Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

шпори

.docx
Скачиваний:
25
Добавлен:
07.02.2015
Размер:
53.21 Кб
Скачать

56. Особливості навчання констр. З буд.матеріалу в ст. гр..Конструктивна діяльність . - це практична діяльність, спрямована на отримання певного, заздалегідь задуманого реального продукту, відповідного його функціональному призначенню. Конструювання є досить складним видом діяльності для дітей. У старшій групі продовжується навчання вмінню аналізувати предмети, виділяти характерні ознаки в них, порівнювати за цими ознаками. Розвивається здатність встановлювати різні залежності між окремими явищами (залежність конструкції від її призначення, залежність швидкості висоти гірки і т.д.).  У цій групі особливе місце починає займати формування найпростіших елементів навчальної діяльності: розуміння завдання, поставленої вихователем, самостійне виконання вказівок, що визначають спосіб дії.  Дітей навчають будувати по словесному опису, на запропоновану тему, за умовами, за малюнками, фотографіями (станція метро, ​​вежа Кремля і т.д.). Особливаувага приділяється виробленню у дітей уміння створювати конструкції за задумом.  Діти навчаються ряду нових конструктивних умінь: поєднувати кілька невеликих площин в одну велику (споруда парканчиків, що відгороджувала площі різної конфігурації), робити споруди міцними, пов'язувати між собою рідко поставлені цеглинки, бруски, готуючи основу для перекриттів, розподіляти складну споруду у висоту.  Триває знайомство з новими деталями і їх властивостями: з різноманітними за формою і величиною пластинами (довгими, короткими, широкими і вузькими, квадратними і трикутними), з брусками, циліндрами.  Дуже важливо навчати дітей вмінню замінювати одні деталі іншими: куб легко скласти з двох тригранних призм, з цеглинок і т.д.  Споруджуючи колективні будівлі (зоопарк, вулиця, дитячий сад), діти вчаться працювати спільно, об'єднувати свої будівлі відповідно до єдиним задумом.  Продовжувати вдосконалювати вміння дітей згинати аркуш паперу навпіл, вчетверо, в різних напрямках, згладжуючи згини. Вчити складати щільну квадратну папір на шістнадцять маленьких квадратів, по діагоналі, чітко поєднуючи сторони і кути; складати коло по діаметру і склеювати його конус.  Вчити працювати по готовій викрійці, по нескладному кресленням, використовувати ножиці для надрізів і вирізування по контуру.  Створюючи паперові циліндри шляхом їх з'єднання і фігурки тварин, людей, діти вчаться передавати різні положення і пози цих фігурок, об'єднувати їх в нескладні композиції.  Дітей вчать виготовлення виробів із сірникових коробок шляхом їх різних поєднань і з'єднань.  При виготовленні іграшок-саморобок з непридатного матеріалу - котушок, дроту у кольоровій обмотці, поролону, пенапласта і т.п. - Діти знайомляться з властивостями цих матеріалів і вчаться використовувати його відповідно до задуманої конструкцією.  Дітей продовжують навчати вмінню доцільно використовувати природний матеріал (жолуді, траву, шишки, насіння клена і т.п.) при виготовленні різних виробів. Діти оволодівають навичками з'єднання окремих частин за допомогою клею, сірників.  Вони вдосконалюються також у плануванні своєї діяльності, в умінні працювати цілеспрямовано, проявляючи самостійність, ініціативу, вигадку. 

