
- •Рецензенти:
- •Передмова
- •Розділ і висловлення і операції над ними. Предикати § 1. Висловлення і операції над ними. Елементи математичної логіки
- •1. Вступ
- •2. Висловлення. Прості і складені висловлення
- •Предикати (висловлювальні форми)
- •Квантори
- •§ 2. Структура і види теорем
- •1. Структура теореми
- •2. Види теорем
- •3. Найпростіші схеми правильних міркувань
- •§ 3. Математичні поняття. Особливості математичних понять. Об'єм і зміст поняття. Означення понять. Структура означення понять через рід і видову відмінність
- •1. Поняття як форма мислення. Особливості математичних понять
- •2.Зміст і обсяг поняття, відношення між ними
- •Способи означення математичних понять
- •4. Вимоги до логічно правильних означень понять
- •5. Приклади математичних понять, які розглядаються в початковому курсі математики
- •Питання для самоконтролю
- •Система вправ
- •Розділ іі множини, операції над ними. Відношення § 4. Множини, операції над ними
- •Поняття множини і елемента множини. Порожня множина. Способи задання множин
- •Підмножина. Рівні множини. Зображення множин і зв’язків між ними за допомогою кругів Ейлера
- •Числові множини. Запис числових проміжків
- •Переріз і об’єднання множин. Закони цих операцій. Доповнення підмножини
- •Декартів добуток двох множин. Зображення декартового добутку двох числових множин на координатній площині
- •Властивості декартового добутку:
- •6. Поняття розбиття множини на підмножини, що попарно не перетинаються. Класифікація понять. Приклади класифікацій
- •§ 5. Відношення та відповідність
- •Поняття відношення. Граф відношення
- •Способи задання відношень
- •Властивості відношень
- •Відношення еквівалентності
- •Відношення порядку
- •Поняття відповідності
- •Способи задання відповідностей
- •Відповідність, обернена даній
- •Взаємно однозначні відповідності
- •Рівнопотужні множини
- •Питання для самоконтролю
- •Система вправ
- •Коротка історія розвитку поняття числа
- •Визначення натурального числа і нуля
- •Теоретико-множинний зміст кількісного натурального числа і нуля
- •Порівняння натуральних чисел
- •Властивості множини цілих невід’ємних чисел
- •Тема. Додавання цілих невід’ємних чисел
- •Теоретико-множинний смисл суми двох цілих невід’ємних чисел
- •Існування суми, її єдиність
- •Сума декількох доданків
- •Закони додавання
- •Тема. Віднімання цілих невід’ємних чисел
- •Теоретико-множинний смисл різниці двох цілих невід’ємних чисел
- •Означення різниці через суму. Зв’язок дії віднімання з дією додавання
- •Умови існування різниці, її єдиність
- •Правила віднімання
- •Відношення «більше на», «менше на»
- •Тема. Текстова задача. Способи розв’язування текстових задач. Прийоми пошуку плану розв’язування текстових задач, способи запису і перевірки. Прості текстові задачі на додавання і віднімання
- •Тема. Множення цілих невід’ємних чисел
- •1. Визначення добутку двох цілих невід’ємних чисел як числа елементів декартового добутку двох скінченних множин
- •2. Визначення добутку цілих невід’ємних чисел через суму. Операція множення цілих невід’ємних чисел
- •3. Визначення добутку декількох множників
- •Існування добутку, його єдиність
- •5.Закони множення: комутативний, асоціативний, дистрибутивний
- •Тема. Ділення на множині цілих невід’ємних чисел
- •2. Зв’язок ділення з множенням
- •3. Існування частки, її єдиність
- •4. Правила ділення
- •1. Правило ділення суми на число.
