3. Пізні трупні явища.

Гниття - розкладання тканин та органів під дією мікроорганізмів (анероби - повільне гниття з різким запахом, та аероби – швидке гниття з меншим запахом).

Процес гниття: білки  амінокислоти  сірководень, метан, аміак, вуглекислий газ та інші речовини.

Ознаки гниття на трупі: зелене забарвлення шкіри, гнильна венозна сітка, гнильні міхурі, підшкірна трупна емфізема, розплавлення тканин та органів аж до скелетування трупа. Колір тканин під час гниття різний: від зеленого, червоного - до чорнозеленого.

Екзогенні та ендогенні фактори, які впливають на гниття.

Муміфікація трупа - висихання трупа. Настає при захороненні трупа в сухому пісчаному грунті (6-12 місяців, інколи 1-2 місяці).

Судово-медичне значення:

- дозволяє визначити вік ,зріст, стать, провести впізнання, виявити травми та захворювання.

Жировіск (сапоніфікація, омилення). Жировіск утворюється при недостачі кисню і надлишку вологи, наприклад при захороненны у вологий глинистий грунт, а також при знаходженні трупа у стоячій воді.

Жири трупа розщеплюються на гліцерин та жирні кислоти. Стеаринова та пальмітинова кислоти з'єднуються з солями кальція та магнія, утворюють тверді, нерозчинні у воді мила (тіло сіро-білого кольору).

Цей процес помітний через 3-5 тижнів, труп переходить в стан жировоску через 10-12 місяців.

Судово-медичне значення:

• можна виявити ушкодження;

• зберігаються прикмети трупа для впізнання.

Торфяне дублення.

Коли труп попадає в торфяні болота і грунти, які містять гумусову к-ту і танін, шкіра трупа дубиться, стає щільною темно-бурого кольору, внутрішні органи зменшуються в розмірах, мінеральні солі в кістках розчиняються і вимиваються із трупа, кістки стають м'якими.

Судово-медичне значення:

• торфяне дубління фіксує ушкодження які є на трупі;

• дозволяє провести впізнання трупа.

Судово-медичне дослідження трупа.

Приводи і завдання судово-медичного дослідження трупів.

Приводи:

• насильницька смерть (вбивства, самогубства, нещасні випадки);

• підозра на насильницьку смерть;

• невідомі;

• новонародженні при підозрі на насильницьку смерть;

• у випадках заяв родичів про неправильне лікування.

Завдання: визначити причину смерті, її давність, характер і механізм ушкоджень та інше.

Первинний огляд трупа на місці його виявлення.

Огляд проводить слідчий з участю судмедексперта та 2-х понятих.

Перше завдання лікаря після прибуття на місце пригоди визначити чи маються ознаки життя у потерпілого.

Огляд трупа проводиться в такій послідовності:

• поза;

• розміщення кінцівок;

• стан одягу;

• стать, вік, будова тіла;

• шкірні покриви в цілому;

• трупні плями;

• трупні заклякання;

• ознаки гниття;

• інші трупні зміни;

огляд ділянок тіла:

• голова (зіниці, кон'юктиви, кістки і отвори носа, вушні раковини, рот - губи, зуби, язик);

• шия;

• грудна клітка;

• живіт;

• статеві органи;

• (апиз) задньопрохідний отвір;

• кінцівки.

Для визначення давності смерті використовують допоміжні методи, для чого застосовують чемодан експерта.

Після огляду трупа експерт усно в ймовірній формі може висловитися про:

• давність смерті;

• причину смерті;

• зміну положення трупа;

• пошкодження на тілі і яким предметом спричинені;

• чи місце виявлення трупа є місцем смерті.

Судово-медичне дослідження трупа.

Дослідження трупа включає:

А. Зовнішній огляд трупа.

Б. Внутрішнє дослідження (обов'язкове дослідження 3-х порожнин).

В. Лабораторні дослідження.

Документація судово-медичного дослідження трупа.

А. Журнал реєстрації трупів;

Б. Акт судово-медичного дослідження.

Г. Висновки експерта.

Д. Свідоцтво про смерть.

Дослідження ексгумованого трупу.

Ексгумація - вилучення із землі похованного трупа. Вона організується і проводиться слідчим в присутності понятих та з участю судово-медичного експерта.

Ексгумація проводиться в любу пору року.

Судово-медична експертиза ексгумованого трупа проводиться в морзі або на кладовищі.

Слідчий оформляє протокол ексгумації, судмедексперт - висновки експерта.

Впізнання трупа та його частин.

При судово-медичному дослідженні невідомого трупа експерт заповнює картку невпізнаного трупа, де описує одяг, взуття, їх розміри, етикетки, прикмети трупа: родимі плями, татуювання, рубці, вади розвитку, зуби, беруться зразки волосся, крові.

Труп фотографується.

У випадку впізнання трупа слідчий або дізнавач складає протокол впізнання трупа.