57.характер і особливості констр. З буд.матеріалу в ст..гр. Діти старшої групи повинні вміти: — спільно будувати, творчо розвивати сюжети ігор з будовами; — створювати нові споруди за зразком, різні їх варіанти за умовами щодо розміру, форми, кольору, призначення, оздоблення; — користуватися узагальненими уявленнями про можливості зведення і зміни різних конструкцій з конкретних матеріалів; — збагачувати і розширювати предметно-ігрове середовище створеними власноруч і спільно з дорослими конструкціями, іграшками-саморобками, використовувати їх для реалізації ігрових задумів.    4. Діти підготовчої групи повинні: — розвивати конструкційне мислення, творчу уяву, мовлення, відображати різноманітні об'єкти навколишньої дійсності, вільно і творчо використовувати способи конструювання з різноманітних природних і промислових матеріалів; — задовольняти власні інтереси щодо самостійного створення будов, розширювати і поглиблювати ці інтереси в будівельних іграх за спільним задумом, уважно ставитися до пропозицій одне одного; — будувати складні конструкції за зразком, умовою, створювати варіанти зі знайомих конструкцій; — з елементів різних конструкторів за запропонованими схемами створювати статичні та рухомі споруди, збільшуючи чи зменшуючи їх розмір, конфігурацію; — по-різному використовувати у грі створені конструкції.    У самостійних іграх дітей старшого дошкільного віку роль вихователя має бути малопомітною. Він не повинен змінювати їх змісту, нав'язувати нову тему, а лише може порадити, як визначити розмір будівлі, намітити цікаві об'єкти, точніше відтворити побачене, правильно розподілити обов'язки, як подолати певні труднощі, активізуючи ініціативу дітей.    Старші дошкільники уже виявляють здатність самостійно домовлятися про тему будови, розподіляти обов'язки, добирати необхідний матеріал та ін. Вихователь повинен дбати, щоб кожна дитина брала участь у зведенні споруд. Для цього доцільно використовувати комплексні сюжетні будови, в яких дошкільнятам доручають самостійне виконання певної операції. Після закінчення робіт діти спільно з вихователем з'ясовують, наскільки відповідає споруда задуму, обговорюють внесок кожного у результат.    Процес зведення будівель в іграх сприяє активному пізнанню дітьми навколишнього світу, що актуалізує важливість успішного розвитку їхніх конструкційних здібностей. З цією метою необхідно збагачувати сприймання дошкільників цілеспрямованим спостереженням процесів будівництва, готових споруд, використовуючи при цьому словесні, зображувальні (фотографії, схематичні малюнки) засоби.    Під час самостійних будівельних ігор діти нерідко потребують іграшок, яких немає в групі. За таких обставин не обходиться без власноручного виготовлення іграшок-саморобок, що має неабияке значення для розвитку конструкційного інтересу, реалізації ігрових задумів.    Будівельно-конструкційні ігри розвивають розумові здібності: вміння цілеспрямовано розглядати предмети і споруди, уявно ділити їх на частини, порівнювати, бачити спільне і відмінне, робити висновки й узагальнення, виокремлювати основні елементи конструкції, від яких залежить розміщення інших. У цьому процесі в дошкільнят виробляється вміння користуватися сенсорними еталонами (системами геометричних форм і тіл, просторових відношень, кольорів тощо). їхні дії стають усвідомленими, вони починають самостійно оволодівати узагальненими способами зведення подібних споруд у змінених умовах. Такі умови можуть бути задані вихователем (побудувати міст, під яким проплив би теплохід) або продиктовані грою. Ігри з будівельним матеріалом розвивають у дітей довільність психічних процесів (сприймання, пам'яті, мислення, уяви, спостережливості), формують інтерес до техніки.    Ігри, основою яких є зведення конструкцій, мають багато спільного з трудовою діяльністю, сприяють формуванню у дошкільників уміння ставити мету, планувати послідовність операцій, добирати необхідний матеріал, оцінювати результати роботи (своєї та інших), творчо здійснювати задум гри. Беручи в них участь, діти пояснюють свої дії, обговорюють задуми, мотивують пропозиції, домовляються про спільну діяльність, що сприяє збагаченню їхнього словникового запасу новими поняттями, термінами. Систематична участь у будівельно-конструкційних іграх збагачує досвід дитини, виховує такі її моральні й вольові якості, як працелюбство, самостійність, організованість, відповідальність, ініціатива, товариськість, уміння доводити справу до кінця, долати труднощі, уважно слухати пояснення вихователя тощо.

58. Перспективність і наступність .

