Клятва Геродота

О, велика Кліо, покровителько історії! Звертаюся до тебе, як твоя вірна дитина. Прошу благословення у моїй нелегкій праці. Прошу покровительства і помочі.

Я засвідчую присягою перед Геродотом, Ксенофонтом, Тацитом, беручи у свідки своїх викладачів і майбутніх колег, і відповідно до моїх здібностей, прагнення до навчання й розуміння, даю таку клятву:

• Вірно служити нашій матері Історії та батькові Геродотові. Ніколи не соромити їхнього чесного імені.

• Вивчати все, що не вивчено, і пам’ятати, що вже зроблено.

• Цінувати своє покликання йпам’ятати, що кожна праця буде винагороджена.

• Нести відповідальність за всіх інтелектуалів, адже наша історична роль захищати гуманістичні цінності нації.

• Дотримуватися об’єктивності у вивченні подій минулого.

• Пам’ятати, що не всі пекторалі ще знайдено.

• Вірити в минуле, вивчати сучасне й будувати майбутнє.

Від цього моменту і навіки, переступивши поріг Історичного храму, я буду чесним воїном, великим мудрецем, істинним царем світу історії!

ФОНЕТИЧНІ ПРАВИЛА ПРАВОПИСУ

СЛОВ’ЯНСЬКИХ ПРІЗВИЩ ТА ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ.

УТВОРЕННЯ ІМЕН ПО БАТЬКОВІ.

Теоретичні відомості

Власні назви треба передавати якомога ближче до мови оригіналу, дотримуючись, проте, норм українського правопису.

Треба пам’ятати:

1. Прізвища та географічні назви не перекладаються:

   Алексеев Филиппов Александрия Белград Горно-Алтайск Николаевск-на-Амуре Обь Орехово-Зуево Северо-Курильск Лунный Майский Лена

   прізвище прізвище місто місто місто місто річка місто місто селище селище річка

   Алексєєв Філіппов Александрія Белград Горно-Алтайськ Ніколаєвськ-на-Амурі Об Орєхово-Зуєво Сєверо-Курильськ Лунний Майський Лена

2. Закінчення –ой у прізвищах зберігається: Донской - Донськой, Толстой - Толстой.

3. Закінчення –ый, -ой у прикметникових географічних назвах передається буквосполученням –ий; закінчення –ий після твердих приголосних - -ий, після м’яких приголосних – ій; закінчення –ая, -яя – буквою –а, -я; закінчення –ые, -ие - -і:

Белый Яр Бєлий Яр

Крутой Лог Крутий Лог

Великий Устюг Великий Устюг

Нижний Тагил Нижній Тагіл

Брестская Брестська

Верхняя Тура Верхня Тура

Богатые Сабы Багаті Саби

Великие Луки Великі Луки

4. Закінчення –ое, -ее в географічних назвах передається буквою –е:

Богатое Багате

Бологое Бологе

Гремячее Грем’яче

5. Закінчення –(ь)е в географічних назвах передається буквою –я:

Забайкалье Забайкалля

Затишне Затишшя

Заволжье Заволжя

Поддубье Піддуб’я

Понизовье Понизов’я

Приморье Примор’я

Жабье (але Жаб’є)

Увага! Пам’ятаймо, що в цих формах один приголосний д, т, з, с, л, н, ж, ц, ч подовжується, а перед губними та р маємо тверду роздільну вимову, що позначається апострофом.

6. Префіксальні прізвища та географічні назви передаються відповідно до правил правопису префіксів (з урахуванням їх звукового складу):

Беспалов Безпалов

Подкопаев Підкопаєв

Подволочаевск Підволочаєвськ

Раздоры Роздори

Рассыпное Розсипне

7. Буквосполучення –жск- передається буквосполученням –зьк-:

Бологожский Бологозький

Всеволожский Всеволозький

Онежское озеро Онезьке озеро

Норвежское море Норвезьке море