- •6. Розвиток народного господарства в державі як фактор, що визначає розвиток гігієни та шляхи вирішення найважливіших соціально-гігієнічних проблем (харчування населення, умови життя, праці тощо).
- •7.Основні етапи розвитку гігієни. Роль м. Петтенкофера, ф.Ф.Ерісмана, с.П.Доброславіна , г.В.Хлопіна та інших вчених в формуванні гігієни як науки.
- •8. Основні етапи розвитку і найвидатніші представники вітчизняної гігієни, та санітарної справи: в.Корчак-Чепурківський, о.М.Сисін, о.М.Марзеєв, в.З. Мартинюк, л.І.Медвідь, в.М.Жаботинський та ін.
- •10. Гігієнічне нормування як основа профілактики захворювань населення, обумовлених особливостями життя, праці та харчування.
- •11. Методи гігієнічних досліджень довкілля та його впливу на організм людини і суспільне здоров’я, їх використання в діяльності лікарів лікувального профілю.
- •12. Озоновий шар атмосфери і його значення. Геомагнітна активність, її значення.
- •13. Сонячна радіація, її гігієнічне значення. Основні види біохімічної дії складових сонячного спектру, сонячне голодування та його п-ка. Гіперінсоляція та її п-ка.
- •14. Біологічна і лікувальна дія інфрачервоного і видимого випромінювання Сонця. Прилади для отримання штучних променів. Методи та одиниці вимірювання.
- •15. Гігієнічна характеристика ультрафіолетової частини сонячного спектру.Методи та одиниці вимірювання уф-радіації.
- •19. Теплообмін з навколишнім середовищем. Характеристика шляхів віддачі тепла. Тепловтрати людського організму при різних мікрокліматичних умовах.
- •24. Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання, пов’язані з дією охолоджуючого мікроклімату, їх п-ка.
- •25. Фізіол зруш в орг та захворювання, пов'язані з дією перегрівного мікроклімату (тепл удар, судомна хвороба, хронічний перегрів та інш.), їх п-ка.
- •26. Атм. Тиск, його зміни та їх вплив на орг. Людини. Вплив пониженого атм. Тиску на орг. Людини. Профіл. Гірської та висотної х-би.
- •27. Вплив підвищеного атмосферного тиску на організм людини. П-ка декомпресійної хвороби. Використання підвищеного тиску в медичній практиці (гіпербарична оксигенація).
- •28. Погода. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори. Гігієнічне значення прямого та опосередкованого впливу погоди на здорову та хвору людину. Медичні класифікації погоди.
- •29. Прогноз погоди та його використання в цілях профіл. Її несприят впливу. Методи профіл. Геліометеотропних реакцій у людей.
- •30. Клімат і кліматоформуючі фактори. Хар-ка і класиф клімату із гігієнічних позицій. Особл клімату в різн клімат умовах.
- •34. Забрудн атмосф повіт, вплив його на здоров’я населе та сан умови життя. Сан охор атмосфер повітря. Гіг нормува шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць.
- •35. Електричний стан повітряного серед. Іоніз повіт, її види, вплив на орг. Іоніз повіт як показник його санітарного стану.
- •44. Забруднення і процеси самоочищення водойм. Санітарна охорона. Гігієнічне нормування речовин у воді господарсько-питного водокористування.
- •45. Гігієнічна характеристика централізованого і децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони.
- •46. Методи кондиціонування води. Коагуляція, відстоювання, фільтрація, знезаражування води.
- •47. Гігієнічна характеристика методів знезараження води. Хлорування води нормальними і підвищеними дозами, методи та реагенти, що застосовуються з цією метою. Перехлорування води в польових умовах.
- •48. Гігієнічні вимоги до якості води при децентралізованому водопостачанні. Вимоги до влаштування і санації шахтних колодязів.
- •49. Гігієнічне значення грунту. Джерела його забруднення та самоочищення. Забруднення грунту пестицидами, п-ка.
- •50. Сучасні проблеми очистки населених місць. Рідкі та тверді покидьки, їх санітарне і епідеміологічне значення.
- •53. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення (ламп розжарювання,люмінесцентних ламп різних типів іосвітлювальної арматури).
