2.Розроблення ґрунту скреперами

Скрепери ефективні для розроб­лення ґрунту, оскільки виконують весь комплекс земляних робіт: розроб­лення, транспортування та укладання ґрунту шаром заданої товщини з частковим його ущільненням. Скрепери зручні в експлуатації, легкі в керуванні, надійні в роботі.

Причіпні скрепери (з гусеничними тракторами) з ковшем місткістю до 5 м³ застосовують для транспортування ґрунту на відстань до 300 м, місткістю 6. ..10 м³– до 750 м та з ковшем місткістю 15 м³ – до 1000 м.

Напівпричіпні скрепери з колісними тягачами та самохідні скрепе­ри доцільно використовувати для переміщення ґрунту на відстань 0,5...5 км. Ці скрепери, на відміну від причіпних, мають велику швид­кість переміщення та мобільні в роботі.

Для скорочення часу набирання ґрунту та кращого наповнення ков­ша («з шапкою») причіпного або самохідного скрепера через недостат­ню зчіпну вагу застосовують трактор-штовхач (гусеничний або коліс­ний трактор), оснащений спереду штовхаючим пристроєм.

Змінну експлуатаційну продуктивність скрепера, м³/зміну, визнача­ють за формулою:

(4)

де С — тривалість зміни, год; — місткість ковша, м³; — коефіцієнт наповнення ковша щільним грунтом:

де — коефіцієнт наповнення ковша розпушеним ґрунтом; — ко­ефіцієнт розпушування ґрунту у ковші; — коефіцієнт впливу гли­бини виїмки та висоти насипу на продуктивність самохідного скрепера (для причіпних скреперів = 1); — часовий коефіцієнт викорис­тання скрепера; — тривалість циклу розроблення перших горизонтів чи відсипки перших шарів:

(5)

де ; ; ; ; — тривалість відповідно завантаження ковша, руху завантаженого скрепера, розвантаження скрепера, руху порожнього скре­пера та час на повороти, с.

Набирання ґрунту складається з різання та наповнення ковша. Як і при роботі бульдозерів, різати скреперами ґрунт можна стружкою одна­кової товщини, клиновидним та гребінчастим профілем.

Різання ґрунту виконують послідовними рядами проходок за схема­ми: смуга поряд зі смугою, через смугу, ребристо-шаховими проходками.

Розроблення ґрунту за схемою смуга поряд зі смугою скреперами зі звичайними прямокутними ножами неефективна через втрати ґрунту у вигляді бокових валків. Розроблення проходками через смугу та за реб­ристо-шаховою схемою зменшує розсипання ґрунту під час різання та поліпшує умови наповнення ковша. При ребристо-шаховому розробленні ширина стружки з другого ряду проходок у кінці наповнення ковша зменшується, що знижує опір різанню та наповненню ковша, сприяє швид­кому надходженню ґрунту в ківш та наповненню його «з шапкою».

Для підвищення продуктивності скрепера використовують уклони місцевості, за відсутності яких вони створюються штучно. Під час руху скрепера під уклон 5... 12 % ґрунт можна різати товстішим шаром і наповнювати ківш на більш короткому шляху; це дає змогу скоротитичас наповнення ковша у 1,3... 1,5 раза порівняно з різанням горизон­тальними шарами. У піщаних грунтах для збільшення наповнення ков­ша рекомендується різати ґрунт на підйом до 5 %.

У процесі планування майданчиків скрепери рухаються за кривими, що нагадують еліпс або спіраль (еліптична, «вісімкою», зигзагом, за спіраллю, за поперечно-човниковою схемою).

Еліптичну схему використовують для зведення на­сипів до 2 м заввишки при фронті роботи 50...100 м. Схему «вісімкою» використовують для зведення насипів до 4.. .6 м заввиш­ки. Вона потребує більшого фронту робіт порівняно з еліптичною і більш продуктивна.

Використання великовантажних самохідних скреперів для цих ро­біт дає змогу за одним заходом ще й ущільнювати ґрунт без зниження продуктивності на відсипанні.

Завершують планувальні роботи за допомогою тих самих скреперів, які виконували основні земляні роботи. Опущений ківш ножем зрізує дрібні нерівності й засипає зрізаним ґрунтом невеликі заглиблення, ви­рівнюючи поверхню ґрунту.