- •4.1.Основи побудови мікро-еом.
- •4.3.Регістри мікропроцесора.
- •4.3.1.Регістри спеціального призначення.
- •4.3.2.Лічильник команд.
- •4.3.4.Регістр адреси памяті.
- •4.3.5.Регістр команд (рк).
- •4.3.6. Регістр станів.
- •4.3.7.Вказівник стеку.
- •4.3.8.Індексний регістр.
- •4.3.9.Буферний регістр.
- •4.4.Регістри загального призначення.
- •4.5.Пристрій керування.
- •4.5.1.Пристрій керування з жорсткою логікою.
- •Команда із озп
- •4.5.2.Мікропрограмований пристрій керування.
- •Команда із озп
- •4.6.Буферні схеми. Магістральний принцип
- •4.6.1.Внутрішні шини.
- •4.18.Загальні поняття про переривання.
- •4.19.Пристрій обслуговування переривань.
Ужгородський державний інститут інформатики економіки і права
Кафедра інформаційних управляючих систем і технологій
Навчальний посібник з курсу
ЕОМ та мікропроцесорні системи
укладач ст.викладач Попович М.Т.
Ужгород 2002
4. Принципи побудови мікропроцесорів.
4.1.Основи побудови мікро-еом.
Виходячи із сучасних тенденцій розвитку засобів обчислювальної техніки мікро-ЕОМ повинна включати в собі наступні структурні компоненти (рис.4.1):
Рис.4.1.Структурна схема міні-ЕОМ.
Де : ЗП – запамятовуючі пристрої у склад яких входять:
ОЗП – оперативний запамятовуючий пристрій
ПЗП – постійний запамятовуючий пристрій
ПЗВЗП – пристрої зв’язку із зовнішніми пристроями (ЗПР)
ЗПР – існує стандартний набір серед яких можна перерахувати: накопичувачі на гнучких та жорстких магнітних дисках клавіатура пристрої введення-виведення графічної інформації аналогово-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі різного роду датчики.
Якщо добавити нестандартні зовнішні пристрої то мова йтиме про мікропроцесорний комплекс.
Структурно мікропроцесор складається із чотирьох складових частин (рис.4.2)
Рис.4.2.Спрощена структурна схема мікропроцесору.
АЛП – арифметико-логічного пристрою до якого відносять:
1) двійковий суматор який в більшості випадків являє собою двійковий суматор
2) акумулятор (регістр накопичувач який зберігає один із операндів туди ж записується і результат)
3) регістр зсуву який може приймати участь у операціях множення та ділення
4) схема перетворення двійкового коду в десятковий
5) буферний регістр.
БР - блок регістрів призначення яких відповідає їхньому застосуванню і відповідно виходячи із їх застосування вони поділяються на
1) РЗП – регістри загального призначення
2) РСП - регістри спеціального призначення.
БС – буферні схеми . Обмін інформацією між мікропроцесором та зовнішніми пристроями здійснюється через шини мікропроцесору. Шина – сукупність ліній звязку що визначаються єдністю призначення. Виходячи із того що в один момент часу в одній шині може знаходитися тільки один тип інформації необхідні пристрої які будуть регулювати даний обмін . Будову та принцип дії даних пристроїв буде розглянуто далі.
ПК – пристрій керування який визначає властивості мікропроцесора (МП) та призначений для генерації сигналів які будуть керувати роботою всіх блоків та вузлів що входять в склад самого мікропроцесора.
На практиці при роботі з МП користувачеві надається структурна схема яка дає можливості розглянути його роботу по виконанню двох функцій обробці та маніпулюванню даними. Розширена структурна схема мікропроцесора приведена на рис.4.3.
4.2.Структурна схема мікропроцесора. Основний набір
компонентів.
Виходячи із рис.4.3 можна зробити висновок що до складу мікропроцесора входять три компоненти арифметико-логічний пристрій (АЛП) регістри та пристрій керування (ПК). В даній схемі відсутні буферні схеми тобто вони не зображені але їх наявність обовязкова.
Для передачі даних між вказаними пристроями використовується внутрішня шина даних (ВШД) розрядність якої визначається розрядністю мікропроцесора (МП).
АЛП зєднаний із ВШД через два вхідні порти (вхід) та одного вихідного (вихід). Вхідні порти АЛП зєднані з внутрішньою шиною даних (ВШД) через два буферні регістри (БР). Кожен буферний регістр здатен зберігати для АЛП одне слово даних яке може поступати як із ВШД так і із акумулятора (А). Вихід АЛП підєднаний до акумулятора (А) який в свою чергу зєднаний із ВШД та одним із буферних регістрів АЛП.
Розрядність АЛП співрозмірна з розрядністю мікропроцесора перелік функцій АЛП залежить від типу самого мікропроцесора і відрізняється для різних МП тому функції АЛП визначають архітектуру МП в цілому. Типовими операціями які можуть виконувати АЛП є
1) додавання
2) віднімання
3) ” і “
4) ” або “
5) інверсія
6) виключаюче “або”
7) вправо - вліво
8) прирощення позитивне прирощення негативне.
Структурна схема підключення АЛП приведена на рис.4.5.
Адресна Код
операції частина Ознаки
Рис.4.4.Формат команд.
Команди поділяються на
1) безадресні – немає адреси
2) одно-адресні
3) двох-адресні.
Один байт команд – це код операцій який записується в регістр коду операції РКОП. Далі йде вибір операнда із памяті і він записується в буферний регістр БР. Для того щоб отримати результат обчислень необхідно щоб в АЛП всі сигнали поступали одночасно. Синхронізація здійснюється з допомогою генераторів тактових імпульсів. Результат обчислень поступає в акумулятор А із якого переміщується у внутрішню шину даних ВШД.
Код операції записується в регістр коду операції РКОП. Далі йде вибирання операнду із пам’яті та запис його в БР. Для того щоб отримати результат обчислень необхідно щоб в АЛП усі сигнали поступили одночасно. Синхронізація здійснюється з допомогою генераторів тактових імпульсів.
На рис.4.5 не вказані звязки АЛП із регістром станів вони приведені на рис.4.3.
команда
запис читання
читання
операнд
запис
читання
Рис.4.5.Підключення АЛП