- •4.1.Основи побудови мікро-еом.
- •4.3.Регістри мікропроцесора.
- •4.3.1.Регістри спеціального призначення.
- •4.3.2.Лічильник команд.
- •4.3.4.Регістр адреси памяті.
- •4.3.5.Регістр команд (рк).
- •4.3.6. Регістр станів.
- •4.3.7.Вказівник стеку.
- •4.3.8.Індексний регістр.
- •4.3.9.Буферний регістр.
- •4.4.Регістри загального призначення.
- •4.5.Пристрій керування.
- •4.5.1.Пристрій керування з жорсткою логікою.
- •Команда із озп
- •4.5.2.Мікропрограмований пристрій керування.
- •Команда із озп
- •4.6.Буферні схеми. Магістральний принцип
- •4.6.1.Внутрішні шини.
- •4.18.Загальні поняття про переривання.
- •4.19.Пристрій обслуговування переривань.
4.5.2.Мікропрограмований пристрій керування.
Структурна схема мікропрограмованого пристрою керування приведена на рис.4.10. Постійний запамятовуючий пристрій мікрокоманд ПЗП МК може бути виготовлений або за масочною технологією (нанесення металізації неможливо перепрограмувати ) або однократно програмованим ППЗП або багатократно програмованим РПЗП.
Із ПЗП МК по отриманню команди із памяті вибирається сукупність мікрокоманд тобто мікропрограма для чого формується адреса першої мікрокоманди йде звернення до ПЗП МК вибирається інформація частина якої записується в регістр оперативної частини (РОЧ) а інша йде на вибір наступної мікрокоманди і записується в регістр адресної частини (РАЧ).
Керуючий сигнал
сигнали
логічних умов
із АЛП
переривань із
зовнішніх
пристроїв
Команда із озп
Рис 4.10.Мікропрограмований ПК.
По числу розрядів операційна частина набагато більша за адресну. ПЗП МК як правило виконується у вигляді окремої великої інтегральної схеми (ВІС) так само як блок формування адреси (БФА). Така система дає можливість отримати необмежену кількість команд.
Особливості мікропрограмованого ПК
практично необмежений перелік команд внутрішнє програмування (список команд) доступне користувачеві
можливість перепрограмовування ПЗП МК
більш регулярна структура
трохи менша швидкодія.
Спосіб вибору мікрокоманди основний стержень мікропрограмованого пристрою керування. Відомі такі способи
1) Послідовний вибір кожен раз йде звернення до сусідньої чарунки ПЗП адреса мікрокоманди кожен раз на 1 більша за попередню. Для реалізації даного способу потрібен лічильник мікрокоманд.
2) Вибір мікрокоманди з використанням механізму розгалудження даний механізм передбачає перехід від однієї послідовності мікрокоманд до іншої. Можливі два випадки
а) умовний перехід (умова вибирається із АЛП ) (рис.2.11).
Рис.4.11
б) безумовний перехід адреса переходу наперед записується в ПЗП МК (рис 4.12).
Рис.4.12.
3) Використання механізму підпрограми
а) умовний перехід до підпрограми (рис 4.13).
51
52
Рис 4.13.
б) безумовний перехід до підпрограмирис.4.14.
51
52
Рис.4.14.
В ПЗП МК є стандартні мікропрограми до яких можна перейти умовно та безумовнопричому інформація про повернення записується в стек. В даному випадку необхідне існування лічильника мікрокоманд та стеку. Все це створюється на базі регістрів.
використання механізму циклів
а) по лічильнику циклів (рис.4.15)
51
52
Рис.4.15.
б) по умовам (рис 4.16).
51
52
Рис.4.16.
Механізм циклів використовується з метою ефективного використання ємності ПЗП МК. Цикли можуть включати в себе різну кількість мікрокоманд. Інформація про те скільки разів повинна повторюватися командазаписується в лічильник циклів.
В мікропроцесорах існує два рівня програмування
на рівні мікро-ЕОМ
на рівні мікропрограм.
Програмування на рівні мікропрограм є дуже трудомістким тому пристрій керування використовує список команд які дає список ПЗП МК.