3.Специфіка інженерно- педагогічної діяльності та вимоги до інженера-педагога

Інженерно-педагогічна діяльність є різновидом педагогічної діяльності, а тому їй приманні всі властивості педагогічної діяльності. Проте мета педагога-предметника і педагога професійного навчання дещо відмінна. Педагог-предметник засобами свого навчального предмету формує особистість учня. Інженер-педагог здійснює професійну підготовку. А тому він повинен володіти не тільки знаннями дисципліни, яку викладає, а й володіти уміннями і навичками тієї спеціальності, якій він навчає учнів. Поряд з цим, він повинен володіти методикою формування у учнів відповідних трудових умінь та професійних навичок.

В Законі України «Про професійно-технічну освіту», дається характеристика інженерно-педагогічним працівникам системи ПТО і ставляться до них певні вимоги.

До педагогічного працівників ПТНЗ та установ ПТО належать викладачі, педагоги с професійного навчання, вихователі, майстри виробничого навчання, старші майстри, старші майстри ВН, інструктори ВН, методисти, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники фізичного виховання, керівники професійно технічних навчальних закладів, та інші робітники, які приймають безпосередню участь в навчально виховній роботі. Займатися педагогічною діяльністю в професійно тенічному навчальному закладі та установах професійно-технічної освіти можуть особи, які мають відповідну професійно- педагогічну підготовку, моральні якості, фізичний стан яких дає змогу виконувати обов’язки педагогічного працівника.

Педагог професійного навчання - це педагогічний працівник професійно-педагогічного навчального закладу або вищого навчального закладу I-II рівнів акредитації, який поєднує функції майстра виробничого навчання і викладача спеціальних та професійно-орієнтованих дисциплін. Необхідність підготовки педагога професійного навчання зумовлена впровадженням інноваційних та інформаційних технологій навчання, у т.ч. модульної технології підготовки робітничих кадрів, необхідністю формування якісно нового педагога професійної школи.

Вимоги до педагогічного працівника визначаються кваліфікаційною характеристикою ( що затверджується міністерством праці та соціальної політики України), яка являється складовою професіограми, тому орієнтиром при підготовці і здійсненні інженерно-педагогічної діяльності є професіограма, яка найбільш повно відображає весь спектр вимог до інженера-педагога (загальні уявлення про якості і властивості особистості інженерно – педагогічних працівників, а також про їх основні професійні функції, якими повинен володіти і які повинен виконувати інженер-педагог в процесі своєї професійної діяльності).

Професіограма інженера-педагога – це детальний опис інтегрованої педагогічної професії, представленний через систему вимог які ставить професія до людини включаючи, якості і властивості особистості, особливості мислительних процесів, знання уміння і навики, якими він повинен володіти для того, щоб успішно виконувати педагогічні функції в сфері професійно-технічної освіти.

У розробленій професіограмі педагога професійного навчання, враховуючи вплив ринкових умов, розкриті основні вимоги до індивідуально-психологічних особливостей фахівця (психограма), , у тому числі: психодинамічні властивості; психічні функції; психічні властивості; емоційно-вольові, комунікативні якості, організаторські якості, моральні якості. Це дає можливість об’єктивно здійснювати професійний відбір обдарованих педагогів.

Складність інженерно-педагогічної діяльності ставить вимоги до особистості педагога професійного навчання. Професійно важливі якості - це система стійких особистісних якостей, що створюють можливість успішного виконання професійної діяльності.

До комплекса таких значимих якостей інженера-педагога відносяться: ідейна переконаність, громадянськість, колективізм, відповідальність і соціальний оптимізм. Важливим компонентом професійно-значимих якостей інженера- педагога є комунікативність, яка проявляється через емоційну експресію, виразність мовлення, педагогічний такт, здатність « прочитати» душевний стан учня за виразом обличчя, пози, жестикуляції.

