Тема 11. Облік інших зовнішньоекономічних операцій

План семінарського заняття

1. Поняття комісійних та консигнаційних операцій.

2. Облік експортних операцій на умовах консигнації (комісії).

3. Облік імпортних операцій на умовах консигнації (комісії).

4. Облікурахування реекспортних і реімпортних операцій.

5. Облікурахування консигнаційних і комісійних операцій.

6. Облік лізингових операцій.

7. Облік операцій з підприємствами, розташованими в офшорних зонах.

Ключові терміни

Реекспорт − митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.

Реімпорт − митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України і вивезені за межі її митної території згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу.

Консигнація − різновид агентської комісійної угоди, відповідно до якого товари, що експортуються, післяпотім перетину кордону країни-експортера розміщуються на складі тимчасового зберігання (консигнаційний склад) і поступово, в міру реалізації чергової партії проходять митне оформлення, яке проводить агент, і реалізуються іноземним покупцям.

Договір консигнації – договір, за яким одна сторона (консигнатор) зобов'язуєтьсязобов'язав впродовжупродовж певного часу за винагороду продати від свого імені і за рахунок консигнанту доставлені на склад, розташованийсхильний в країні консигнатора, товари.

Фінансовий лізінг − договір лізінгу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків від вартості об’єкта лізингу, визначеної у день укладення договору.

Офшорна зона − країна або територія, законодавство якої дозволяє реєстрацію та функціонування офшорних компаній, що створюють прибуток з джерел, які діють поза країною або територією реєстрації.

Офшорні компанії − іноземні компанії, які зареєстровані в офшорних центрах країн, що надають їм особливі пільги. Такі компанії мають право на діяльність тільки за кордоном.

Запитання

1. Які операції відносяться до реекспортних операцій?

2. Які операції відносяться до реімпортних операцій?

3. Що таке міжнародні лізингові операції?

4 Які особливості відображення в обліку міжнародних лізингових операцій?

5. Які особливості відображення в обліку комісійних та консигнаційних операцій?

6. Що таке офшорні компанії?

Тести для самоконтролю

1. До видів угод зустрічної торгівлі не належать:

1. лізинг;

2. зустрічні закупки;

3. поставки на комплектацію;

4. операції на давальницькій сировині.

2. Операції безвалютного обміну товарів одного чи різних видів на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару чи товарів без використання фінансового механізму взаємних розрахунків – це:

1. бартерні операції;

2. комерційна компенсація;

3. толинг;

4. зустрічні закупки.

3. Вид зустрічної торгівлі, який передбачає поставку однією стороною сировини, напівфабрикатів, комплектувальних виробів для їх подальшої переробки і зворотну поставку готових виробів у країну первісного експорту – це:

1. бартерні операції;

2. комерційна компенсація;

3. толинг;

4. зустрічні закупки.

4. Регулююча роль зустрічної торгівлі проявляється в тому, що підписані двохсторонні і багатосторонні міжурядові угоди, а також угоди про економічне і виробниче співробітництво на компенсаційній основі дають можливість раніше на декілька років наперед визначити

1. види і об'єм товарів, що взаємно постачаються;

2. характер і вартість супроводжуючих чи окремо наданих технічних (інжинірингових) послуг і науково-технічних знань і досвіду;

3. загальну суму і порядок розрахунків;

4. всі відповіді вірні.

5. До операцій зустрічної торгівлі згідно з їх економічною природою відносяться

1. операції з викупу застарілої продукції;

2. операції в рамках промислового співробітництва;

3. операції натурального обміну;

4. всі відповіді вірні.

6. Бартерні угоди мають такі особливості

1. оформлення угоди одним контрактом;

2. здійснення угоди повністю на основі зустрічних зобов'язань без використання грошових переказів;

3. разовий характер угоди й участь в ній, як правило, двох сторін;

4. всі відповіді вірні.

7. Комерційна компенсація – це

1. операції, при яких продавець бере зобов’язання зустрічно придбати продукцію у країни покупця;

2. операції безвалютного обміну товарів одного чи різних видів на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару чи товарів без використання фінансового механізму взаємних розрахунків;

3. операції, при яких партнери обмінюються товарною продукцією, враховуючи їх конкретну грошову вартість, а взаєморозрахунки здійснюють шляхом заліку взаємних вимог. У кінці обумовленого періоду підводиться баланс взаєморозрахунків;

4. передбачають поставку однією стороною сировини, напівфабрикатів, комплектувальних виробів для їх подальшої переробки і зворотну поставку готових виробів у країну первісного експорту.

8. Яка різниця між агентом і комісіонером:

1. агент здійснює угоди за рахунок і від імені принципала, а комісіонер діє від свого імені;

2. агент здійснює угоду від свого імені, а комісіонер за рахунок і від імені комітента;

3. агент на відміну від комісіонера не приймає участі у посередницьких операціях;

4. комісіонер на відміну від агента не приймає участі у посередницьких операціях.