- •64. Основні заходи по зниженню доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення при ядерних аваріях.
- •71. Фізіолого-гігієнічне значення білків у харчуванні, вікова потреба в них, основні джерела білків.
- •90. Гігієнічна характеристика методів консервування (висушення, сублімація, охолодження, заморожування, квашення, маринування та інш.) харчових продуктів.
- •92. Харчові токсикоінфекції, їх етіологія, патогенез, умови виникнення, профілактика
- •95. Стафілококові токсикози, їх етіологія, патогенез, умови виникнення,особливості клініки та профілактика.
- •96. Харчові отруєння продуктами, отруйними за своєю природою і продуктами,які набули отруйних властивостей при певних умовах, особливості клініки, профілактика.
- •97. Харчові отруєння, викликані домішками хімічних речовин (нітрати, солі важких металів), особливості клініки, профілактика.
- •99. Харчові мікотоксикози (афлатоксикоз, фузарітоксикоз, ерготизм), їх профілактика.
- •104. Праця як соціально-гігієнічна проблема, систематичне поліпшення умов праці в розвинутих країнах у зв’язку з соціальним і науково-технічним прогресом.
- •105. Поняття про роботу і працю. Фізична і розумова праця. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці. Втома і перевтома.Основи їх профілактики.
- •106. Вимушене положення тіла і напруга окремих груп м’язів як професійна шкідливість. Профілактика захворювань, викликаних вимушеним положенням тіла.
- •107. Виробничі шкідливості і професійні захворювання. Класифікація професійних шкідливостей. Основні принципи профілактики професійних захворювань.
- •110. Шум як виробнича шкідливість. Частотна, енергетична і часова характеристика шуму, його вплив на організм людини.
- •111. Профілактика шкідливої дії шуму, загальні принципи нормування його на виробництві. Особливості дії на організм ультра- і інфразвуку.
- •112. Вібрація як виробнича шкідливість, вплив на організм і профілактика шкідливої дії.
- •113. Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, викликана ними. Профілактика профотруєнь, як комплекс гігієнічних,технологічних, санітарно-технічних і медичних заходів.
- •114. Гострі і хронічні професійні отруєння. Методика розслідування професійних отруєнь.
- •122. Гігієнічні основи організації режиму дня дітей різних вікових груп.
- •123. Гігієнічні вимоги до устаткування сучасних навчально-виховних та оздоровчих установ для дітей та підлітків.
- •126. Лікарська професійна консультація підлітків в умовах школи та поліклініки.
- •127. Гігієнічні вимоги до будівництва, обладнання і утримання будівель дитячих навчально-виховних закладів
- •138. Гігієнічні вимоги до планування, влаштування, обладнання і утримання операційного блоку.
- •151. Гігієна тіла та порожнини рота. Гігієнічна характеристика основних засобів для догляду за шкірою, волоссям, порожниною рота..
- •152. Значення і шляхи профілактики гіпокінезії в сучасних умовах. Гігієнічні вимоги до місць занять фізичною культурою.
- •153. Загартування як елемент особистої гігієни. Принципи загартування. Повітря і вода як засоби загартування.
- •154. Гігієнічне значення режиму дня. Гігієна відпочинку і сну.
- •155. Негативний вплив на здоров’я шкідливих звичок (куріння, алкоголь, наркоманія). Їх медико-соціальне значення і шляхи профілактики.
- •156. ГІгієна розумової праці.
- •157. Гігієнічні вимоги до тканин, одягу і взуття. Порівняльна гігієнічна характеристика тканин з натуральних і синтетичних волокон.
- •158. Визначення і зміст військової гігієни. Особливості санітарного нагляду у Збройних Силах і його значення, права і обов’язки медичної слудби.
- •163. Типи польових жител, їх гігієнічна характеристика. Вимоги до обладнання бараків, палаток, землянок, польових жител із підручних засобів.
- •164. Класифікація фортифікаційних споруд, їх значення в умовах сучасної війни. Характеристика умов перебування в них.
- •165. Закриті фортифікаційні споруди (сховища). Особливості мікроклімату і хімічного складу повітря в них, вимоги до планування, вентиляції й регенерації, повітря в сховищах, фва.
