2.1.3. Санітарно-епідеміологічний нагляд за застосуванням

Робота санітарно-епідеміологічної служби у галузі застосування пестицидів передбачає:

- проведення запобіжного санітарного нагляду на етапі розроблення та впровадження нових пестицидів, технологій, апаратури тощо;

- проведення поточного санітарного нагляду за об’єктами сільськогосподарського виробництва (склади, транспортні засоби, польові аеродроми і т. д.);

- організацію медичних оглядів та контроль за використанням засобів індивідуального захисту;

- розробку пропозицій та контроль за проведенням заходів щодо запобігання забрудненню пестицидами навколишнього середовища та харчових продуктів .

Розглянемо основні завдання санітарного нагляду за збереженням транспортуванням та застосуванням пестицидів.

Збереження пестицидів відбувається на базових складах об’єднання «Сільгоспхімія» або безпосередньо на складах колективних та фермерських господарств.

Розміри санітарно-захисної зони ізольованих складів встановлюються в межах від 200 до 1000 метрів залежно від кількості пестицидів, що зберігаються. Територія складу має бути огороджена, озеленена та мати два в’їзди , а її майданчик має бути рівним, із твердим покриттям та сягати розмірів, які не перешкоджають розвертанню машин та тракторів з навісними обприскувачами.

Склади засобів хімізації повинні мати окремі секції або будівлі для збереження аміачної селітри, сильнодіючих, вогненебезпечних та вибухонебезпечних пестицидів, хімічних консервантів а також санітарно-побутове приміщення, обладнанні механічною та природною вентиляцією, природним (КПО не менше 0.2 – 0.25) і штучним (освітлюваність ЗО лк - лампи накалювання) і 100лк (люмінесцентні лампи) освітленням.

Метеорологічні умови мають характеризуватися температурою – 8-10 С(у зимовий та в перехідний сезони) і 16-23 С(влітку), відносною вологістю в межах 75% та швидкістю руху повітря 0,3-0,4 м/с.

Перевезення пестицидів допускається тільки в контейнерах або спеціально обладнаним транспортом (автоцистерни, закриті кузови машин та ін.), що мають сигнальні знаки. Особи, які беруть участь у перевезенні, мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту.

Приготування розчинів пестицидів здійснюється на розчинно-заправочних вузлах з використанням різноманітних механізмів. Усі операції щодо приготування розгинів або суспензій проводять на спеціально обладнаних майданчиках або на стаціонарних заправочних станціях.

2.1.4. Шляхи застосування пестицидів

До основних шляхів застосування пестицидів відносять:

- спилювання рослин чистими препаратами або дустом (порошкоподібними сумішами пестициду з наповнювачем);

- обприскування суспензіями та емульсіями;

- обприскування розчинами пестицидів у воді або в органічних розчинниках;

- застосування аерозолів або штучних туманів та димів , фумігацію, тобто обробку газами або парами, внесення в грунт або нанесення на рослину;

- застосування отруйних приманок.

Нині використовуються як наземні, так і авіаційні способи обробки пестицидами.

При першому з них застосовують причепні та нависні агрегати до тракторів. Розпилювання рідин здійснюється за гідравлічним (обприскування через форсунку під тиском) або вентиляторним (створення аерозолів у наслідок дії вентилятора) принципом.

Обприскування та розпилювання пестицидами необхідно проводити вранці і вечері, коли спостерігається найбільш слабкий потік повітря. Неможна проводити обприскування посівів, якщо швидкість вітру перевищує 3-4 м/с. необхідно суворо стежити щоб розпилювання пестицидів потоком повітря спрямовувалося тільки в ті місця, де немає людей, помешкань, джерел , водопостачання тощо.

Авіаційний спосіб застосування пестицидів призначений для обробки великих масивів (поля, ліси та ін..) за допомогою літаків (АН-2, АН-2Н,ЯК-12 ) або вертольотів (МІ-1; МІ-2; КА-15).

2.2. ЗНАЧЕННЯ ПЕСТИЦИДІВ

2.2.1. Вплив пестицидів на довкілля

Останніми роками в структурі сільськогосподарських культур сталися істотні зміни. Особливо наочно це можна простежити на багаторічних плодових насадженнях. Якщо до 1990 року переважали масиви промислових садів, колгоспів і радгоспів, то нині частка їх суттєво зменшилася, й основна продукція садівництва надходить на споживчий ринок і для промислової переробки від власників присадибних ділянок і дрібних фермерів – орендаторів садів, які раніше належали державним і колективним господарствам.

Реформи , що відбуваються в сільськогосподарській галузі, мають як позитивні , так і негативні наслідки. Так, наприклад, в садівництві загальне скорочення площ насаджень зменшило обсяги застосування агрохімікатів (добрива, засоби захисту рослин, стимулятори росту тощо). Це знизило рівень забруднення довкілля: грунту , грунтових вод - тобто виявився позитивний ефект. Проте водночас знизилась рентабельність плодівництва , оскільки різко збільшилась шкода чинність комах, кліщів, нематод, а також пошкоджуваність різними видами грибних, мікробних та вірусних хвороб. Пошкоджуваність знімних плодів знизила товарні і технологічні якості врожаю, а фактичне припинення внесення добрив – як органічних, так і мінеральних, - позакореневих підживлень, стимуляторів росту викликало зниження вихідної маси продуктів. Як наслідок, винник суттєвий дефіцит продукції садів, ягідників, виноградників вітчизняного виробництва.

Спеціалістам-садівникам було добре відомо, що на кожний гривень, затрачений на захист плодових культур від шкідливих організмів, зокрема на хімічний метод, господарства отримували як мінімум 3-5 гривні чистого прибутку. Варто нагадати, що це було можливим за суворого дотримання системи захисних заходів під контролем спеціалістів-ентомологів і садівників. Важливими ланками захисної системи садів були: точні терміни і норми застосування пестицидів, обґрунтована повторюваність обприскувань за сезон і чергування препаратів, дотримання норм витрати робочої рідини, правильне налаштування (регулювання) обприскувачів, дотримання строків проведення останніх обробок.[7]