педагоги дошкільних навчальних закладів і вчителі 1-их класів школи

мають всі необхідні об’єктивні умови для реалізації перспективності і наступності

освітньо-виховних завдань з навчання малювання на суміжних ланках освіти.

Проблема полягає тільки в активізації суб’єктивних факторів, а саме, в співпраці

педагогів обох ланок освіти і врахуванні інтересів дитини-творця. Для вчителів

важливо рахуватись з тим, що дитина приходить до школи з певним досвідом

художнього світосприймання та образотворчої діяльності. Важливо знати ці

досягання, щоб зберігати, підтримувати і розвивати їх.Вивчення практики освітньо-виховної роботи дошкільних навчальних

закладів на заняттях з малювання засвідчує, що в навчанні малювання вихователі

дотримуються принципу перспективного спрямування знань, умінь, навичок дітей

на майбутнє навчання в школі. Діти вцілому володіють засобами і техніками

виконання предметних, сюжетних і декоративних малюнків.

Проте для шкільного навчання було б корисним, коли б вони мали кращі

уміння у виконанні предметних малюнків на основі натури, щоб більш

розвиненою і зосередженою були їх увага і спостережливість, необхідні як для

виконання цього виду зображень, так і для навчання вцілому.

В дошкільному навчальному закладі на заняттях з малювання більш

посилено треба працювати над розвитком образної пам’яті, наочно-образного

мислення і уяви.

Для покращення підготовки руки дітей до письма в школі на заняттях з

малювання в дошкільному навчальному закладі важливо більше тем пропонувати

виконувати кольоровими олівцями, фломастерами, включати в малюнки

зображення різноманітних тонких ліній, виробляти у дітей плавність,

рівномірність і злитність їх виконання.

Для майбутнього навчання в школі важливо в ході дошкільної підготовки

розвивати у дітей спостережливість. За переконанням

В. О. Сухомлинського [6, 64], спостережливість є головною рисою розвинутого

інтелекту і складає основу розумових здібностей. З нею тісно пов’язані різні риси

розумового розвитку: допитливість, тобто активне ставлення до явищ

навколишнього світу, системність, ємкість, дисциплінованість, гнучкість,

самостійність та критичність інтелекту.

Отже, в досвіді нашої роботи у процесі підготовки до занять з малювання

особлива увага приділялась спостереженням для накопичення зорових вражень

про предмети і явища. Пропонували дітям більше малювати за безпосередніми

спостереженнями, що було підготовчим етапом до малювання з натури.

Спостереження за дітьми на заняттях з малювання з натури свідчать, що з

часом у більшості з них з явилась здатність розмежовувати способи зображення з

натури і за уявленням. В процесі роботи над малюнком вони стали порівнювати

своє зображення з натурою, були більш спостережливими і критичними в аналізі

своїх малюнків, відмічали в них подібність з натурою, або відмінність від неї.

В контексті підготовки до школи корисним для розвитку у дітей

загальнопізнавальних здібностей (уваги, пам’яті, зосередженості) може стати

використання на заняттях з малювання «Образотворчих диктантів», міні-

малюнків, виконаних під диктовку вихователя.

На початку багатьох занять, що ми проводили в рамках нашого дослідження,

пропонували малювання дітьми образотворчих диктантів. Ця робота займала у

нас 5-7 хвилин, які, як правило, витрачаються на вступну частину заняття, але

вона допомагала нам швидко організовувати дітей, мобілізувати їх увагу для

сприймання завдання, розвивати образну пам’ять, уміння слухати не лише те, що

треба намалювати, але й як це треба зробити. Завдання для образотворчих

диктантів ускладнювалось за такими напрямками: кількість предметів, які треба

намалювати (від 2 до 5 і більше), складність цих предметів за будовою (від однієї

частини до 4-5); спосіб розташування предметів (в ряд, горизонтально або

вертикально, по клітинках, по колу, навколо спільного центру і т.д.).

