2. Структури головного мозку.

Головний мозок має дві півкулі (кінцевий мозок). Частина головного мозку між проміжним і спинним мозком називається стовбуром мозку, який складається з довгастого мозку, частини заднього мозку — моста — і середнього мозку. Основну масу стовбура головного мозку становлять нервові шляхи, що сполучають головний і спинний мозок, а також значна кількість скупчень нейронів, що утворюють його ядра, зокрема ядра черепних нервів. У стовбурі головного мозку розміщений сітчастий утвір (ретикулярна формація) — мережа величезної кількості нейронів. Проміжний мозок поділяється на таламус, епі-, мета-, гіпоталамус і третій шлуночок. У головному мозку розрізняють також лімбічну систему — комплекс взаємопов'язаних (анатомічно і функціонально) структур.

До кінцевого мозку належать півкулі з корою великого мозку і розміщені в білій речовині півкуль основні (базальні) ядра. У півкулях розрізняють лобову, скроневу, тім'яну І потиличну частки, кора яких за структурно-функціональними особливостями поділяється на дрібніші ділянки — поля.

3. Довгастий мозок.

Сіра речовина довгастого мозку утворює скупчення — ядра черепних нервів (V - трійчастий; VII - лицевий; VIII - присінково-завитковий; IX - язикоглотковий; X - блукаючий; XI - додатковий; XII - під'язиковий). Ці ядра і нерви, що відходять від них, частково зберігають сегментарну будову довгастого мозку, властиву спинному мозку.

Функції довгастого мозку. У довгастому мозку розміщені найважливіші автономні й соматичні центри, завдяки яким він виконує три основні функції — провідникову, рефлекторну і тонічну. Провідникова функція полягає в тому, що він з'єднує головний мозок зі спинним і проводить сигнали від одного відділу до іншого в обидва боки. Рефлекторна функція - участь у рефлекторній регуляції основних автономних (вегетативних) функцій (слиновиділення, смоктання, ковтання, чхання, кашель а також дихання та судинорухові реакції). Тонічна функція - підтримання певних груп нейронів чи відділів ЦНС у стані постійного збудження.

4. Задній мозок представлений — мостом і мозочком.

Міст (вароліїв) розміщений між довгастим і середнім мозком, займає у людини передню частину заднього мозку і складається з двох структурно-функціональних утворів: основної частини і покриву моста. В основній частині моста проходять кірково-спинномозкові шляхи, між якими розмішуються власні нервові волокна моста, що прямують до мозочка. З основи моста виходять нерви, які зв'язують його певні зони з корою великого мозку. У ділянці покриву моста розміщені ядра сітчастого утвору, а також частково присінково-завиткового нерва. У ділянці покриву також розміщені рухові ядра трійчастого, лицевого та язико-глоткового нервів. Вони іннервують м'язи лиця, глотки.

Рефлекси заднього мозку. У задньому мозку замикаються дуги багатьох вегетативних і соматичних рефлексів. Його функції найтісніше пов'язані з функцією присінкового апарату.

До вегетативних належать рефлекси, що регулюють за допомогою парасимпатичних ядер лицевого і язикоглоткового нервів функцію слинних залоз. Крім того, ядра моста беруть участь у регуляції сльозо-і потовиділення, координації актів жування і ковтання, кліпання очима тощо. Парасимпатичне ядро блукаючого нерва входить до системи рефлекторної регуляції дихання і кровообігу.

Соматичні рефлекси заднього мозку поділяють на ланцюгові й тонічні. В здійсненні соматичних ланцюгових рефлексів беруть участь структури заднього мозку, зокрема нейрони ядер трійчастого і лицевого нервів. Тонічні, (постуральні) рефлекси спрямовані на підтримання певного положення тіла (пози) чи його частини у просторі. Присінкові (вестибулярні) рефлекси забезпечують підтримання пози й рівноваги тіла при змінах його положення у просторі, або у разі зміни швидкості руху.

Мозочок складається з трьох відділів: правої та лівої півкуль, і розміщеного між ними черв'яка. Зв'язок мозочка з іншими структурами мозку здійснюється за допомогою трьох пар ніжок. Сіра речовина — кора мозочка має три шари: поверхневий молекулярний шар, шар грушоподібних нейронів (клітин Пуркіньє) і нижній шар — зернистий. Крім кори в глибині мозочка серед білої речовини є скупчення нервових клітин, які утворюють його підкіркові парні ядра. Поверхня мозочка має велику кількість борозен, якими поділяється на окремі частки.

Функції мозочка. Мозочок впливає на функцію деяких автономних центрів, проте головна його роль — це забезпечення узгодженої рухової активності. Мозочок — головний керівний орган рухової системи, який здійснює координацію і контроль усіх видів рухів — від простих рухових актів до складних форм поведінкової рухової активності.