- •6. Розвиток народного господарства в державі як фактор, що визначає розвиток гігієни та шляхи вирішення найважливіших соціально-гігієнічних проблем (харчування населення, умови життя, праці тощо).
- •7.Основні етапи розвитку гігієни. Роль м. Петтенкофера, ф.Ф.Ерісмана, с.П.Доброславіна , г.В.Хлопіна та інших вчених в формуванні гігієни як науки.
- •8. Основні етапи розвитку і найвидатніші представники вітчизняної гігієни, та санітарної справи: в.Корчак-Чепурківський, о.М.Сисін, о.М.Марзеєв, в.З. Мартинюк, л.І.Медвідь, в.М.Жаботинський та ін.
- •10. Гігієнічне нормування як основа профілактики захворювань населення, обумовлених особливостями життя, праці та харчування.
- •11. Методи гігієнічних досліджень довкілля та його впливу на організм людини і суспільне здоров’я, їх використання в діяльності лікарів лікувального профілю.
- •12. Озоновий шар атмосфери і його значення. Геомагнітна активність, її значення.
- •13. Сонячна радіація, її гігієнічне значення. Основні види біохімічної дії складових сонячного спектру, сонячне голодування та його п-ка. Гіперінсоляція та її п-ка.
- •14. Біологічна і лікувальна дія інфрачервоного і видимого випромінювання Сонця. Прилади для отримання штучних променів. Методи та одиниці вимірювання.
- •15. Гігієнічна характеристика ультрафіолетової частини сонячного спектру.Методи та одиниці вимірювання уф-радіації.
- •19. Теплообмін з навколишнім середовищем. Характеристика шляхів віддачі тепла. Тепловтрати людського організму при різних мікрокліматичних умовах.
- •24. Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання, пов’язані з дією охолоджуючого мікроклімату, їх п-ка.
- •25. Фізіол зруш в орг та захворювання, пов'язані з дією перегрівного мікроклімату (тепл удар, судомна хвороба, хронічний перегрів та інш.), їх п-ка.
- •26. Атм. Тиск, його зміни та їх вплив на орг. Людини. Вплив пониженого атм. Тиску на орг. Людини. Профіл. Гірської та висотної х-би.
- •27. Вплив підвищеного атмосферного тиску на організм людини. П-ка декомпресійної хвороби. Використання підвищеного тиску в медичній практиці (гіпербарична оксигенація).
- •28. Погода. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори. Гігієнічне значення прямого та опосередкованого впливу погоди на здорову та хвору людину. Медичні класифікації погоди.
- •29. Прогноз погоди та його використання в цілях профіл. Її несприят впливу. Методи профіл. Геліометеотропних реакцій у людей.
- •30. Клімат і кліматоформуючі фактори. Хар-ка і класиф клімату із гігієнічних позицій. Особл клімату в різн клімат умовах.
- •34. Забрудн атмосф повіт, вплив його на здоров’я населе та сан умови життя. Сан охор атмосфер повітря. Гіг нормува шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць.
- •35. Електричний стан повітряного серед. Іоніз повіт, її види, вплив на орг. Іоніз повіт як показник його санітарного стану.
- •44. Забруднення і процеси самоочищення водойм. Санітарна охорона. Гігієнічне нормування речовин у воді господарсько-питного водокористування.
- •45. Гігієнічна характеристика централізованого і децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони.
- •46. Методи кондиціонування води. Коагуляція, відстоювання, фільтрація, знезаражування води.
- •47. Гігієнічна характеристика методів знезараження води. Хлорування води нормальними і підвищеними дозами, методи та реагенти, що застосовуються з цією метою. Перехлорування води в польових умовах.
- •48. Гігієнічні вимоги до якості води при децентралізованому водопостачанні. Вимоги до влаштування і санації шахтних колодязів.
- •49. Гігієнічне значення грунту. Джерела його забруднення та самоочищення. Забруднення грунту пестицидами, п-ка.
- •50. Сучасні проблеми очистки населених місць. Рідкі та тверді покидьки, їх санітарне і епідеміологічне значення.
- •53. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення (ламп розжарювання,люмінесцентних ламп різних типів іосвітлювальної арматури).
- •64. Основні заходи по зниженню доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення при ядерних аваріях.
- •71. Фізіолого-гігієнічне значення білків у харчуванні, вікова потреба в них, основні джерела білків.
- •90. Гігієнічна характеристика методів консервування (висушення, сублімація, охолодження, заморожування, квашення, маринування та інш.) харчових продуктів.
- •92. Харчові токсикоінфекції, їх етіологія, патогенез, умови виникнення, профілактика
- •95. Стафілококові токсикози, їх етіологія, патогенез, умови виникнення,особливості клініки та профілактика.
- •96. Харчові отруєння продуктами, отруйними за своєю природою і продуктами,які набули отруйних властивостей при певних умовах, особливості клініки, профілактика.
