Родовища нафти і газу

Родовище нафти (або газу) — це ділянка земної кори, в надрах якої містяться поклади нафти (газу), що контролюються єдиним структурним елементом.

При цьому в поняття родовища включається не тільки сукупність покладів, але і вся товща порід, що беруть участь в будові даної території, тобто цілісний об’єм земної кори, що містить поклади нафти і газу. Враховуються не тільки природні резервуари з наявними в них покладами, але й товщі, що їх розділяють і перекривають.

Родовища нафти і газу класифікують за різними ознаками, серед яких найбільш суттєві такі: число покладів, що об’єднуються в родовище (однопокладні і багатопокладні), генезис і морфологія структурних форм, що утворюють родовище, фазовий стан вуглеводнів, запаси нафти і газу.

Тектонічні умови формування того чи іншого структурного елементу, що контролюють утворення родовища, насамперед залежать від того, з яким значним геоструктурним елементом земної кори пов’язано формування цього елементу. Основними геоструктурними елементами земної кори є платформи та геосинкліналі. Тому при розгляді структурних форм, з якими можуть бути пов’язані нафтові і газові родовища, розділяють їх на два основні типи: родовища платформ і родовища геосинкліналей (складчасті). Виділяють також перехідні типи.

Родовища платформ характеризуються такими основними рисами:

– приуроченість до пологих антиклінальних форм (куполів, брахіантикліналей);

– кути падіння крил структур, вимірюються одиницями градусів або десятками мінут;

– значною площею найбільш проникних пасток (сотні кв. км. при висоті пастки десятки і перші сотні м);

– великою чисельністю дрібних пасток, площа яких становить одиниці квадратних кілометрів, а висота — десятки метрів;

– широкий розвиток карбонатних комплексів порід і пов’язаних з ними рифів;

– наявність соляно-ангідрітових екрануючих товщ і зон соляного діапірізму;

– обширні площі ВНК, ГВК;

– відсутність диз’юнктивних порушень або незначні їх амплітуди;

– широке поширення літологічного і структурного екранування;

– широке поширення газових покладів;

Платформні родовища містять 96% запасів нафти і 99% запасів газу в світі. Саме на платформах зосереджено більшість гігантських родовищ в світі, з яких проводиться основний видобуток цих корисних копалин.

Родовищам складчастих (геосинклінальних) областей характерні:

– круті різко виражені структури, склепіння і крила яких ускладнені диз’юнктивними порушеннями (скидами, підкидами, насувами); кути падіння крил – десятки градусів, інколи крила поставлені “на голову“ або підвернуті;

– переважно теригенний розріз;

– переважно невеликі тектонічно екрановані та склепінні порушені пластові поклади;

– низька герметичність екранів, що зумовлена наявністю диз’юнктивних порушень;

– перевага нафтових покладів, іноді з газовими шапками;

– прояви грязьового або соляного діапіризму.

Промислова нафтогазоносність в цих родовищах установлена в переважній більшості по всьому розрізу осадочних порід, які беруть участь у геологічній будові певних регонів, від кембрію до неогену. На деяких родовищах поклади нафти і газу виявлені в метаморфічних і кристалічних породах так званої кори вивітрювання фундаменту.

У географічному розміщенні родовищ і газу спостерігається тенденція приуроченості великих за запасами скупчень переважно до платформних територій.