- •6. Ділення цілого невід’ємного числа на натуральне з остачею
- •Тема. Прості задачі на множення та ділення
- •V. Задачі на знаходження невідомого компонента арифметичної дії:
- •§7. Десяткова система числення
- •1. Десяткова система числення
- •Порівняння чисел у десятковій системі числення:
- •2. Додавання і віднімання багатоцифрових чисел в десятковій системі числення багатоцифрових чисел Алгоритм додавання цілих невід’ємних чисел у десятковій системі числення
- •Віднімання цілих невід’ємних чисел у десятковій системі числення
- •3. Множення і ділення багатоцифрових чисел в десятковій системі числення багатоцифрових чисел
- •§ 8. Подільність цілих невід’ємних чисел
- •1. Відношення подільності на множині натуральних чисел, його властивості
- •Рефлексивність.
- •Антисиметричність.
- •Транзитивність.
- •2. Теореми про подільність суми, різниці, добутку
- •3. Ознаки подільності на 2 і 5, 4 і 25, 3 і 9, на складені числа
- •4. Найбільший спільний дільник і найменше спільне кратне натуральних чисел, способи їх знаходження
- •Способи знаходження найбільшого спільного дільника і найменшого спільного кратного
- •§ 9. Позиційні і непозиційні системи числення
- •1. Позиційні і непозиційні системи числення
- •2. Дії над числами в позиційних системах числення, відмінних від десяткової
- •Питання для самоконтролю
- •Система вправ
- •Розділ IV раціональні і дійсні числа § 10. Раціональні числа. Дії над ними та їх властивості
- •Поняття про вимірювання відрізків. Розширення множини цілих невід’ємних чисел
- •Дроби та їх властивості
- •3. Визначення арифметичних дій над додатними раціональними числами
- •Закони додавання і множення
- •5. Упорядкованість множини додатних раціональних чисел
- •6. Запис додатних раціональних чисел у вигляді десяткових дробів
- •§ 11. Дійсні числа та дії над ними
- •1. Несумірні відрізки і ірраціональні числа. Невід’ємні дійсні числа
- •2. Арифметичні дії над дійсними невід’ємними числами. Їхні властивості
- •Від’ємні числа. Множина дійсних чисел
- •Питання для самоконтролю
- •Система вправ
- •Розділ V рівності і нерівності, рівняння. Функції § 12. Математичні вирази. Рівності і нерівності
- •Алфавіт математичної мови
- •Числові вирази. Значення числового виразу
- •Вирази зі змінною
- •Тотожні перетворення виразів
- •Числові рівності, властивості істинних числових рівностей
- •Числові нерівності, властивості істинних числових нерівностей
- •§ 13. Рівняння та їх властивості. Нерівності, що містять змінну
- •Рівняння з однією змінною
- •Рівносильність рівнянь
- •Нерівності з однією змінною
- •Рівносильність нерівностей
- •§ 14. Функції, графіки та їх властивості
- •Поняття функції. Графік функції
- •2. Лінійна функція
- •3. Пряма пропорційність
- •Обернена пропорційність
- •Функціональна пропедевтика в початковій школі
- •Іі етап
- •Питання для самоконтролю
- •Система вправ
- •Розділ VI величини та їх властивості § 15. Поняття величини та її вимірювання
- •Поняття вимірювання величин. Основні властивості числових значень додатніх скалярних величин
- •Величини, що вивчаються в курсі математики і – іv класів
- •§ 16. Довжина відрізка, її властивості і вимірювання
- •§ 17. Площа фігури, її властивості і вимірювання
- •Щоб обчислити площу прямокутника, треба визначити його довжину і ширину та знайти добуток цих чисел.
- •§ 18. Об’єм тіла, його властивості і вимірювання
- •§ 19. Маса тіла і її вимірювання
- •§ 20. Час та його вимірювання
- •§ 21. Вартість та залежність між величинами: ціна, кількість, вартість
- •Питання для самоконтролю
- •Система вправ
- •Точка, пряма, їх властивості
- •Властивості:
- •Властивості:
- •3.2. Означеня кута
- •Властивості вимірювання кутів:
- •Види кутів
- •4. Трикутники
- •5. Коло, круг
- •6.Многокутники
- •Властивості паралелограма:
- •Властивості квадрата:
- •Властивості ромба:
- •7. Многогранники і тіла обертання
- •Питання для самоконтролю
- •Система вправ
- •Література
- •Джерела інформації
Розділ IV раціональні і дійсні числа § 10. Раціональні числа. Дії над ними та їх властивості
План
Поняття про вимірювання відрізків. Розширення множини цілих невід’ємних чисел.