Інженерно-педагогічна діяльність ставить високі вимоги до емоційої сфери особистості. Емоційна чутливістьь, перцептивність, емпатія , доброта, душевна щедрість поряд з такими стабілізуючими емоційними властивостями як урівноваженість ,впевненість у собі, саморегуляція емоційних проявів, складають необхідні умови педагогічної взаємодії з учнями.

Ефективність виховного впливу багато в чому визначається вольовими властивостями педагога: ініціативністю, цілеспрямованістю, рішучістю і самостійністю. Поряд з цими властивостями інженеру-педагогу важливо володіти витримкою, дисциплінованістю, гнучкістю поведінки, здібністю передбачати реакції учнів при зміні педагогичної ситуації, готовністю перебудовувати способи впливу, здатністю до співробітництва.

Реалізація навчаючої функціі вимагає від інженера-педагога схильності ділитися своїми знаннями, уміннями, сформованості здібностей передавати їх іншим, логічно і діалогічно мислити, доказувати. Педагог повинен вміти аналізувати, відбирати науково-технічну інформацію і структурувати її в навчальний матеріал, діагностувати можливі пізнавальні утруднення учнів, проектувати і створювати проблемні ситуаціі, конструювати стратегічні і тактичні цілі навчання.

Педагог професійного навчання повинен володіти розвинутим технічним мисленням, просторовою уявою, конструкторсько-технологічними здібностями. Ці властивості виражаються в інтегральній якості – технічному інтелекті. Ефективність развитку учнів залежить від творчої спрямованості особистості інженера-педагога тобто від схильності до технічної творчості, раціоналізаторству, умінь діагностувати і прогнозувати стадії становлення особистості учня. Ці властивості характеризують креативність педагога професійного навчання.

Всі три підструктури особистості інженера-педагога тісно повязані, їх развиток відбувається в в режимі взаємодії.

Педагогу професійного навчання за результатами атестації може бути встановлена категорія «Спеціаліст ІІ категорії», «Спеціаліст І категорії», «Спеціаліст вищої категорії».

До пріоритетних і невідкладних завдань у сфері професійної діяльності педагога професійного навчання належить упровадження сучасних педагогічних технологій.

Люба професійна діяльність, в тому числі і інженерно-педагогічна потребує професіоналізму, який визначається ступінню володіння конкретного спеціаліста змістом професійної діяльності, засобами професійної діяльності (засобами розв’язання професійних задач), технологіями професійної діяльності (способами здійснення професійної діяльності).

Професіоналізм інженерно-педагогічної діяльності полягає в тому, що інженер-педагог володіє здібностями формувати в учнів готовність до продуктивного розв’язання типових професійних задач засобами свого навчального предмету і власної особистості в навчально-виховному процесі. В той же час, виходячи із особливості об’єкта (учня) педагогічної діяльності, який виступає суб’єктом, інженер-педагог, навчаючи і виховуючи учня, повинен створювати умови для його творчості.

Підготовка кваліфікованих робітників потребує від педагога професійного навчання не тільки володіння знаннями спеціальних дисциплін, а і практичного володіння уміннями і навичками з відповідної професійної діяльності. Тому, професійно-технічна освіта потребує інженера-педагога якісно нового типу, який органічно поєднував би функції викладача і майстра виробничого навчання.

Система професійно-педагогічної освіти спрямовується на підготовку педагога з високим рівнем професійної компетентності, що ґрунтується на новітніх досягненнях психолого-педагогічних наук, сучасних спеціальних знаннях певної галузі виробництва; високим рівнем педагогічної компетентності. критичному мисленні, здатності застосовувати наукові надбання на практиці; здатності запроваджувати цінності демократичної, правової держави.

З огляду на це майбутні педагоги повинні знати організаційно-педагогічні особливості навчального процесу ПТНЗ, закономірності розвитку особистості, володіти методами наукових досліджень, новітніми технологіями навчання i виховання, вміти орієнтуватися в науковій інформації, вести інноваційні дидактичні пошуки, виробляти навички педагогічної взаємодії, міжособистісного спілкування, попередження й розв'язання конфліктних ситуацій.