистор являє собою внутрішній опір джерела сигналу , за допомогою ОП охоплений || НЗЗ.
При ідеальному ОП різниця напруги на вхідних затискачах прямує до нуля, а оскільки неінвертувальний вхід з'єднаний із загальною шиною через резистор , то потенціал в точці а теж повинен бути нульовим ("віртуальний нуль", "уявна земля"). У результаті можемо записати: , тобто
. Звідси отримуємо: ,
тобто при ідеальному ОП визначається відношенням величин зовнішніх резисторів і не залежить від самого ОП.
Для реального ОП необхідно враховувати його вхідний струм , тобто або ,
де – напруга сигналу на інвертувальному вході ОП, тобто в точці а.
Тоді для реального ОП отримуємо:
Неважко показати, що при значущості НЗЗ більше 10, тобто , похибка розрахунку для випадку ідеального ОП не перевищує 10%, що цілком достатньо для більшості практичних випадків.
Номінали резисторів в пристроях на ОП не повинні перевищувати одиниць мегом, в іншому випадку можлива нестабільна робота підсилювача через малі струми витоку, вхідних струмів ОП і т.п. Якщо в результаті розрахунку величина перевищить граничне рекомендоване значення, то доцільно використовувати Т-подібне коло НЗЗ, яке при нормальних номіналах резисторів дозволяє виконати функцію еквівалента високоомного (рис. 2.7 б). У цьому випадку можна записати:
На практиці часто вважають, що , а величина зазвичай задана, тому визначається досить просто.
Вхідний опір інвертувального підсилювача на ОП має відносно невелике значення, яке визначається паралельним НЗЗ:
,
тобто при великих вхідний опір визначається величиною .
Вихідний опір інвертувального підсилювача в реальному ОП відрізняється від нуля і визначається як величиною , так і глибиною НЗЗ. При F > 10 можна записати:
За допомогою ЛАЧХ ОП можна представити частотний діапазон інвертувального підсилювача (див. рис. 2.6), причому
В ідеалі можна отримати , тобто отримати інвертувальний повторювач. У цьому випадку одержуємо мінімальний вихідний опір підсилювача на ОП:
.
В підсилювачі на реальному ОП на виході підсилювача при завжди буде присутня напруга помилки , що породжується і . З метою зниження прагнуть вирівняти еквіваленти резисторів, підключених до входів ОП, тобто взяти (див. рис. 2.7а). При виконанні цієї умови для можна записати:
Зменшення можливо шляхом подачі додаткового зсуву на неінвертуючий вхід (за допомогою додаткового подільника) і зменшення номіналів резисторів, що застосовуються.
На основі розглянутого інвертувального ППС можливе створення підсилювача змінного струму шляхом включення на вхід і вихід розділових конденсаторів, номінали яких визначаються виходячи із заданого коефіцієнта частотних спотворень .