- •169. Організація і проведення санітарного нагляду за лазнево-пральним обслуговуванням військ.
- •172. Організація харчування військ в умовах застосування зброї масового ураження. Харчові концентрати, сухі пайки, раціони виживання, вимоги, якими вони повинні відповідати.
- •175. Організація водопостачання військ у польових умовах. Обов’язки інженерної, хімічної продовольчої медичної служби.
- •177. Пункти водопостачання (пвп), пункти водорозбору (пвр), гігієнічні вимоги до їх обладнання та експлуатації. Табельні засоби обробки води у польових умовах.
- •178. Методи, табельні і імпровізовані засоби очистки (освітлення), знезараження, опріснення води у польових умовах. Методи і засоби контролю за якістю обробки води.
- •180. Методи і засоби знезараження і опріснення води, їх гігієнічна оцінка.
- •181. Визнач.Гігієни військ. Праці як галузі гігієнічної науки і військ. Медицини. Зв’язок з фізіологією праці, ергономікою, інж. Психологією.
- •182. Фізіолого-гігієнічні умови обслуговування об’єктів озброєння і військової техніки, показники, що їх характеризують.
- •183. Характеристика шкідливих факторів, що визначають умови військової праці. П-ка їх несприятливої дії, особливості гігієнічного нормування і контролю
- •185. Гігієна праці в артилерії і ракетних військах. Фізичні, хімічні та інші шкідливі фактори, що діють на артелеристів і ракетчиків, п-ка. Інд. Засоби захисту. Методи і засоби медичного контролю.
127. Гігієнічні вимоги до будівництва, обладнання і утримання будівель дитячих навчально-виховних закладів
.забезпечення дітей на територій дитячого закладу оптимальним мікрокліматом, чистим атмосферним повітрям, високим рівнем загального та санітарного благоустройства, зокрема охороною від інтенсивного міського шуму та забруднення повітря чадним газом та пилом. територіальна доступність дитячого закладу для обслуговуваного ним населення відповідно його профілю та призначенню. Гучність шуму не більше 40дБ, вміст чадного газу не більше 3 мг/м3. Повинна бути виділена спортивно-оздоровча зона, зона групових площадок, господарський двір.Процент озеленення повинен становити не менше 50%(в середньому). Стан земельної ділянки повинен бути бездоганним. Вимоги до дитячий садок: 1.) композиція і планування повинні забезпечити групову ізоляію дітей та зручний зв"язок з адміністративними та медичними закладами; 2.) яслі-сади треба розміщувати в будівлях павільйонної або блочно-секційної забудови.3.) повний набір приміщень.4.) музично- гімнастичний зал. Вимоги до шкільних приміщень: 1.) віковий розподіл дітей,2.) Забезпечення умов для:а.) фізичного виховання,б.) трудового навчання; в.) отримання гарячого харчування, г.) денного сну дітей підготовчого класу; д.) раціонального відпочинку на перервах; благоприємні умови мікроклімату та природнього освітлення.
ВИМОГИ 1. Наповненість груп: 20 ( до 3 р ) , 25 ( 3 - 7 р ) ; дит. яслі - 80-120 діт., садки - на 100-150 діт..
2. Площа зем. діл. - дит. яс.-сади на 90 місць - 40 м2 / 1 місце, дит. я.-с. на140- 320 - 35 м2/1.
3. Зем. діл. - на 1 гр. - 130 м2 + тіньовий навіс 30-50 м2 , фіз. площ. - 3 м2/1.; площ. для твар. - 20 м2 , басейн - 21 м2 глиб. -25 см.; город - 15 м2 , доріж. -1-1.5 м ., хоз. площ. - 100-240 м2.
4. Планув. буд.: одно-, двопов. буд., з'єд. переход..Основне - принцип групов. ізоляц.( кож. група має набір необх. приміщ., окрем. вхід … Груп. ячейки( яс. вік) включ.: приймальну ( 15 м2 ) ,ігрову- столову (50 м2 ) ,спальню ( 50 м2 ), буфет (3 м2) .
