46. Методи кондиціонування води. Коагуляція, відстоювання, фільтрація, знезаражування води.

Методи кондиціонування води: 1)освітлення; 2) знебарвлення; 3)знезараження;4) дезодорація; 5) знезалізнення; 6)помягшення;7)опріснення; 8) дезактивація; 9)фторування та дефторування. Коагуляція: коагулянти: Al2(SO4)3, FeCl3, FeSO4,та інші, флокулянти: поліакриламід.Вони реагують з розчиненими електролітами, утворюють гіроксиди, які випадають в осад , абсорбуючи завислі частинки, освітлюючи і знебарвлюючи воду. Відстоювання: проводять в горизонталиних відстійниках - резервуеарах глибиною в кілька метрів, ч/з які вода рухається безперервно з малою швидкістю. Вода перебуває тут 4-8 годин.Після цього воду пропускають ч/з повільно діючий фільтр (резервуар, на дні - дренаж, заповнений гравієм різного калібру: доверу калібр зменшується, і піском) внаслідок затримки в верхніх шарах піску завислих частинок, розмір пор зменшується так, що вони не пропускають навіть крупних вірусів,мінералізація завислих речовин, гибель затриманих бактерій (утворюється біологічна плівка).знезаражування води: хлорування (звичайне, подвійне, перехлорування, хлорування з преамонізацією), озонування, УФ-опромінення, φ-опромінення,кипятіння, знезараження таблетками.

47. Гігієнічна характеристика методів знезараження води. Хлорування води нормальними і підвищеними дозами, методи та реагенти, що застосовуються з цією метою. Перехлорування води в польових умовах.

Знезараження води можна проводити фізичними і хімічними методами.Фізичні: кип 'ятіння, УФ – опромінення, дія ультразвуковими хвилями, струмами високої частоти, швидкими електронами, -променями. Хімічні: газоподібний хлор, сполук, що містять активний хлор, озон, солі срібла, йоду і т.д.Хлорування води нормальними дозами: тільки 1 –2 % активного хлору витрачається на бактерицидну дію, а 99 % - вступає у взаємодію з мінеральними і органічними речовинами, що легко окислюються і поглинається завислими частками ( хлорпоглинання води). Якщо в вести в воду хлору в кількості, більшій за хлорпоглинання на 0,5 мг/л, вода буде непридатною до вживання. Допустима доза залишкового хлору – 0,3 – 0,5 мг/л.Хлорпотребність - кількість активного хлору в міліграмах, необхідного для знезараження 1л води. Її визначають шляхом пробного хлорування. Перехлорування (доза активного хлору встановлюється без попереднього пробного хлорування, скорочується час знезараження до 15 – 20 хв) – для води добре обладнаних зрубових колодязів – 10 мг/л активного хлору, при пониженій прозорості колодязної водиі для води річок і озер – 15- 20 мг/л, при використанні сильно забруднених вод і вод із джерел нептного призначення, - 25 – 30 мг/л . у випадку небезпеки застосування бактеріологічної зброї допускається до 100 мг/л активного хлору. Після 15 – 20 хвилин контакту надлишкову кількість залишкового хлору видаляють шляхом дехлорування тіосульфатом натрію або фільтруванням ч/з активоване вугілля. Для хлорування використовують 1% розчин хлорного вапна.

48. Гігієнічні вимоги до якості води при децентралізованому водопостачанні. Вимоги до влаштування і санації шахтних колодязів.

Прозорість: не менше 30 см; колірність: не більш 40º; запах і смак: до 2-3 балів;мутність: не більше 1,5 мг/л; Загальна к-ть бактерій в 1л води: не більше 300 – 400 ; Колі – індекс (к-ть бактерій в 1 л води): не ^ 10; колі- титр: не ^ 100 ; загальна жорсткість: до 14,0; нітрати: до 40 мг/л, нітрати (по азоту): 10,0; нітритів: 0,002; амонійних солей: до 0,1;окислюваність: до 4 мг/л О2 .Вимоги – 1) потрібно розташовувати вище по рельєфу і якомога далі від джерела можливого забруднення в місці, яке не затоплюється, не заболочується. 2)стінки колодязя повинні бути водонепроникними, навколо верхньої частини стін колодязя встановлюють глиняний замок. 3)забір води повинен проводитися так, щоб іззовні не заносити забруднення. При ритті колодязя бажано дойти до другого водоносного горизонту. Стінки колодязя повинні підійматися над поверхнею землі не менш, як на 0,8 м