Оздоблення текстильних матеріалів вишивкою

Вишивка — один із видів декоративно-приклад­ного мистецтва, в якому орнаменти або сюжетні зображення викону­ють на тканині, шкірі різними ручними або машинними швами.

За допомогою лише голки та нитки на чистому полотні народжують­ся чарівні узори вишивки. Вся глибина та багатство душі людської відо­бражаються в творенні прекрасного. Людині важливо було не просто мати білу сорочку чи шматок полотна для витирання рук, а створити на­вколо себе красу, оздоблюючи кожну річ. Сьогодні ми є спадкоємцями чудових зразків вишивального ремесла.

Основна функція вишивки — оздоблення одягу, предметів побуту та інтер'єрно-обрядових тканин. Самостійним твором може бути декора­тивне панно, портрет, картина.

Вишивка виконувала також певні інформативні та магічні функції. Вона мала заклинальну символіку, була оберегом. Характер вишивки, вибір тих чи інших орнаментальних мотивів, колірне рішення залежало від призначення одягу, соціальних і вікових чинників.

Наші предки оздоблювали одяг (мал. 80): жіночі головні убори, жіночі та чоловічі сорочки, кожухи, безрукавки, корсетки, кептарі, свити та ін. Серед інтер'єрних тканин найбільше уваги приділялось вишиванню рушників, скатертин, наволочок, фіранок, простирадл та ін. (мал. 81, 1).

Про масове існування в побуті вишиваних виробів в Україні свідчать численні історичні, літературні, фольклорні та речові пам'ятки. У похо­ваннях перших століть нашої ери знайдено залишки вовняного одягу, оздобленого різнокольоровою вишивкою. З літописних джерел відомо, що слов'яни Придніпров'я декорували свій одяг вишитими узорами.

Вишивка була складовою частиною художньої культури Київської Русі. В XI ст. сестра Володимира Мономаха Анна організувала першу ви­шивальну школу, де дівчата вчились гаптувати золотими та срібними нитками.

Упродовж віків у кожному регіоні України вироблялись своєрідні прийоми художнього вирішення одягових та інтер'єрних тканин. Тому за кольором, орнаментом, специфікою техніки виконання, способом розподілу орнаменту на виробах можна визначити місцевість виготов­лення вишивки.

Вишивка як вид мистецтва особливо популярна тепер. По вишиван­ках українців пізнають у всьому світі. До традицій народного вбрання постійно звертаються модельєри, конструктори, художники. Викорис­товуючи комп'ютерні технології, вони створюють сучасні моделі одягу.

Вишивка прикрашає сучасний інтер'єр (мал. 81, 2). Органічне поєднання декору інтер'єру квартири з вишивкою створює справжню українську атмосферу та естетичне середовище.

Вагомий внесок у розробку вишивок, зокрема великої кількості хорутв, ікон та образів, зробив український видатний митець Дмитро Блажейовський. Вишивки автора прикрашають приватні колекції, музеї, бібліотеки, собори України, Німеччини, Австралії, Франції, Бразилії, Риму.

Значна частина сучасних вишивок виконується на підприємствах ху­дожніх промислів. У багатьох осередках України працює чимало талано­витих художників-професіоналів.

Серед найвідоміших майстрів вишивки—заслужені майстри народноїтворчості України: Г. Герасимович, П. Березовська, О. Василенко, Г. Гринь, В. Сидоренко (Харків), Н. Гречанівська, Л. Городина (Київщина), О. Великодна, О. Закорка (Полтавщина), М. Коржук, Є. Ковтун (Вінничина), Д. Петкевич, С. Селянкіна (Іванс^Франківщина), А Фролова, Г. Бигун (Львівщина), А Шувайло, 3. Кресанова (Черкащина), І. Ремізова, В. Ташлик (Чернігівщина) та багато інших

Народні майстри представляють сучасну українську вишивку на чис­ленних виставках як у нашій країні, так і далеко за її межами.