Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи

Національного банку України»

Кафедра теоретичної і прикладної економіки

Словник з дисципліни «Історія економіки та економічної думки»

Виконала: студентка групи ОА-11

Липка Є.О.

Перевірив: доцент

Ткаченко І.В.

Суми 2012

Тема 1. Предмет і метод дисципліни

“ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ”

1. Метод абстракції - відмова від поверхневих, неістотних сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних зв'язків, дійсної тенденції руху Результатом абстракції (поряд з використанням інших елементів діалектики) є обгрунтування економічних категорій. Абстракція лише відображає у формі думки зміст, який закладений у речах. 3 метою пізнання економічних явищ і процесів використовуються абстракції першого, другого і далі рівнів. Чим ширші, місткіші абстракції виробляє економічна теорія, тим повніше й точніше вони відображають дійсність, тим ефективніше їх використання як інструменту пізнання.

2. Метод дедукції (від лат. deductio - виведення) - це процес виведення економічних закономірностей і принципів із фактів реального життя на основі сходження від загального до одиничного. ; в більш спеціальному значенні термін позначає процес логічного висновку, тобто переходу по певним правилам логіки від засновків до їх наслідків (висновків).

3. Метод індукції (від лат. inductio - наведення) - це процес виведення економічних закономірностей і принципів із фактів реального життя на основі сходження від одиничного до загального.

4. Компаративний метод –(від лат. Comparatius - порівняня) науковий метод, за допомогою якого шляхом порівняння виявляється загальне і особливе в історичних явищах, досягається пізнання різних історичних ступенів розвитку одного й того ж явища або двох різних співіснуючих явищ; різновид історич. методу, дозволяє виявити і зіставити рівні у розвитку досліджуваного об'єкта, зміни, визначити тенденції його розвитку.

5. Еклектичний принцип – (від грец. здатний вибирати) – механічне з’єднання річних, часто протилежних принципів, поглядів, теорій, художніх елементів тощо.

6. Метод наукової абстракції - метод наукового дослідження, заснований на тому, що при вивченні певного явища, процесу не враховуються його неістотні сторони і ознаки; це дозволяє спрощувати картину досліджуваного явища і розглядати його як би в "чистому вигляді ".Аналіз - предмет дослідження розчленовується, мислення йде відконкретного до абстрактного.Синтез - досліджує економічне явище у взаємозв'язку та взаємодіїйого складових.

7. Історичний метод- передбачає розгляд об'єктивного процесу розвитку об'єкта, реальної його історії з усіма її поворотами, особливостями; це певний спосіб відтворення в мисленні історичного процесу в його хронологічній послідовності та конкретності.

8. Логічний метод — це спосіб, за допомогою якого мислення відтворює реальний історичний процес у його теоретичній формі, в системі понять. За допомогою логічного методу відображуються основні етапи історичного розвитку об'єкта, його якісні зміни, акцентується увага на основній тенденції процесу історичного розвитку. Логічний метод дає основний принцип для всебічного вивчення історичного розвитку об'єкта, а коли вивчення грунтується на знанні сутності, то стають зрозумілими і різноманітні історичні подробиці, випадковості, відхилення.

9. Цивілізаційний підхід -концепція періодизації історії суспільства, що передбачає історичний кругообіг різних типів суспільства таісторичних епох через декілька стадій від зародження до завершення.У такому кругообігу одні дослідники виділяють багато стадій, інші –лише три. Всесвітньовідомий філософ і історик А. Тойнбі виділяв усвітовому розвитку 21 цивілізацію, а відтак скоротив їх до 13. Якщо вмарксистській теорії основою періодизації людського суспільства єматеріальне виробництво, розвиток продуктивних сил, то в теоріїА. Тойнбі основою періодизації людського суспільства були культурно-історичні чинники, тобто наявність самозамкнених дискретниходиниць (цивілізацій). Саме на такі цивілізації розкладається історичний процес. Водночас вони формують її цикли. Розвиток цивілізаціїА. Тойнбі пояснює світовими релігіями, в межах яких відбувається вільне самовизначення людини. Зокрема, у період знаходження при владі творчої меншості відбувається консервація влади, така меншість втрачає здатність до самовдосконалення і прогресу, що призводить до надлому, а за наявності відповідних умов цивілізація гине. Згідно з цивілізаційним підходом рушійною силою цивілізації проголошено “творчу меншість”, а визначальною сутністю майбутнього розвитку – духовне оновлення людства. В основі поділу людської цивілізації на три етапи – аграрний, індустріальний, постіндустріальний – лежить передусім критерій розвитку техніки. Приблизно 40 тисяч останніх років триває активне втручання людини у природу, що зумовлено виснаженням природних ресурсів і переходом від привласнюючого до відтворюючого господарства. Цей перехід отримав назву неолітичної революції, яка була першою у світі технологічною революцією, що знаменувала перехід людства від етапу варварства до етапу цивілізації (згідно з характеристикою видатного ученого-етнографа Л. Моргана). Аграрна цивілізація існувала до кінця ХVІІІ – початку ХІХ сторіччя, тобто періоду розгортання промислової революції, наслідком якої стала поява індустріального суспільства (термін введений соціологом Р. Ароном). Наступним етапом розвитку економічної системи за критерієм засобів праці є постіндустріальне суспільство. Ця назва введена в науковий обіг соціологом Д. Беллом.