Гр. яч.( дошк. вік) : роздяг. ( 16 м2) , групова( 50-62.5 м2 ),спальня ( 50 м2) , туал. ( 12 м2), буф.. Кімн. для зан. музик.- 75-100 м2.
Мед. прим.: мед. кімн.( 6-10 м2) , кімн. для захвор. діт. ( 6-8 м2) .
128. Вплив умов перебування хворих у лікарні на їх здоров’я і ефективність лікування. Проблеми створення оптимальних умов для перебування хворих у багатоліжкових, багатопрофільних лікарнях.
ізоляція важкиж та неспокійних хворих;
чистота повітря, мікроклімат, освітлення, інсоляція, внутрілікарняний та вуличний шум;
додаткові джерела забруднення повітря патогенними мікроорганізмами, леткими, погано пахнучими органічними речовинами,;
об"єм вентиляції на одного хворого 40-50 м.куб., оптимальний - в 2 рази більше.
УФ-опромінення.
оптимальний режим харчування.
розподіл різнопрофільних хворих по відділеннях з суворою ізоляцією;
профілактика внутрілікарняної інфекції.
129. Гігієнічні вимоги до розміщення лікарні в населеному пункті. Вимоги до земельної ділянки, її планування та зонування.
S зем. діл. в залежності від сис-ми забудови лікарні. В основі зонування, що забезпечує правильне розміщення будівель, вигідні та короткі графіки руху. Зони : лік. неінф., лік. інф. корпусів, садово - паркова, поліклініки, господарська, патанатом. і рад. корпуса. між зонами - полоси зелених насаджень шириною не↓15 м. Для інф, неінф., дит. відділень - окремі ізольовані садово - паркові зони. Відст. між патанат. і лік. корпусом - не ↓ 30м, розміщ. так, щоб не було видно з вікон інш. корпусів, між стінами будівель з вікнами палат - 2,5 висоти протилежного корпуса, але не ↓ 25 м . лік. корпуси - не ↓ 30 м від черв. лінії. Адмін., госп. - по границі ділянки. 2 в"їзди на територію, Щільність забудови - 12- 15%. Зел. насадж. - 60%, по периметру - зел насадж шириною 15 м.
130. Будівництво лікарень. Порівняльна гігієнічна характеристика сучасних систем забудови лікарень.
Децентр. с-ма – різні відділи – в різних корпусах. Добра ізоляція, легша проф. внутрішньолік. інфекцій. Невигідне обслуговув. Централізов. с-ма – всі відділи -в одному корпусі. Забезпечує добрий взаємозв'язок відділень, можливість централіз., краще для діагностики ( орг. лік – діагност. відділ). Змішана с-ма – крім головного, є ще патаном. корпус, шпит. корпус, в окр. корпусах – інф. , дит, поліклін. відділ.
131. Вплив системи лікарняного будівництва і планування лікарняної ділянки на гігієнічні умови перебування хворих в лікарні.
для лік.- прф. закладів зем. діл. – на підвищеній сухій місцевості на добре провітрюваній і засадженій зеленими насадженнями , ізольов. від шуму, забруд. повіт. грунту, води, на безвітровій стороні. Між пром. і лік. діл. – захисна зона – (500 – 1000 м.). лік. комплекс пов бути забезп. під’їзними шляхами і пішохід. доріжками. Корпуси лік., полікл., роддоми, диспансери, розміщують рівномірно по території міста.
132. Значення внутрішнього планування лікарняних будинків і відділень для забезпечення гігієнічних умов перебування хворих і роботи персоналу.
Якшо доктор буде бігать до слабих через все місто і перепливать річку, то лікар простудиться, або зломає руку зимою, якшо подскользнецця – це пояснює необхідність локального розміщення лікарняних приміщень. А якщо в палатах не буде дверей, то лікар не зможе попасти до хворого, та й х ворий не зможе попасти в цю палату. В палаті будуть лежати одинокі розкладені трупи будівельників, які працювали згідно з проектом нездалого архітектора, який не намалював дверей в проекті.
133. Гігієнічна характеристика палатної секції, вимоги до набору приміщень. Системи забудови коридорів і їх'порівняльна характеристика.