- •97. Харчові отруєння, викликані домішками хімічних речовин (нітрати, солі важких металів), особливості клініки, профілактика.
- •99. Харчові мікотоксикози (афлатоксикоз, фузарітоксикоз, ерготизм), їх профілактика.
- •104. Праця як соціально-гігієнічна проблема, систематичне поліпшення умов праці в розвинутих країнах у зв’язку з соціальним і науково-технічним прогресом.
- •105. Поняття про роботу і працю. Фізична і розумова праця. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці. Втома і перевтома.Основи їх профілактики.
- •106. Вимушене положення тіла і напруга окремих груп м’язів як професійна шкідливість. Профілактика захворювань, викликаних вимушеним положенням тіла.
- •107. Виробничі шкідливості і професійні захворювання. Класифікація професійних шкідливостей. Основні принципи профілактики професійних захворювань.
- •110. Шум як виробнича шкідливість. Частотна, енергетична і часова характеристика шуму, його вплив на організм людини.
- •111. Профілактика шкідливої дії шуму, загальні принципи нормування його на виробництві. Особливості дії на організм ультра- і інфразвуку.
- •112. Вібрація як виробнича шкідливість, вплив на організм і профілактика шкідливої дії.
- •113. Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, викликана ними. Профілактика профотруєнь, як комплекс гігієнічних,технологічних, санітарно-технічних і медичних заходів.
- •114. Гострі і хронічні професійні отруєння. Методика розслідування професійних отруєнь.
- •122. Гігієнічні основи організації режиму дня дітей різних вікових груп.
- •123. Гігієнічні вимоги до устаткування сучасних навчально-виховних та оздоровчих установ для дітей та підлітків.
- •126. Лікарська професійна консультація підлітків в умовах школи та поліклініки.
- •127. Гігієнічні вимоги до будівництва, обладнання і утримання будівель дитячих навчально-виховних закладів
- •138. Гігієнічні вимоги до планування, влаштування, обладнання і утримання операційного блоку.
- •151. Гігієна тіла та порожнини рота. Гігієнічна характеристика основних засобів для догляду за шкірою, волоссям, порожниною рота..
- •152. Значення і шляхи профілактики гіпокінезії в сучасних умовах. Гігієнічні вимоги до місць занять фізичною культурою.
- •153. Загартування як елемент особистої гігієни. Принципи загартування. Повітря і вода як засоби загартування.
- •154. Гігієнічне значення режиму дня. Гігієна відпочинку і сну.
- •155. Негативний вплив на здоров’я шкідливих звичок (куріння, алкоголь, наркоманія). Їх медико-соціальне значення і шляхи профілактики.
- •156. ГІгієна розумової праці.
- •157. Гігієнічні вимоги до тканин, одягу і взуття. Порівняльна гігієнічна характеристика тканин з натуральних і синтетичних волокон.
- •158. Визначення і зміст військової гігієни. Особливості санітарного нагляду у Збройних Силах і його значення, права і обов’язки медичної слудби.
- •163. Типи польових жител, їх гігієнічна характеристика. Вимоги до обладнання бараків, палаток, землянок, польових жител із підручних засобів.
- •164. Класифікація фортифікаційних споруд, їх значення в умовах сучасної війни. Характеристика умов перебування в них.
- •165. Закриті фортифікаційні споруди (сховища). Особливості мікроклімату і хімічного складу повітря в них, вимоги до планування, вентиляції й регенерації, повітря в сховищах, фва.
- •169. Організація і проведення санітарного нагляду за лазнево-пральним обслуговуванням військ.
- •172. Організація харчування військ в умовах застосування зброї масового ураження. Харчові концентрати, сухі пайки, раціони виживання, вимоги, якими вони повинні відповідати.
- •175. Організація водопостачання військ у польових умовах. Обов’язки інженерної, хімічної продовольчої медичної служби.
- •177. Пункти водопостачання (пвп), пункти водорозбору (пвр), гігієнічні вимоги до їх обладнання та експлуатації. Табельні засоби обробки води у польових умовах.
- •178. Методи, табельні і імпровізовані засоби очистки (освітлення), знезараження, опріснення води у польових умовах. Методи і засоби контролю за якістю обробки води.
- •180. Методи і засоби знезараження і опріснення води, їх гігієнічна оцінка.
- •181. Визнач.Гігієни військ. Праці як галузі гігієнічної науки і військ. Медицини. Зв’язок з фізіологією праці, ергономікою, інж. Психологією.
- •182. Фізіолого-гігієнічні умови обслуговування об’єктів озброєння і військової техніки, показники, що їх характеризують.
