ЗМІСТ

Вступ

1. Організація виробничої дільниці

   1. Визначення виробничої програми дільниці

   2. Визначення типу виробничого процесу

   3. Побудова графіка завантаження робочих місць на дільниці

   4. Визначення чисельності персоналу

2. Планування фондів заробітної плати по категоріях персоналу дільниці

   1. Планування фонду заробітної плати основних робітників дільниці

   2. Визначення річного фонду зарплати допоміжних робітників дільниці

   3. Обчислення річного фонду заробітної плати інженерно-технічних працівників дільниці

3. Розрахунок вартості фондів дільниці та амортизації

1. Розрахунок вартості обладнання дільниці

2. Обчислення капітальних вкладень при проектуванні дільниці

3. Визначення величини амортизаційних відрахувань основних виробничих фондів дільниці

4. Розрахунок капітальних вкладень в обігові кошти

5. Загальний розмір капіталовкладень

3. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування

   1. Витрати на повне відновлення та капітальний ремонт устаткування, транспортних засобів та дорогоцінного оснащення

   2. Витрати на експлуатацію устаткування

   3. Розрахунок витрат на проведення поточного ремонту устаткування і транспортних засобів

   4. Обчислення витрат на утримання та експлуатацію цехового транспорту

   5. Знос малоцінних та швидкозношуваних інструментів та пристроїв (нецільового призначення)

   6. Розрахунок інших витрат

4. Цехові витрати

   1. Визначення витрат на управління виробництвом

   2. Розрахунок амортизаційних відрахувань

   3. Обчислення витрат на утримання будівель, споруд, інвентарю

   4. Розрахунок витрат на поточний ремонт будівель, споруд, інвентарю

   5. Визначення витрат на проведення випробувань, дослідів, раціоналізацію та винахідництво

   6. Обчислення витрат на охорону праці

   7. Знос малоцінного та швидкозношуваного інвентарю

   8. Розрахунок інших витрат

5. Калькуляція цехової собівартості виготовлення однієї деталі

   1. Розрахунок вартості основних матеріалів

   2. Обчислення заробітної плати основних робітників

   3. Відрахування у соціальні фонди

   4. Визначення витрат по експлуатації ріжучих і вимірювальних інструментів та пристосувань

   5. Обчислення витрат на утримання та експлуатацію устаткування на одну деталь

   6. Цехові витрати на одну деталь

6. Перевірка правильності розрахунків

7. Визначення техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності цеху

   1. Розрахунок техніко-економічних показників

Висновки

Додатки

Література

ВСТУП

Технологічна картка №

Найменування деталі « »

матеріал _______________ __________

Маршрутна технологія та інші показники

№ операції	Найменування операції	Обладнання	Штучний час, хв.	Розряд

Інші показники

1. Маса заготовки, кг _______________________________

2. Маса відходів, кг __________________________________

3. Кількість деталей на 1 машину, шт. ____________________

4. Річна виробнича програма, шт. ___________________

5. Двозмінний режим роботи підприємства, тривалість зміни – 8 год.

1. Організація виробничої дільниці

1.1. Визначення виробничої програми дільниці

Виробнича програма (програма запуску деталей) та технологічний процес виготовлення деталі являються основою всіх організаційно-планових розрахунків роботи виробничих дільниць.

Програма запуску деталей у виробництво визначається за формулою:

N_з = N_в  j + N_з.ч + N_н.в + N_бр, шт. 6, с.4 (1)

де N_в – річна програма випуску виробів, шт.;

j – кількість деталей, що використовуються у виробі, шт.;

N_з.ч - кількість деталей, які випускаються у вигляді запасних частин (приймається в розмірі до 20% від N_в · j), шт.;

N_бр – кількість деталей, які компенсують технологічно неминучий брак деталей, розраховується за формулою:

, шт. 6, с. 4 (2)

де а_л – плановий відсоток прихованого браку литва (2%); а₁...а_m – відсоток технологічно неминучого браку (на операціях технологічного процесу слід приймати 1,5%, на фінішних операціях – 1%);

m – кількість операцій технологічного процесу; N_нв – кількість деталей в незавершеному виробництві (приймається в розмірі 3% від N_в · j.), шт.

Програма запуску деталей у виробництво становить :

1.2. Визначення типу виробничого процесу

Тип виробництва встановлюється за ступенем спеціалізації (по середньому коефіцієнту завантаження) робочих місць. Середній коефіцієнт завантаження робочих місць технологічного процесу визначається в такій послідовності.

1.2.1. Розрахунок дійсного річного фонду часу роботи обладнання

Дійсний річний фонд часу роботи обладнання визначається за формулою:

5, с.113 (3)

де Д_р – кількість робочих днів на рік (згідно з календарем);

Т_зм – тривалість робочого дня в годинах;

f – втрати робочого часу на ремонт устаткування (6%);

n – кількість робочих змін на протязі доби.

1.2.2. Розрахунок кількості робочих місць по операціям технологічного процесу.

Розрахункова кількість робочих місць на кожній операції визначається за формулою:

,шт.од. 5, с. 117 (4)

де – норма часу виконання і-тої операції, хв.;

К_в – коефіцієнт, враховуючий виконання норм виробітку; К_в=1,1.

Прийнята кількість робочих місць (обладнання) /М_пр, шт./ на кожній операції визначається шляхом округлення розрахункової величини до цілого числа. Допускається перевантаження обладнання до 13%.

Наводиться приклад розрахунку кількості робочих місць на одну операцію:

,шт.од.

Прийнята кількість робочих місць становить:

М_пр005 =

1.2.3. Визначення коефіцієнта завантаження обладнання.

Коефіцієнт завантаження робочих місць по операціях визначається за формулою:

, 5, с. 117 (5)

Приклад розрахунку коефіцієнта завантаження робочого місця на одній операції:

Kз₀₀₅=