9. Що таке "індент":

1. замовлення від імпортера комісіонеру на купівлю у країні експортера товарів;

2. замовлення від експортера комісіонеру на здійснення угод у країні імпортера товарів;

3. це продаж товарів зі складу комісіонера, але товар належить консигнанту, тобто експортеру;

4. це зручна форма торгівлі, яка дозволяє ознайомитися з товаром і вибрати необхідний.

10. При якій формі торгівлі власник товару передає його комісіонеру для продажу зі складу?

1. біржовій;

2. зустрічній;

3. консигнаційній;

4. комісійній.

11. У лізинговій угоді, яка фінансується, приймають участь:

1. орендатор і виробник обладнання, що орендується;

2. орендатор і лізингова компанія;

3. виробник обладнання що орендується і лізингова компанія;

4. орендатор, лізингова компанія і виробник обладнання що орендується.

12. У чому полягає особливість контрактів оренди в міжнародній торгівлі?

1. обмеженість можливостей укладання цих контрактів;

2. особливість умов страхування і технічного обслуговування;

3. містять широкий перелік прав і обов'язків сторін у зв'язку з орендними операціями;

4. особливість встановлення термінів виконання.

13. Об’єктом міжнародної оренди є:

1. обладнання;

2. транспортні засоби;

3. товари споживчого призначення;

4. всі відповіді вірні.

14. Короткотривала оренда з терміном від кількох годин до одного року – це:

1. лізинг;

2. хайринг;

3. рейтинг;

4. чистий лізинг.

15. Довготривала оренда з терміном від 3-х до 5-ти років, інколи до 15 років – це:

1. лізинг;

2. хайринг;

3. рейтинг;

4. чистий лізинг.

16. Об'єктом хайрингу зазвичай являються

1. транспортні засоби;

2. дорожньо-будівельні та сільськогосподарські машини;

3. монтажне обладнання;

4. всі відповіді вірні.

17. Імпортний лізинг –

1. лізингодавець купує обладнання у національній фірмі і надає закордонному орендарю;

2. технічне обслуговування і ремонт здійснює лізингодавець;

3. технічне обслуговування і ремонт здійснює користувач;

4. лізингодавець купує обладнання у закордонній фірмі і надає вітчизняному орендарю.

18. Хайринг –

1. короткотривала оренда з терміном від кількох годин до одного року;

2. середньотривала оренда від 1 до 3-х років;

3. технічне обслуговування і ремонт здійснює користувач;

4. лізингодавець купує обладнання у національній фірмі і надає закордонному орендарю.

19. Орендна плата може вноситися

1. щомісячно;

2. щоквартально;

3. щорічно;

4. всі відповіді вірні.

20. Здійснення лізингових операцій відбувається за участю суб'єктів лізингу на основі укладання багатостороннього договору та залучення од­ного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти

1. пайовий лізинг;

2. кредитний лізинг;

3. інвестиційний лізинг;

4. договірний лізинг.

21. Згідно з Законом «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» в Україні залежно від господарської спрямованості та економічно-правових умов діяльності можуть створюватися такі вільні економічні зони:

1. зовнішньоторговельні зони;.

2. науково-технічні зони;

3. туристично-рекреаційні зони;.

4. всі відповіді вірні.

22. Частина території держави, на якій запроваджується спеціальний (пільговий податковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим економічної діяльності з метою стимулювання підприємства, розширення зовнішньоекономічних зв’язків, запозичення нових технологій забезпечення зайнятості населення.

1. зовнішньоторговельні зони;

2. науково-технічні зони;

3. туристично-рекреаційні зони;

4. комплексні виробничі зони.

23. Частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та провадиться без сплати мита і митних зборів або з їх відстроченням.

1. зовнішньоторгівельні зони;

2. науково-технічні зони;

3. туристично-рекреаційні зони;

4. комплексні виробничі зони.

24. В Концепції створення і функціонування вільних економічних зон передбачається, що їх основною метою є наступне

1. стимулювання структурних перевтілень в економіці шляхом притягнення іноземних інвестицій;

2. створення сучасної ринкової інфраструктури;

3. поліпшення використання природних і трудових ресурсів;

4. всі відповіді вірні.

25. У сучасному вигляді СЕЗ виникли на початку 70-х років у країнах

1. Європейського Союзу;

2. північно-американського регіону;

3. південно-східного азіатського регіону;

4. карибського басейну.

26. Вільні митні зони (ВМЗ) виникли

1. наприкінці XVI століття;

2. наприкінці XI століття;

3. наприкінці VI століття;

4. наприкінці XVII століття.

27. Комплексні виробничі зони –

1. частина території держави, на якій запроваджується спеціальний (пільговий податковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим економічної діяльності з метою стимулювання підприємства, розширення зовнішньоекономічних зв’язків, запозичення нових технологій забезпечення зайнятості населення;

2. ВЕЗ, спеціальний правовий режим яких орієнтований на розвиток наукового і виробничого потенціалу;

3. ВЕЗ, які створюються в регіонах, що мають багатий природний, рекреаційний та історико-культурний потенціал, з метою його використання і збереження, а також активізації підприємницької діяльності у сфері рекреаційно-туристичного бізнесу;

4. частина території держави на кордонах із сусідніми країнами, де діє спрощенний порядок перетину кордону і торгівлі.