Тема 2. Господарство первісного суспільства

ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ НА ЕТАПІ РАННІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

10. Первісне господарство - господарство первісного суспільства хронологічно збігається з кам’яним віком, з переважною економічною роллю полювання, збирання і рибальства, що відповідає найдавнішій стадії господарсько-культурної історії людства. «Присвоює» ця стадія називається досить умовно, тому що діяльність мисливців, збирачів і рибалок не обмежується простим привласненням, а включає ряд досить складних моментів як в організації праці, так і в переробці продукції, що вимагає різноманітних технічних навичок.Первісного суспільства хронологічно збігається з кам’яним віком.У ньому можна виділити три періоди: палеоліт (давній кам’яний вік):5 млн. – 12 тис. років до н.е.; мезоліт (середній кам’яний вік): 12-8 тис.років до н.е.; неоліт (новий кам’яний вік): 8-3 тис. років до н.е.У різних частинах світу в різних племен і народів поява певної форми праці і суспільного життя відбувається в різні періоди. Проте їхоб’єднує низка загальних рис: господарство привласнення (користування природними благами); колективна, общинна власність на засобивиробництва.У період мезоліту було накопичено значні обсяги інформації, знаньз метеорології та медицини; всередині рас виділилися гілки і почавсяпроцес формування народів. Відмінність у темпах і характері господар ського розвитку окремих людських спільнот посилювалася.Неоліт став періодом завершення переходу до вищих форм привласнюючого господарства і переходу до відтворюючого господарства, тобто заснованого на виробництві матеріальних благ, необхідних для життя і діяльності людей. Основними галузями економікистали землеробство, скотарство і ремесла. Вперше стало можливим постійне, а не епізодичне, як раніше, отримання додаткового продукту

11. Неолітична революція – за Г. Чайлдом - історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворювального типу господарства, пов'язаного із зародженням скотарства, тваринництва, землеробства. Неолітична революція дала поштовх для виникнення міських поселень, ремесел, писемності і раціональних знань.Перехід до відтворюючого господарства привів до помітного збільшення розмірів общин, до виникнення територіальної общини, якаявляла собою постійні поселення, що налічували десятки, а то й сотніжитлових будинків і споруд.Кам’яні знаряддя праці вичерпали свій потенціал у ІV тис. до н.е.У період неоліту матеріалом для виготовлення знарядь праці стає метал – спочатку мідь, залізо, потім бронза, починаючи з І тис. до н.е. –сплави заліза та його похідних, зокрема чавуну та сталі. Винахід іосвоєння принципово нових матеріалів (бронзи), технологій (системзрошення і плугового землеробства), посилення майнової нерівності,поява приватної власності привели до виникнення класів та держави.Удосконалювалися знання, з’явились рахункові системи. Розвиток землеробства сприяв розвитку геометричних знань. Було складено перші географічні карти.

12. Натуральне господарство - тип господарства, за якого продукти праці виробляються для задоволення власних потреб, а не для продажу.

13. Привласнююче господарство- перша в історії форма господарювання, коли люди споживали готові продукти природи: впольовували диких тварин, збирали їстівні рослини та плоди, рибалили.

14. Відтворююче господарство - спосіб життя, який ґрунтується на землеробстві та скотарстві. У цьому випадку люди вже споживають продукти, створені власне ними: хліб, овочі, фрукти, м'ясо й молоко свійської худоби.

15. Община - форма соціальної (колективної) організації людей, характерна майже для всіх народів. Виникла за часів первіснообщинного ладу. Її ознаками були спільна власність на засоби виробництва та звичаєві форми самоврядування. З розвитком суспільства, майнової нерівності і приватної власності змінювалась і форма общини: родова (матріархат), сімейна (патріархат), сільська (поземельна). З утворенням великого феодального землеволодіння втратила незалежність, перетворившись на залежну від панівних верств організацію безпосередніх виробників. Розпалася з розвитком капіталістичних відносин.

16. Рабство - історично перша форма експлуатації, при якій раб поряд зі знаряддями виробництва є власністю господаря - рабовласника ("говоряче знаряддя "). Найдавніші держави, основу яких становило рабство, утворилися на рубежі 4-го і 3-го тисячоліття до нашої ери (Месопотамія, Єгипет). Вищого розвитку рабство досягло в Греції (5 - 4 ст. до нашої ери) і Римі (2 ст. до нашої ери - 2 ст. нашої ери). З 17 ст. праця рабів, завезених з Африки, широко використовувався в колоніях на Американському континенті; рабство було ліквідовано в США в результаті Громадянської війни 1861 – 1865рр. Насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей. Слово походить від старослов'янського слова "раб" або "роб", яким у слов'ян називали робітника, людину, яка виконує ту, чи іншу господарську роботу. Пізніше з появою у світі рабовласництва, це слово стало вживатись у значенні — людина, яка виконує свої обов'язки примусово, яка знаходиться у власності інших людей або організацій і яку можна розглядати як таку ж складову господарства як і худобу чи знаряддя праці, можна продати, обміняти, убити без її згоди.

17. Східне рабство - виникло в 4 тис до н.е. в Стародавньому Єгипті, мало такі особливості:

- воно не володіло суспільним виробництвом. Головна сфера економічного життя – сільське господарство – залишилось поза рабовласницьким виробництвом. Лише частково праця рабів використовувалася для обробітку грунту, особливо в системі царського і храмового господарства.

- раби належали в основному державі. Головними джерелами рабства були війни, піратство, боргове рабство.

- використання рабської праці було однобоким і непродуктивним. Рабів використовували для обслуговування рабовласників, вони брали участь у будівництві пірамід, каналів тощо.

- східне рабство не було класичним, у ньому перепліталися громадські та рабовласницькі елементи.

18. Азіатський спосіб виробництва–йому властиві такі риси, якіхарактеризують і такий аспект, як система “влада – власність”: земляперебувала не в приватній, а в державно-общинній власності; міждержавою і общинниками-землеробами склалися відносини підданства; держава набула форми деспотії, тобто повного безправ’я підданихперед державою; община характеризувалася стійкістю; раби не булиосновною виробничою силою суспільства, в “азіатських” общинах бувнадлишок трудових ресурсів (у період припинення сільськогосподарських робіт населення потрібно було залучити до роботи, тому майжевсі держави Стародавнього Сходу будували величні культові та світські споруди – піраміди в Єгипті, “висячі сади” в Месопотамії).

19. Господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

20. Регулювання господарських відносин –це застосовувані законодавцем способи правового оформлення господарських відносин відповідно до їхніх властивостей і цілей правового регулювання, що відображають взаємне становище сторін, порядок прийняття ними юридично значущих рішень, характер юридичної відповідальності у випадку порушення та способи юридичного захисту прав і законних інтересів сторін.