Дроби та їх властивості.
Визначення арифметичних дій над додатними раціональними числами.
Закони додавання і множення.
Упорядкованість множини додатних раціональних чисел.
Запис додатних раціональних чисел у вигляді десяткових дробів.
Поняття про вимірювання відрізків. Розширення множини цілих невід’ємних чисел
Порівняння двох відрізків і дії над ними не завжди можна виконувати безпосередньо. Наприклад, один відрізок прямої з’єднує Москву і Київ, а другий Одесу і Мінськ. Як можна порівняти ці відрізки між собою? Як знайти їх суму, різницю?
Для цього потрібно виміряти ці відрізки, тобто знайти довжину кожного з них або відстань між їх кінцями.
Виміряти якусь величину — це означає порівняти її з іншою величиною такого ж роду, прийнятою за одиницю виміру.
Вимірювання величин, зокрема таких, як довжина, площа, об’єм, маса, час, виникло з практичних потреб людини в давні часи.
Для того, щоб уявити собі процес вимірювання, виберемо будь-який відрізок за одиничний, а за одиницю виміру довжини візьмемо довжину е цього відрізка. Тоді, щоб виміряти відрізок а, більший за одиничний, послідовно відкладатимемо одиничний відрізок на відрізку а (від його початку). Може бути два випадки:
1) одиничний відрізок вкладається в а всього n разів, де n — натуральне число. Тоді число n називають мірою відрізка а при одиниці виміру е і записують: а = nе.
2) одиничний відрізок е не вкладається ціле число разів у відрізку а, тобто не існує такого натурального числа n, щоб а = ne.
При
цьому може трапитись, що, поділивши
одиничний відрізок на п
рівних частин, дістанемо нову одиницю
виміру е1
=
,
яка вкладається у відрізку а
ціле число разів, наприклад т
разів, тобто а=т
·е1
= т ·
Цілком зрозуміло, що і при вимірюванні дрібнішими одиницями довжина не кожного відрізка виражатиметься натуральним числом. Звідси видно, що вимірювання довжин відрізків разом із діленням відрізка (або натурального числа, що є кількісною характеристикою певної скінченної множини) на рівні частини приводить до необхідності розширення множини цілих невід’ємних чисел введенням дробових чисел.
Дроби та їх властивості
Означення.
Символ
,
де т
і
п
натуральні числа, називають дробом,
т
– чисельник дробу і п
– знаменник.
Дріб означає, що одна п-на частина одиниці виміру е міститься т разів у відрізку а, тобто одиничний відрізок розділили на п рівних частин і взяти т таких частин. Це записується так: а = е,
Дріб є мірою довжини відрізка а при одиниці довжини е.
Повернемось
до випадку 2) а
=
е,
це не єдиний розв’язок, бо якщо поділимо
е
на 6 рівних частин, то отримаємо а
=
е
і т.д.
Тобто,
довжина відрізка а
може бути виражена нескінченною множиною
дробів:
,
,
,
…
Означення. Дроби, які виражають довжину одного і того ж відрізка при одиниці довжини е, називаються рівними.
Якщо
дроби
і
рівні, то записують
=
.
Необхідна і достатня умова рівності дробів
Два дроби і рівні тоді і тільки тоді, коли виконується умова mq=np, тобто = mq=np
Доведення.
а) Доведемо, що = mq=np
Для
будь-якого натурального числа q
=
,
а для будь-якого натурального числа п
=
.
Тоді з рівності дробів
і
випливає
=
.
Оскільки знаменники цих дробів рівні,
то і чисельники їх будуть рівні: mq=np.