В технічному плані під час образотворчих диктантів ми розвивали дуже

важливе для шкільного навчання уміння малювати образ контурною лінією. Але

це були не монотонні графічні вправи (гачки, завитки, палички), які пропонує

сучасна методика як пропедевтику навчання письма, а зображення цікавих для

дітей образів. Це сприяло розвитку окоміру, точності, чіткості, плавності, злитності, рівномірності рухів руки, які так необхідні дитині для оволодіння

письмом в школі.

Образотворчі диктанти важливі також для формування і закріплення

загальних навчальних умінь і навичок: слухати і запам’ятовувати завдання,

виконувати його за певний час, оцінювати свою роботу.

59. Методика впровадження декор.-ужиткового мист. В ДНЗ. Декоративна діяльність в дитячому садку

Високі виховні можливості різних видів декоративної діяльності прикладного мистецтва закладені в самій їхній основі, що базуються на народній творчості, яка сполучає в собі естетичний початок з промисловою технологією і ручною працею.

Необхідною умовою побудови сучасної системи дошкільного виховання й навчання та розвитку всебічно розвиненої особистості є використання народного мистецтва в декоративній діяльності дітей. Народне мистецтво втілює в собі історичний досвід багатьох поколінь і розглядається як частина матеріальної культури.

Важливу роль декоративної діяльності у вихованні дітей відзначало багато вітчизняних мистецтвознавців, дослідників дитячої творчості (А.П.Усова, Т.С.Комарова, Т.Я.Шпикалова, Н.Б.Халезова, Т.Н.Доронова, А.А.Грибовська й інші). Вони переконливо свідчать, що декоративна діяльність викликає у дітей перші яскраві уявлення про Батьківщину, її культуру, сприяє вихованню патріотичних почуттів, прилучає до світу прекрасного, і тому декоративну діяльність і необхідно використовувати в педагогічній роботі у дитячому садку.

Виховати любов до прекрасного... Це значить, ознайомити дітей з різними видами декоративної діяльності.

Декоративна діяльність є одним з факторів гармонійного розвитку особистості. За допомогою декоративної діяльності відбувається збагачення душі дитини, прищеплюється любов до свого краю. Народна декоративна діяльність зберігає й передає новим поколінням національні традиції й вироблені народом форми певних відносини до світу. Мистецтво декоративної діяльності допомагає розкрити дітям світ прекрасного, розвивати в них художній смак.

Зіткнення з народним декоративним мистецтвом збагачує дитину, виховує гордість за свій народ, підтримує інтерес до його історії й культури.

Пізнаючи красу народної творчості, дитина випробовує позитивні емоції, на основі яких виникають більше глибокі почуття: радості, замилування, захвату. Утворяться образні уявлення, мислення, уява. Все це викликає в дітей прагнення передати сприйняту красу, запам'ятати ті предмети народно-декоративного мистецтва, які їм сподобалися, у них пробуджується й розвивається творча активність, формуються естетичні почуття й художній смак, естетична оцінка до предметів українського декоративного мистецтва. У дітей формуються різноманітні здібності - як художні, так й інтелектуальні.

Знайомство дитини з українською декоративною діяльністю опирається на принцип загальної дидактики - зв'язку з життям, систематичності й послідовності, індивідуального підходу в навчанні й художнього розвитку дітей, наочності.

Основними напрямками роботи по декоративній діяльності дошкільників за мотивами українських народних промислів в дитячому садку є:

· знайомство дітей з виробами народних художніх промислів;

· знайомство дошкільників із символікою українського декоративного мистецтва і її значенням.

· самостійне створення дітьми декоративних виробів.

У роботі необхідно використовувати різні методи: метод обстеження, наочності, словесний, практичний, евристичний, частково-пошуковий, проблемно-мотиваційний, метод співтворчості, мотиваційний.

