4. Стандарти юридичної освіти та Болонський процес в Україні
На сучасному етапі розбудови української держави, запровадження правових і
ринкових реформ набули високої актуальності проблеми перебудови існуючої
системи підготовки юриста як відкритої та доступної для клієнта кваліфікованої
особи, яка із додержанням високих стандартів моральності та професійної етики
здійснює свою діяльність із захисту прав та законних інтересів клієнта з урахуванням
публічного порядку держави. В цьому контексті особливо важливою вбачається роль
вищої юридичної освіти, як основного інструменту, за допомогою якого юрист
отримує не тільки належну професійну кваліфікацію, а й виховуються його
професійниі ідеали, повага до прав та свобод людини відповідно до Рекомендацій
Ради Європи щодо свободи здійснення юридичної професії. Основною метою
сучасної вищої юридичної освіти має стати підготовка професіоналів, які
додержуються принципу верховенства права, є опорою у прагненні до демократії,
побудови правової держави, що вимагає докорінної зміни вимог до змісту та якості
юридичної освіти.
Держава останнім часом приділяє певну увагу виявленню проблем у вищій
юридичній освіті та формулюванню шляхів їх подолання. Так, Постановою Кабінету
Міністрів України від 10 квітня 2001 р. №344 була затверджена Програма розвитку
юридичної освіти на період до 2005 року. Необхідність та загальні вектори
реформування вищої освіти, у тому числі юридичної, визначено Комплексним планом
заходів з розвитку освіти в Україні на період до 2011 року, затвердженим
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 р. №1352, відомчими
документами Міністерства освіти та науки та міжнародними зобов’язаннями України
як країни-учасниці Болонського процесу. Розпорядженням Кабінету Міністрів
України №396-р від 12 липня 2006 року схвалена Концепція Державної програми
розвитку освіти на 2006-2010 роки. Наказом Міністерства освіти і науки №612 від
13.07.2007 року затверджено План дій щодо забезпечення якості вищої освіти
України та її інтеграції в європейське та світове освітнє співтовариство на період до
2010 року.
Однак, відомо, що від проголошення програмних цілей чи декларування
принципів до їх впровадження та реалізації, а тим більше – до отримання результатів
завжди лежить довгий та важкий шлях. І попри готовність до вдосконалення системи
підготовки юристів з боку усіх зацікавлених учасників процесу, цей шлях нашій
державі ще належить пройти.
Серед основних проблем, які необхідно подолати на цьому шляху, з нашої
точки зору, необхідно виокремити оновлення стандартів юридичної освіти та
запровадження Болонського процесу навчання. Реформування потребує також і
законодавче закріплення правовідносин у сфері вищої юридичної освіти в Україні,
зокрема, Закон України «Про вищу освіту» не відповідає викликам сучасного стану
правничої освіти. При цьому, не можна не погодитись із доктором юридичних наук,
завідувачем кафедрою цивільного права юридичного факультету КНУ ім. Т.
Шевченка Р. Майдаником, що наразі нема чіткого концептуального розуміння моделі
підготовки юриста, на яку слід орієнтуватися. Результатом такої затримки (Майданик,