б)
Доведемо тепер, навпаки, що mq=np
=
.
Розділимо обидві частини mq=np
на
натуральне число nq,
тоді отримаємо
.
Але
,
.
Тоді,
=
.
Рівні дроби вважають різними записами одного і того ж числа, а саме число називають додатним раціональним числом.
Дріб
– це лише
форма
зображення числа. Дробове число
можна зобразити (записати) різними
рівними дробами:
Дроби
,
… зображають зовсім інші числа:
і ін.
Для будь-якого додатного раціонального числа існує один і тільки один нескоротний дріб, що є записом цього числа.
Множина
додатних раціональних чисел – це множина
натуральних чисел в об’єднанні з
множиною дробових чисел. Множину додатних
раціональних чисел позначають Q+.
Множина
натуральних чисел є підмножиною множини
додатних чисел, тобто N
Q+.
Дріб,
чисельник якого менший від знаменника,
називається правильним; дріб, чисельник
якого більший або дорівнює знаменнику,
називається неправильним. Наприклад,
–
правильні;
– неправильні дроби.
Дріб , чисельник і знаменник якого є числа взаємно прості, тобто D(т;п)=1, називається нескоротним дробом.
Основна
властивість дробу:
Якщо чисельник і знаменник дробу
помножити на те саме натуральне число,
то дістанемо дріб, що дорівнює даному:
,
де k
– натуральне число.
Застосування основної властивості дробу:
скорочення дробів (заміна даного дробу іншим, що дорівнює йому, але з меншим чисельником і знаменником);
зведення дробів до спільного знаменника (це заміна дробів рівними їм дробами, що мають однакові знаменники).
Наприклад.
1.
Скоротити дріб
.
1-ий
спосіб: чисельник і знаменник дробу
ділити послідовно на спільні прості
дільники:
,
(2; 9) = 1
2-ий спосіб: знайти НСД чисельника і знаменника та поділити чисельник і знаменник відразу на їх НСД.
НСД
(18; 81) =
= 9
,
(2; 9) = 1.
2. Звести до найменшого спільного знаменника дроби:
а)
Знаменники цих дробів попарно взаємно прості. Тому НСК (3; 7; 10; 11) = =3 · 7 · 10 · 11 = 2310
Тоді
б)
64:8 і 64:32, тому НСК (8; 32; 64) = 64.
Тоді
в)
Маємо скоротні дроби, перед зведенням їх до найменшого спільного знаменника потрібно ці дроби скоротити.
Скоротимо
ці дроби:
НСК (5; 6; 30) = 30
Отже,
г)
і
15 = 3 · 5, 35 = 5 · 7
НСК (15; 35) = 3 · 5 · 7 = 105.
Тоді
Побудувати відрізок, довжина якого виражена числом
Побудова:
1)
обираємо одиницю довжини е
2) ділимо відрізок е на 4 рівні частини
3) відкладаємо на промені Ох 13 відрізків, кожний з яких дорівнює четвертій частині відрізка е.
Отримаємо відрізок ОА, довжина якого виражена числом
Поняття
дробу вводять в початкових класах. За
програмою з математики в 2 класі
передбачено ознайомлення з частинами
числа: половиною, третиною, чвертю,
п’ятою частиною. В 3 класі учні розуміють
сутність поняття частина числа; знаходять
половину, третину, четверту на інші
частини від числа, число за його частиною.
В 4 класі розділ «Дроби». Тут за одиницю
беруть відрізок, круг, прямокутник,
зокрема квадрат, смужки та ін. Наприклад,
круг ділять на 8 рівних частин і виділяють
частину круга,
Вводять поняття чисельника і знаменника
дробу: число під рискою означає, на
скільки рівних частин поділено ціле,
його називають знаменником дробу. Число
над рискою означає, скільки взято рівних
частин. Це число називають чисельником
дробу.
Учні записують і читають дроби; знаходять дріб від числа та число за його дробом; порівнюють дроби з однаковими знаменниками.