Декоративна діяльність в дитячому садку розпочинається із знайомства дітей з декоративною діяльністю за мотивами українських народних промислів. Форми проведення занять для ознайомлення дошкільників з народними промислами різні: подорожі по стародавніх українських містах, знаменитим на увесь світ своїми художніми промислами, екскурсії в казку, перетворення в майстрів-художників. На таких заняттях вирішуються пізнавальні, навчальні й творчі завдання. Знайомлячи дітей з виробами народних промислів, необхідно прилучати дітей до рідної культури, допомогти їм увійти в світ прекрасного, вчити бачити й почувати неповторні сполучення фарб природи, будити потребу любити й радуватися життю. Необхідно навчити дітей бачити естетичні властивості предметів, розмаїтість і красу форми, сполучення кольорів і відтінків, адже вдивляючись, міркуючи, діти вчаться розуміти, почувати, любити. Творчі здібності дітей в декоративній діяльності розвиваються в різних напрямках: спочатку у створенні ескізів на папері; у продумуванні елементів візерунка; у розташуванні їх на обсягах; у створенні предметів декоративного характеру; вмінні знайти спосіб зображення й оформлення предмета; у перенесенні задуманого декоративного візерунка на виріб. З метою емоційного виховання розглядання предметів можна супроводжувати художнім словом, примовками, образними словами, які використають народні майстри, звучанням народної музики, частівок, пісень. Короткі образні характеристики допомагають дітям запам'ятати того або іншого персонажа, формують доброзичливе відношення до нього. Дітей слід вчити розглядати предмет, обводячи рукою по контурі, тобто використовувати "жест руки". У геометричному орнаменті в ДНЗ бажано вчити дітей, що складний візерунок складається з найпростіших, знайомих частин - крапки, кружка, кільця, прямих і хвилястих ліній. Пояснювати як намалювати нескладний візерунок, а потім запропонувати дітям самим його виконати. Тим, у кого не виходить, дати подивитися таблиці з елементами й компонування їх у візерунку. Обов'язково підбадьорювати дітей прислів'ями, приказками: "Терпіння й труд - усі перетруть". На заняттях ліпити окремі предмети й створювали цілі композиції.

Декоративне малювання - це малювання різних орнаментів за допомогою гуашевих фарб на площині паперу та об'ємних виробах з глини.

Заняття з декоративного малювання розпочинається з середньої групи, хоча є аспекти цього виду діяльності в молодшій групі.

Завдання які стоять перед декоративним малюванням для всіх вікових груп:

1) Розвивати естетичне сприйняття при безпосередньому ознайомленні з творами декоративно-прикладного мистецтва.

2) Вчити розуміти значення і красу декоративного мистецтва.

3) Вчити гармонійно поєднувати кольори та їх відтінки.

4) Оволодіти технічними прийомами декоративного малювання.

5)Вчити виконувати колективні роботи, складати панно з окремих декоративних візерунків за мотивами українського декоративного мистецтва.

Зміст занять по декоративному малюванню наступний: малювання узорів і декоративних елементів зі зразку; самостійне виконання в квадраті, колі узорів з форм рослинного і тваринного світу (декоративна переробка листя дерев, квітів, грибів і т.д.), а також геометричних форм (кіл, трикутників, прямокутників). Малювати казкових птахів, тварин, казкових квітів за мотивами народних майстрів. В процесі виконання декоративної роботи діти вчаться застосовувати лінії симетрії, чергування елементів.

На заняттях з малювання використовують такі матеріали як: папір, кольорові олівці, пензлик, акварельні і гуашеві фарби. Гуашеві фарби використовуються для декоративного малювання а також для предметного в молодшому дошкільному віці.

Декоративна ліпка - ліплення за допомогою стеків, наліплювання, різних предметів народного вжитку. Змістом декоративного ліплення можуть бути посудини, намисто, настінні й настільні пластинки.

За змістом декоративне ліплення в дитячому садку умовно можна розділити на два види: предметне з елементами ліпного декору і власне декоративне ліплення. Занять першого виду в програмі значно більше, бо сюди відноситься декорування посуду, глиняних іграшок, казкових образів, зображень тварин та птахів. До власне декоративного ліплення можна віднести створення декоративних пластин та прикрас.