основ. структ. ел-т лікарні – палатна секція на 30 ліжок. Склад: 1) приміщення для перебування хворих (15 м2), 2) лік. допоміжні (35 м2) , 3) господ. (32м2) 4)сан. вузол (2,7м2) 5) палатний коридор . висота палатної секції не ↓ 3,3 м, в опер. блоках – 3,5 м. між палатними секціями –кабінет зав. відділом, старшої м/сестри, сестри – господарки, приміщ. для переносної апаратури, місце для каталок. Палати групують компактно, пости чергов. сестри, санвузли – з краю. ширина коридору – не ↓ 2,4 м. Коридор може бути із одностор. забудовою палатами (боковий), і 2-х стор. (центр.)
134. Гігієнічні вимоги до планування приймальних відділень лікарень. Особливості прийому інфекційних хворих, дітей, породіль.Значення і режим експлуатації у профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій.
призн. для прийому хворих, огляду, направлення у відділ для уточнення діагнозу. Розміщ. в найбільшому лік. корпусі біля ліфта, добрий зв'язок з реанімацією, рентгенолог., хірург. відділом. Інф. хворі, порділлі приймаються у своїх відділах, де є приймальні. Для профілактики внутрілікарн. інфекцій є палати для хворих із невиясненим д-зом. к –ть ліжок -10% від к-ті хворих, що поступають протягом доби . Будова дит. прийм. відд.: прийм. огляд. бокси, бокси для діт. із невиясненим д-зом, санпропускник для персоналу.
135. Гігієнічні вимоги до лікарняної палати загального типу (кількість ліжок, площа, розміри, природне та штучне освітлення,вентиляція, орієнтація, мікроклімат, оздоблення, меблі,санітарно-технічний благоустрій).
4 ліжка- 60%, 2ліжка-20%, 1ліжко – 20%. S=7м2 на 1 хв. В інф. – 7,5м2, ПІТ-13м2.Висота- 3,0 - 3,5 м2.Мінім. розмір палати без шлюза -9м2, зі шлюзом- 12м2, зі шлюзом і вбиральнею - 14м2. СК- 1:5 – 1:6, КПО – не↓ 1. Мін. вентил. на хворого – 40 -50м3. Орієнт. На пд., пд. зах. взимку температура = 19 – 220 С , відносна вологість – 40 –60%, шв. руху повітря- 0,1 м/с.Відстань між ліжками – не↓ 0,8 –1 м . лжки повинні бути не ближче, як 0,9 –1 м від зовнішньої стіни. Меблі – ліжко, тумбочка, стіл, стільці, шафа, вішалка.Мебель світла, гладка, без зайвих виступів, легко чиститься.
136. Гігієнічне обгрунтування кількості ліжок в палаті і норм площі на одне ліжко.
не↑ 4 ліжок, чим ↓ ліжок, тим ↓ пошир. внутрішньолікарн. інф-я.Важкохворих ізолюють, ти, що виздоровлюють – в 4 –2 –місні палати.Мін. розмір палати на 1 ліж. – 9 м2, зі шлюзом і вбиральнею – 14 м2, площа на 1 хв. – 7 м2, в інф. – 7,5 м2, ПІТ - 13м2.
137. Причини виникнення, розповсюдження та заходи по профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій. Особливості внутрішнього планування і влаштування палат в інфекційних та дитячих відділеннях лікарні.
Причини: неправ. план забудови, недотрим. сан-гіг. норм, незадов. стан підлоги, меблів,погане прибирання, погана вентиляція. інф. відділення – в окремій будівлі.Для прийому хворих – приймальні бокси S =16 м2, у відділенні – 30 –60 ліжок – 2 бокса, 60 –100 ліжок – 3бокса, ↑ 100 ліжок – 3% від к-ті ліжок. Санпропускник. S виписної = 8м2.ізоляція хворих у профільованих відділах чи боксах. S бокса = 22м2. Будова: палата, санвузол, шлюз ( звязує бокс з коридором, ч/з нього входить лікарський персонал), вхідний тамбур (має окремий вхід з вулиці, через який потрапляє хворий), спец. шафа для передачі їжі хворому. напівбокс складається з тих самих приміщень, що й бокс, але без зовніш. входу.
