Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 7. Ремонтні й реставраційні роботи. Особли...doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
13.09.2019
Размер:
69.12 Кб
Скачать

Тема 7. Ремонтні й реставраційні роботи. Особливості виконання штукатурних робіт узимку

7.1. Ремонтні роботи.

7.2. Реставраційні роботи.

7.3. Ремонт фасадів.

7.4. Оштукатурювання розчинами із противморозними добавками.

7.1. Ремонтні роботи.

Звичайні штукатурки ремонтують у такій послідовності. Насамперед, оглядають усю поверхню штукатурки. Потім її ретельно простукують молотком. У місцях, у яких штукатурка при простукуванні видає сильний звук, вона відстала від поверхні. Її відбивають вручну молотком, сокирою, молотком із зубилом або механізованим інструментом. Усю поверхню під відбитою штукатуркою оглядають і підготовлюють. Із цегельних, кам'яних і бетонних поверхонь видаляють сліди розчину, що залишився, усю поверхню насікають і прочищають сталевими щітками. На дерев'яних поверхнях оглядають якість набитої драні. Потріскану, гнилу дрань заміняють новою.

При товстих наметах на дрань додатково набивають сталеву сітку, найкраще плетену. Якщо використовують ткану сітку, то під нею попередньо по набитій драні набивають ще драниці у вертикальнім або горизонтальному напрямку, щоб не створити порожнечі або зазори між сіткою й раніше набитою дранню. Чим більше шорсткувата поверхня, тим краще зчіплюється з нею розчин. Щоб сітка не іржавіла під вапняною або вапняно-гіпсовою штукатуркою, її попередньо офарблюють масляною або іншою водостійкою фарбою.

Розглянуті штукатурки звичайно офарбовують вапняними або клейовими фарбами. Від багаторазових фарбувань на поверхні утворюється товстий шар набілу, який починає лупитися й відшаровуватися. Такий набіл видаляють. Якщо він тримається слабко, його счищают шкребками всуху, якщо міцно, то поверхню попередньо добре розмивають - змочують водою за допомогою великих твердих кистей. Від змочування набіл розмокає й легко віддаляється. Після очищення поверхні промивають ще раз, сильніше натискаючи на кисть, змиваючи всі сліди, що залишилв набіл.

Потім розріжують на більшу глибину всі тріщини, змочують їх водою, зашпаровують тим же розчином, яким була раніше виконана штукатурка, затирають, ретельно притираючи розчин навколо тріщини, щоб не залишилося стовщень і бугрів. Розчин для ремонтних робіт найкраще готувати на дрібному піску: перетерті поверхні стають більш гладкими, і на них не буде сильно осідати пил.

Перетирання проводиться так. Поверхню змочують водою, наносять мазки розчину, ще раз змочують поверхня водою й розтирають терткою нанесені мазки розчину. Роботу слід виконувати із сильним натиском на тертку. Це роблять для того, щоб утерти тріщини в товщу штукатурки. Від цього на поверхні залишається тонка плівка розчину, що міцно зчепиться зі старою штукатуркою.

Відбиті місця оштукатуривают так. На відбитих місцях поверхню добре воложать, особливо крайки старої штукатурки. Спочатку на поверхню й крайки старої штукатурки наносять обризг, потім ґрунт, на ґрунт - накривку. Усе розрівнюють, особливо накривку, щоб вона була на одному рівні зі старою штукатуркою. Затирку виконують так, як вона була виконана на старій штукатурці, тобто вкругову або вразгонку. Якщо затирка буде виконана неякісно, то при фарбуванні на поверхні такі місця будуть виділятися у вигляді плям.

Перетирання виконують після оштукатурювання відбитих місць. Якщо роботи ведуться вапняно-гіпсовим розчином, то гіпс у розчин не додають, тому що при тривалій затирці він отмолаживається і якість перетирання (її міцність) знижується.

Тяги також доводиться перетирати, ремонтувати, видаляти набіл. Набіл з тяг найчастіше змивають водою. Дрібні дефекти розчищають, замазують розчином і притирають напівтертками. При перетиранні тяг роблять так. Розмиті тяги змочують водою, за допомогою кисті або окамелка, покривають тяги тонким шаром розчину й протирають тампоном з мішковини або іншої тканини або твердою кистю, сильно натискаючи на неї для втирання розчину в товщу тяг і видалення товстого шару с поверхні.

Більші відрізки тяг слід витягувати шаблоном. Відрізки тяг довжиною до 1м можна обробити лінійкою для розрізування розчину довжиною 1-1.5м.

Якщо є багато зруйнованих місць із тягами однакового профілю, то набагато практичнее виготовити шаблон. Для зняття точного профілю тяги один торець відбитого місця рівно обрізають, розчищають від набілу, приставляють до нього картон, фанеру й обводять профіль тяги. По точно виконаному профілю вирізають сталевий профіль, профільну дошку й монтують шаблон. Потім навішують правила й витягають тягу. Витягнута тяга повинна в точності відтворювати колишню деталь.

Декоративні штукатурки ремонтують у такій послідовності. Насамперед, старі поверхні очищають від пилу й бруду сталевими щітками, механізованими інструментами або піскоструминним апаратом. Після очищення підбирають зразок по кольору для кожної сторони фасаду окремо, тому що на південній стороні фарба вицвітає на сонці. Для кожної сторони виготовляють кілька зразків тих же складів і по тій же технології, по якій виконана основна штукатурка.

Після очищення поверхні від пилу й бруду перевіряють міцність штукатурки, простукуючи її молотком, і відбивають відсталі місця. Поверхню під відбитими місцями насікають, очищають сталевими щітками. Якщо відстає тільки накривка (накривочний шар), а підготовчий шар тримається добре, то відбивають накривку, а підготовчий шар очищають сталевими щітками й насікають, але так, щоб не відбити його. Крайки старої декоративної штукатурки треба обрубати, перед нанесенням накривки добре змочити водою. Нанесену накривку ущільнюють, після схоплювання обробляють під ту ж фактуру й з такою ж насічкою, як у старої штукатурки. Зруйновані тяги ремонтують різними способами. Більші (довгі) місця краще витягнути, дрібні можна натерти полутерком. Деякі майстри знімають форму, відбивають у ній потрібні шматки тяги й кріплять мочками з наступною розшивкою швів.