Вихователі повинні враховувати, що техніка декоративного ліплення вимагає доброго розвитку у дітей дрібних м'язів рук, тонкості, точності координації рухів, гарного зоровою контролю за діяльністю рук, а також посидючості, настирливості, бо це надзвичайно тонка і клопітка робота. Дітей 3-4 років можна вчити за допомогою стеки або штампиків наносити на поверхню виробів візерунки у вигляді ліній, дуг, крапок, кілець (прикрасити плаття ляльки-неваляйки, мисочку, тарілочку, чашечку, корзиночку). Дітей середньої групи вчать техніки наліплювання елементів візерунку на поверхню виробу, прикрашати торти, тістечка смужками, кульками, квітами, метеликами.

Дітей старшого дошкільного віку можна навчити виконувати ширший обсяг робіт з ліпного декоративного оформлення предметів: декорувати глиняні іграшки по типу народних, ужитковий та художній посуд, виліплений за народними мотивами, ліпити декоративні пластини та прикраси.

Оскільки із всього розмаїття кераміки дітей найбільше приваблюють керамічні іграшки, то ознайомлення з технікою ліпного декорування важливо починати саме з прикрашанню виліплених ними іграшок. Найпростішою технікою такого прикрашання є ліпна "обробка", яка складає основу декору димківської барині. Вона надає виразності і святковості сукням, блузам, фартухам, косинкам. Декоративними обробками димківські майстри також декорують крила й хвости казкових індиків, гусей, півнів, квочок, ліплять декоративні прикраси на ногах коників, козликів, корів.

Своєрідний характер має ліпне декорування українських керамічних іграшок. Гончарі Опішні, Київської та Чернігівської областей прикрашають іграшкових звірів та птахів реалістичними елементами рельєфу, що зображають їхнє хутро, пір'я, та стилізованими декоративними елементами: квітами, листям, лініями, кругами, кільцями. Тулуби казкових птахів покриваються наліпками у вигляді півкілець та ниткоподібними джгутиками, що створюють враження справжнього пір'я.

Керамічні іграшки, що втілюють образи людей, а це переважно персонажі українських народних казок або інші літературні герої, декоруються наліпками більш стримано: конкретизують деталі одягу, головні убори, прикраси, підкреслюють їх національну своєрідність. В жіночих образах це ліпне намисто, стрічки, вінки, хустки, в чоловічих - пишні вуса, смушеві шапки та комірці, капелюхи та пояси.

Надзвичайно цінний художній досвід діти старшого дошкільного віку зможуть здобути, навчаючись ліпного декоруванню посуду, створеного за мотивами української народної кераміки. Наприклад, опішнянські майстри ліпниною декорують переважно художню кераміку: вази, свічники, декоративні настінні тарілки та панно, фігурний посуд у вигляді казкових птахів, баранів, козлів, левів та ведмедів. Косовські майстри прикрашають ліпним орнаментом всі, без винятку, предмети керамічного посуду, користуються технікою легкого гравірування візерунка по мокрій поверхні виробу. Наприклад, у глечика, дзбаника, вази візерунком виділяється горлечко і дно, у куманця - горлечко, носик, ручка, дно-підставка. Біля горлечка і дна посуду розміщується переважно геометричні елементи візерунку: клиночки, трикутники, ромби, лінії, на самих виробах гравіруються квіти, листя, силуети тварин, птахів і людей. Після висихання цей посуд ґрунтується фарбою у блідо-кремовий колір і рельєфний візерунок додатково розфарбовується жовтими, коричневими і зеленими кольорами.

