Ііі. Ушкодження від дії електричного струму.
1.Умови виникнення
електротравми та дії струму.
Мають значення властивості
електричного струму:
- напруга.
Небезпечним є струм як низької (110-220 В),
так і високої напруги (понад 220 В);
- сила
струму.
Небезпечним є струм силою 50 мА, смертельним
– 100мА;
- змінний
струм напругою
до 450-500 В небезпечніший за постійний;
- частота
струму.
Небезпечним є змінний низькочастотний
струм 40-60 коливань/секунду.
Умови дії струму
визначаються:
величиною опору
шкіри (вологість, мозолистість, товщина,
кровонаповнення);
площею і щільністю
контакту з електрострумом;
кількістю контактів
зі струмонесучими предметами;
петлями струму.
Мають певне значення
індивідуальні особливості організму,
його стан, вік.
2. Судово-медична
діагностика електротравми.
Електрострум може виявляти теплову,
механічну та хімічну (електролітичну)
дію. На тілі утворюються опіки, рани,
відбувається електроліз води організму.
На місці контакту
шкіри з провідником утворюється
електромітка,
яка має вигляд невеликих круглуватих
ділянок змертвілої шкіри сірувато-білого
або жовтуватого кольору з валикоподібно
піднятими краями; нетипові електромітки
можуть мати вигляд саден, опіків. В 25-30
% уражень електричним струмом зовнішніх
ушкоджень не виявлено. При
внутрішньому дослідженні
трупів виявляються ознаки швидко
наставшої смерті: повнокрів’я органів,
рідкий стан крові, плями Тард’є.
При ураженні
блискавкою
виявляють розриви одяг8у та його
обвуглення, розплавлення металевих
частин. На шкірі трупа видно „фігури
блискавки” – опіки 1-го - 2-го ступеня
деревоподібної форми червоного кольору.
Через 1-3 доби після смерті фігури
блискавки на трупі зникають.