Методики визначення ступеню ризику утворення пролежнів у пацієнтів. Лікування пролежнів

У ослаблених хворих, які тривалий час перебувають у ліжку, можуть утворюватись пролежні. Пролежень (змертвіння, некроз) — це дистрофічні, виразково-некротичні зміни шкіри, підшкірної основи і навіть окістя та кістки, які розвиваються внаслідок порушення місцевого кровопостачання та іннервації.

Встановлено три основні чинники, які призводять до утворення пролежнів: тиск, зміщувальна сила і тертя.

У творюються пролежні там, де шкіра тривалий час стискається між кісткою і ліжком.

Тиск. Під дією власної маси тіла відбуваються здавлення тканин, розвивається ішемія і як наслідок — загибель тканин.

Зміщувальна сила. Непрямий тиск також може призвести до механічного пошкодження і руйнування тканин. Зміщування тканин може відбуватися тоді, коли пацієнт "з'їжджає" на постелі вниз або підтягується до узголів'я. Мікроциркуляція в таких тканинах порушується і тканина гине від кисневого голоду. У більш серйозних випадках можливе розривання лімфатичних судин і м'язових волокон, внаслідок чого через 1—2 тиж утворюються глибокі пролежні.

Тертя. Спричинює відшарування рогового шару шкіри і призводить до утворення виразок. Тертя збільшується в разі зволоження шкіри (нетримання сечі), під час розміщення хворого на клейонці.

Впливають на розвиток пролежнів глибокі порушення обмінних процесів в організмі (тяжка форма цукрового діабету, тяжкі порушення мозкового кровообігу, тяжкі травми головного, спинного мозку).

Але в багатьох випадках до утворення пролежнів призводить поганий догляд за тяжкохворим, зокрема за шкірними покривами, а також несвоєчасна зміна білизни, недостатня активність пацієнта.

При лежанні хворого на спині пролежні утворюються переважно в ділянці потилиці, лопаток, хребта, крижової кістки, ліктів або п'яток. Якщо хворий лежить на боці або на животі, некротизуються ділянки великих вертлугів, колін та передні поверхні гомілок.

Першою ознакою пролежнів є блідість шкіри з наступним почервонінням, набряком та відшаруванням епідермісу. Потім з'являються пухирі і шкіра некротизується. Може розвинутись змертвіння не тільки м'яких тканин, але й хрящів і кісток.

Важливо відразу виявити хворих, в яких є схильність до утворення пролежнів, і своєчасно вжити заходів до запобігання розвитку пролежнів.

За чотирибальною шкалою Norton оцінюють стан пацієнта за п'ятьма критеріями.

Оцінювання дає можливість визначати схильність хворого до розвитку пролежнів.

Пацієнтів з оцінкою 4 бали і нижче відносять до категорії підвищеного ризику і до них слід здійснювати комплексні профілактичні заходи.

Чинники, що призводять до утворення пролежнів

Основні				Другорядні (сприяють утворенню пролежнів)
Чинники	Тиск - це стиснення тканин між поверх­нею, на яку спира­ється тіло людини, і виступом кісток	Сила зрізання, що виникає внаслідок зсуву тканин відносно поверхні. Від­бувається ви­тягнення м'я­ких тканин, що знаходяться між шкірою та кісткою	Тертя – це компонент зрізувальної сили, який зумовлює від­шарування рогового шару шкіри (зростає під час зволоження)	Надто велика або надто мала маса тіла. Сухість шкіри, що сприяє утворенню тріщини. Недостатня гігієна. Нетримання сечі чи калу і надмірна вологість. Захворювання судин, що призводить до порушен­ня живлення тканин. Обмеження рухомості пацієнта. Недостатність білкового харчування і кількості рідини
Профілактичні заходи	Регулярно змінювати положення тіла (кожні 2 год). Використовувати пристрої, що зменшу­ють тиск тіла (гідроста­тичні або силіконові матраци) і збільшують площу контакту тіла з нижньою опорою (поро­лонові прокладки, овече хутро та ін.)	Дотримувати­ся правил під­няття і перемі­щення. Опускати узголів'я ліжка на найнижчий рівень (кут не більше як 30°)	Використовувати захисні креми (якщо немає протипоказань). Підтримувати шкіру чистою і неушкодже-ною. Змінювати положення пацієнта, піднімаючи його над ліжком. Стежити, щоб спідня і постільна білизна була сухою	Не використовувати тверде мило. Здійснювати догляд за шкірою. Стежити за правильним харчуванням і адекват­ним вживанням рідини

Оцінка ризику розвитку пролежнів за шкалою Norton

Фізичний стан	Бали	Психічний стан	Бали	Активність	Бали	Рухомість	Бали	Нетримання сечі, калу	Бали
Добрий	4	Активний	4	Ходячий	4	Повна	4	Немає	4
Задовільний	3	Апатичний	3	Ходить із допомогою	3	Неповна	3	Іноді	3
Поганий	2	Сплутаність	2	Сидить	2	Дуже обмежена	2	Сечі	2
Дуже поганий	1	Ступор	1	Лежить	1	Нерухомість	1	Сечі, калу	1

Пацієнтів з оцінкою 14 балів і нижче відносять до категорії підвищеного ризику і щодо них слід здійснювати комплекс профілактичних заходів.