Найбільш вагоме естетичне значення ліпний візерунок має в оформленні декоративних пластин та прикрас. Основою для ознайомлення дітей з цим видом художньої діяльності можуть бути керамічні кахлі і декоративні прикраси з кераміки. Декоративні кахлі і панно оздоблюються різними техніками, які залежать від характеру орнаменту. Так, якщо пластина прикрашається рельєфом цілісного зображення одного предмета, силуетом птаха, риби, тварини, людини, який розміщується в центрі і займає більшу частину її поверхні, то краще використати техніку зрізання частини тла навколо зображення, або ж "виймання" зображення з поверхні виробу. Коли ж зображення складається із значної кількості дрібних елементів, раціональніше користуватися технікою наліплювання. Інколи доцільно поєднувати наліплювання і зрізання частин тіла.

Для дотримання методики навчання дітей треба знати послідовність роботи над пластиною: підготовка ескізу декору пластини у вигляді малюнку; перевірка вихователем відповідності його композиції, формі пластини; виготовлення основи пластини з глини або пластиліну; нанесення на неї малюнка за допомогою стеки; виконання рельєфу.

Цікавими і цінними у виховному плані також є заняття по виготовленню дітьми ліпних декоративних прикрас: сережок, кулонів, намиста, брошок, підвісок. Якщо діти мають певний досвід декоративного ліплення, то виготовлення декоративних прикрас не складає для них труднощів. Водночас, вони мають можливість виявити творчість, ініціативу, власними руками готувати подарунки і сувеніри для мам, сестричок, іменинників.

Систематичні заняття декоративним ліпленням значно поглиблюють естетичні уявлення дітей, привчають розумітися в ліпній орнаментальній пластині, помічати скромну красу ліпного декору, розуміти його значення для покращення естетичної виразності предметів, започатковують естетичну культуру.

60.Динаміка розвитку творчих здібн. Дітей. твори образотворчого мистецтва формують інтелектуальну, емоційно-почуттєву та вольову сфери, моральне здоров’я.

Основним засобом вираження себе вже на ранніх стадіях життя є малювання. Заняття малюванням розвивають дитину в цілому, прилучають її до найголовнішого – процесутворчості. Тільки в малюванні діти із самого початку вільні від обмежень (знання нотної грамоти у музиці, уміння виразити свою думку в літературі), і тому малювання з усіх видів художньої творчості їм найближче. Гранично обмежені в художніх засобах, щоб розвити свою думку, діти, спираючись на свій творчий інстинкт, знаходять дивовижні рішення, самостійно відкривають образотворчі закони. Мобілізуючи розумову діяльність, малювання прискорює процеси розвитку просторового мислення, образного бачення, розвиває розумові здібності, спостережливість дітей, відчуття гармонії.

Оволодіння техніками малювання, сам процес художнього зображення є школою підготовки руки дитини до письма, пізнання навколишнього середовища, формування основ математики, розвитку психічних процесів, є лікувальною терапією психіки дитини, підґрунтям для діагностування інтелекту та психічного здоров’я дитини, розвитку мовлення. Тож малювання для дитини дошкільного віку – школа інтелектуального розвитку. Малювання – природна і приємна діяльність для дитини.

На заняттях із ліплення емоційні переживання викликає скульптура, хоча вона переважно позбавлена барвистості, зате більше діє формою, лінією, фактурою. Скульптура має велике значення для виховання та навчання дітей дошкільного віку. Вона сприяє розвитку зорового сприйняття, пам’яті, образного мислення. Скульптура, як і інші види зображувальної діяльності, формує естетичний смак, розвиває почуття прекрасного.

У родині образотворчих мистецтв ліплення відіграє таку саму роль, як і арифметика в математичних науках. Це абетка уявлень про предмет. У малюванні предмет зображується відносно. Через перспективу часто зменшується, а іноді й зовсім втрачається справжність властивостей предмета, головний його зміст. Правильне співвідношення частин, відмінність головного від другорядного – тіла від приставних частин – усе це ясно передається при зображенні предмета за допомогою ліплення. Скульптура надає тривимірне зображення предмета. Частіше за все предметом скульптурного зображення виявляється людина, рідше – тварини, неживі предмети. Скульптуру можна спостерігати з різних сторін, тому дуже важливо поставити її так, щоб добре сприймався силует фігури, її жест, рух.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]