- •1. Вступ
- •2. Основи мови програмування
- •§ 2.1 Вступ до мови програмування
- •§ 2.2 Алфавіт мови і структура програми
- •§ 2.3 Стандартні типи змінних
- •§ 2.4 Опис констант і змінних
- •§ 2.5 Організація вводу-виводу
- •§ 2.6 Вправи та завдання
- •3. Стандартні операції, процедури та функції
- •§ 3.1 Стандартні математичні операції мови
- •§ 3.2 Стандартні математичні функції
- •§ 3.3 Стандартні операції для роботи з символьною інформацією.
- •§ 3.4 Логічні операції
- •§ 3.5 Вправи та завдання
- •4. Графічна інформація та її обробка на мові Pascal.
- •§ 4.1 Організація відображення графічної інформації
- •§ 4.2 Вправи та завдання
- •5. Поняття розгалуження і вибору.
- •§ 5.1 Структура “якщо... То... Інакше...”
- •§ 5.2 Інструкція If... Then... Else...
- •§ 5.3 Інструкція Case
- •§ 5.4 Організація розгалужень в програмах
- •§ 5.5 Вправи та завдання
- •6. Організація циклів
- •§ 6.1 Цикл з параметром
- •§ 6.2 Цикл з передумовою
- •§ 6.3 Цикл з післяумовою
- •§ 6.4 Який з циклів використовувати?
- •§ 6.5 Приклади використання циклів при розв’язуванні конкретних задач.
- •§ 6.6 Вправи та завдання
- •7. Поняття про процедури та функції
- •§ 7.1 Чи потрібні процедури і функції
- •§ 7.2 Процедури
- •§ 7.3 Функції
- •§ 7.4 Вправи та завдання
- •8. Масиви § 8.1 Поняття масиву
- •§ 8.2 Пошук найбільшого або найменшого елементу масиву
- •§ 8.3 Сортування елементів масиву
- •§ 8.4 Приклади розв’язання задач з використанням масивів
- •§ 8.5 Вправи та завдання
- •9. Робота з літерними та символьними величинами
- •§ 9.1 Основні операції для роботи з літерними величинами
- •§ 9.2 Приклади розв’язування задач з використанням основних операцій для роботи з літерними величинами
- •§ 9.2 Лексикографічний метод генерації перестановок
- •§ 9.4 Вправи та завдання
- •10. Двомірні масиви
- •§ 10.1 Приклади використання двомірних масивів
- •§ 10.2 Вправи та завдання
- •11. Множини, записи, файли § 11.1 Множини
- •§ 11.2 Записи
- •§ 11.3 Файли
- •§ 11.4 Вправи та завдання
- •Побажання тим, хто відчув себе програмістом
- •Додатки Словник деяких зарезервованих слів та основних операцій мови
- •Основні команди оболонки програмування Turbo Pascal 5.5
- •Список рекомендованої літератури
Додатки Словник деяких зарезервованих слів та основних операцій мови
A
abs – модуль числа
and – логічна операція і
asm – асемблерна вставка
assembler – асемблерна вставка9
arctan – арктангенс числа (в радіанах)
array – масив
exp – експонента числа
B
begin – початок програми або блоку
boolean – булівський тип
byte – цілочисельний тип в межах від 0 до 255
C
case – команда вибору
char – символьний тип
chr – символ з відповідним порядковим номером
concat – аналог операції “+” для символів
const – розділ опису сталих величин
copy – виділення ланцюжку символів
cos – косинус кута, вираженого в радіанах
D
div – операція ділення націло
delete – видалення ланцюжка символів
do – то
double – дійсний тип в межах від 5.0×10-324 до 1.7×10308
downto – в циклі з параметром (for) вказує на зміну параметру
циклу в сторону спадання (зменшення)
E
else – інакше, використовується в команді розгалуження (if)
end – кінець програми або блоку
eof – скорочення від end of file – кінець файлу
exp – операція ex
exports –
extended – дійсний тип в межах від 3.4×10-4932 до 1.7×104932
F
false – хибно
file – файл
for – для
forward – випереджувальний запис, використовується при
рекурсії
frac – дробова частина
function – функція
G
goto – перейти на (мітку)
H
halt – термінове закінчення програми
hi – старший байт
I
if – якщо (початок конструкції розгалуження)
implementation – початок розділу реалізації модуля
in – в, належність множині
inline – фрагмент в машинних кодах
interface – розділ опису сталих і змінних в модулі
int – ціла частина числа
integer – цілочисельний тип в межах від -32768 до 32767
K
keypressed – чекає натиснення клавіша
L
label – розділ опису міток
length – кількість символів у літерній (рядковій) величині
library – бібліотека
ln – натуральний логорифм
longint – цілочисельний тип в межах від -2147483648 до
2147483647
lo – молодший байт
M
mod – остача при діленні
N
nil – пуста множина
not – логічна операція не (заперечення)
O
object – об’єкт
odd – перевірка на непарність
of – від (вживається в конструкції операції вибору – case of)
or – логічна операція або ()
ord – порядковий номер символу чи елементу
P
packed – упакований тип
pi – стале число p = 3.1415926...
pointer – вказівник
pos – позиція в послідовності елементів
pred – попередній елемент перерахованого типу
procedure – процедура
program – програма
R
read (–ln) – прочитати, ввести значення
real – дійсний тип в межах від 2.9×10-39 до 1.7×1038
record – запис
repeat – початок циклу з післяумовою
resident –
round – округлити
S
set – належність множині
shl – зсув вліво
shortint – цілочисельний тип в межах від -128 до 127
shr – зсув вправо
sin – синус кута, вираженого в радіанах
single – дійсний тип в межах від 1.5×10-45 до 3.4×1038
sqr – квадрат числа
sqrt – квадратний корінь
str – перетворення числа в послідовність символів
string – стрінговий тип (масив символів)
succ – наступний елемент перерахованого типу
swap – обмін місцями молодшого і старшого байту
T
then – то
to – до
true – істинно
trunc – найближче ціле число з недостачею (за модулем)
type – розділ опису типів
U
unit – заголовок модуля
until – умова закінчення циклу з післяумовою
upcase – перетворює рядкову літеру в прописну
uses – підключити модуль
V
val – перетворення символу в число
var – розділ опису змінних
W
while – поки (цикл з передумовою)
with – селектор
word – цілочисельний тип в межах від 0 до 65535
write (–ln) – писати, написати, надрукувати
X
xor – логічна операція виключне або
Y
Z