Анатомічна будова стебла.
Анатомічна будова стебла трав’янистих одно та дводольних рослин.
Стебло однодольної рослини за анатомічною будовою відрізняється від стебла дводольної.
У стеблі дводольної рослини розрізняють первинну і вторинну будову. Виникнення вторинної будови стебла зв’язане з поділом клітин камбію.
Первинна будова. На верхівці стебла розташована первинна меристема (конус наростання). На рівні зачасткових листків закладається прокамбій, який формує первинні флоему і ксилему. Зовні від прокамбію відокремлюється первинна кора, всередину – серцевина. Поверхневий шар клітин конуса наростання диференціюється в епідерму. Так виникає первинна будова.
Стебло однодольних покритонасінних, так само як і корінь, має лише первинну будову.
Мал. 5. Будова соломини жита:
1—епідерма; 2 — склеренхіма; 3 — продих;
4 — хлорофілоносна паренхіма; 5 — флоема;
6 — ксилема; 7 — паренхіма центрального циліндра
Проте на відміну від однодольних рослин у дводольних не всі клітини прокамбію перетворюється на первинні ксилему і флоему. Шар клітин прокамбію між ними зберігає здатність поділятися і перетворюватися у вторинну твірну тканину — камбій. Камбій поділяється, відкладаючи всередину елементи вторинної ксилеми. а до периферії — вторинної флоеми.
Мал. 6. Первинна будова стебла дводольної рослини:
1— епідерма; 2 — коленхіма;
3 — корова паренхіма;
4 — ендодерма; 5 — перицикл;
6 — флоема; 7 — прокамбій;
8 — ксилема; 9 — паренхіма центрального циліндра
Таким чином, діяльність камбію забезпечує виникнення вторинних елементів у стеблі, тобто перехід від первинної анатомічної будови до вторинної. Вторинна будова стебла характерна для всіх дводольних рослин — трав і дерев. Дуже поширені такі типи вторинної будови стебла: пучковий, перехідний і непучковий. Відмінності їх зумовлені способами закладання прокамбію і наступною діяльністю камбію.
Пучкову бідову стебла мають деякі трав'янисті рослини (кріп, конюшина, жовтець, горох, люцерна). Закладені в конусі наростання прокамбіальні тяжі розміщуються колом по периферії центрального циліндра. Кожен прокамбіальний тяж перетворюється у відкритий колатеральний пучок, що складається з первинної ксилеми, первинної флоеми і смужки камбію між ними. Клітини камбію, які діляться, дають нові — вторинні — елементи провідного пучка: всередину— ксилему, до периферії — флоему.
У багатьох рослин пучкова будова стебла з віком замінюється не пучковою. Така перехідна будова стебла характерна для соняшника, жоржини, рицини тощо.
Не пучкова будова стебла властива стеблам багатьох трав і дерев (льон, липа, яблуня, сосна тощо). За не пучкової будови прокамбій закладається циліндром і відразу перетворюється на камбій.
Отже, і за первинної, і за вторинної будови елементи флоеми і ксилеми розташовуються суцільним циліндром. Проте, якщо у трав усі клітини камбію на осінь перетворюються на клітини постійних тканин, то в деревних камбій функціонує протягом усього їхнього життя. Багаторічна діяльність камбію і зумовлює особливості структури стовбура дерева і стебла чагарника.
Мал. 7. Будова стебла дводольних рослин:
А — формування стебла безпучкового типу;
Б, В — формування стебла перехідного типу;
Г, Ґ — формування стебла пучкового типу;
1 — прокамбій;
2 — первинна кора;
3 — первинна флоема; 4— камбій;
5— вторинна флоема; 6— вторинна ксилема;
7— склеренхіма; 8 — первинна ксилема;
9 — міжпучковий камбій;
10 — серцевина