4. Ушкодження при пострілах з мисливської зброї.

Мисливська зброя може бути дробовою (гладкоствольною), та кульовою (нарізною). Калібри мисливської зброї від 12 до 32 .

Патрон складається із гільзи з капсулем, пороху, пижів (клейтухів), дробу чи кулі. Дріб 15-ти номерів від 11 (1,5 мм) до 1 (4 мм) 0, 00, 000, 0000. найменший дріб - № 11 – 1, 5 мм в діаметрі, найбільший – 0000 – 5 мм. картеч має діаметр від 5, 25 мм до 10 мм, кулі – більше 10 мм.

При пострілах з відстані 0,5 – 1 –2 м визначається один вхідний отвір. Коли дистанція становить 2-5 м мається центральний отвір та окремі отвори від дробі на площі 10 Х 15 см. Смертельні ураження спостерігаються при дистанціях до 40 метрів. При пострілі з мисливської зброї також визначаються вказані вище відстані: впритул, зблизька та неблизька дистанція.

Для визначення дистанції пострілу в одиницях виміру застосовують експериментально-порівняльний метод дослідження.

5. Особливості вогнепального ранового каналу.

Вогнепальним рановим каналом називається шлях, який пройшла куля (снаряд ) у тілі. Він може бути:

• прямим;

• непрямим (скривленим, ламаним, напівкруглим, опоясуючим);

Крім того рановий канал може бути:

• безперервним, переривчастим;

• наскрізним, сліпим;

• проникаючим, непроникаючим.

У плоских кістках рановий канал має форму зрізаного конуса. Основа конуса показує напрямок польоту кулі.

У трубчастих кістках: утворюється осколковий перелом метеликоподібної форми, осколки кістки визначаються біля вихідного отвору. Розміри вихідного отвору більші за розміри вхідного отвору.

У порожнистих органах вхідні отвори невеликі, вихідні значних розмірів внаслідок гідродинамічної дії кулі. (утворюється велика рвана рана).

На паренхіматозних органах вхідний отвір та рановий канал мають зірчасту форму.

6. Визначення послідовності вогнепальних поранень.

При близькій відстані пострілу враховується взаємне розміщення кіптяви. Враховуються інші ознаки:

• масивність кровотечі;

• тріщини на кістках від наступних поранень ніколи не пересікають попередні;

• спадіння легенів після першого пострілу обумовлює зміщений рановий канал, при послідуючих пострілах ранові канали на одному рівні;

• кількість мастила в обідку забруднення з кожним пострілом зменшується.

7. Визначення можливості здійснювати самостійні дії смертельно пораненою людиною.

Необхідно визначити:

А. Збереження свідомості;

Б. Можливість рухатися.

При ушкодженнях стовбура головного мозку, повному перериві шийного відділу спинного мозку виключається можливість здійснювати самостійні дії пораненою людиною.

При черепно-мозкових травмах навіть при ушкодженнях головного мозку, а особливо при крововиливах під тверту та над тверду мозкову оболонку може визначатися так званий світлий проміжок, коли потерпілий на протязі певного часу зберігає здатність до самостійних дій.

При пораненнях серця описані випадки пересування потерпілого на сотні метрів.

При пораненнях живота та грудної клітки також інколи зберігається здатність виконувати активні дії.