- •183. Характеристика шкідливих факторів, що визначають умови військової праці. П-ка їх несприятливої дії, особливості гігієнічного нормування і контролю
- •185. Гігієна праці в артилерії і ракетних військах. Фізичні, хімічні та інші шкідливі фактори, що діють на артелеристів і ракетчиків, п-ка. Інд. Засоби захисту. Методи і засоби медичного контролю.
169. Організація і проведення санітарного нагляду за лазнево-пральним обслуговуванням військ.
Організовує начальник речового постачання. Л.П. обслуговування включає : 1) щолтижневе миття соолдат, із обов'яковою заміною білизни, 2) прання білизни, обмундирування 3) дезинфекцію і дезинсекцію, 4) ремонт білизни, 5) постачання милом, содою. Миючими засобами. Санітарний стан бань, пралень контролює гарнізонний лікар чи нач. мед. сл., він також слідкує за виконанням графіка помивок, зміни білизни, за якістю прання, дезинфекції і дезинсекції. Під час миття фельдшер проводить огляд . Не рідше 1 р. на міс. Поводять огляд персоналу Л.П. обслуговування. Повари і пекарі миються в лазні щоденно.
170. Організація харчування військ у польових умовах. батальонні пункти харчування. Задачі медичної служби по контролю за харчуванням військ у бойовій обстановці.
Особливості в польових умовах: 1) замість 1-єї кухні – столової на частину, розгортаються польові кухні із розрахунку 1 на роту. 2)харчування стає децентралізованим, може навіть бути індивідуальним. 3) особовий склад користується особистою посудою (котелок, ложка, кружка) 4) широке використання консервованих і концентрованих продуктів
171. Організація і проведення санітарного нагляду за повноцінністю харчування військ. Норми продовольчого забезпечення особового складу (пайки). Гігієнічна характеристика загально-військового пайка. Задачі лікаря при складанні й реалізації розкладки продуктів.
Осн. мета – силами і засобами мед. служби гарантувати найбільш повну адекватність харч. умовам праці солдат.+ гіг. та епід. контроль об’єктів продовольчої частини ( кухні, столові, склади, пункти квашення, площадки для забою худоби), а також продовольчих магазинів, буфетів, обслуговуючого персоналу. Сан. нагляд оцінює правильність визначення потреб в енергії і харч. речовинах в зал. від: -антропометричних показників, -інтенс. праці, -умов відпочинку; правильність визначення реального поступлення енергії на основі даних про вихід готової їжі, лаб. даних. Широко використ. пайки для забезп. харчами особового складу у виключних ситуаціях. Для пайків використ. харч. концентрати, що є висококалорійною сумішшю подрібнених сухарів із різними продуктами, маса пайка 647г, об’єм – 0,9 л. До складу входять 3 брикети по 200г, 45г цукру, 2г чаю. Пайок розділяють так: сніданок і вечеря- по 1 солдатському брикету, на обід – м’ясний, молочний чи білковий брикет. Чай, цукор – рівномірно на 3 рази. Харчуватися пайком >3-5 днів не рекомендується, калорійність достатня для підтримання боєздатності 3-5 днів. При складанні і реалізації розкладки продуктів лікар повинен: 1) визначитьи режим харч., 2) визн. повторність протяго дня і тиждня блюд однакової рецептури, 3) оцінити калорійність і її коливання по окремих днях, 4) визначити правильність використання та заміни цосн. прод. харч. додатковими.
172. Організація харчування військ в умовах застосування зброї масового ураження. Харчові концентрати, сухі пайки, раціони виживання, вимоги, якими вони повинні відповідати.
При використ. ЗМУ ↑ ризик потрапляння цих ОР в продукти. Тому транспортування продуктів проводять у щільно закритій тарі. Машина для перевезення має мати щільний кузов, на ній створюється запас доброякісної води для приготування їжі. Транспортування проводять по незараженій місцевості. Після подолання зараженої ділянки визначають ступінь радіаційного чи хім. зараження особового складу, кухні, харчів, води. Їжу готують поза зараженими ділянками. При незначному рівні радіації допускається приготування їжі на зараженій території. Широко застос. консерв. прод. Для знезараження використ. дезінфекцію, дегазацію, дезактикацію. Сухі пайки – коли приготування їжі на кухні виключається. . Для пайків використ. харч. концентрати, що є висококалорійною сумішшю подрібнених сухарів із різними продуктами, маса пайка 647г, об’єм – 0,9 л. До складу входять 3 брикети по 200г, 45г цукру, 2г чаю.Раціон виживання - Пайок повинен забезпечувати орг. енергетичним матеріалом і поживними речовинами, необхідними для нормального функціонування і складатися з таких речовин, котрі швидко можна приготувати і котрі мало забруднюються чи заражаються.
173. Фактори, які визначають зараження харчових продуктів і готової їжі радіоактивними, отруйними та бактеріальними засобами. Захист, дезактивація, знешкодження продовольства від засобів масового ураження.
1) Шлях зараження: а) при використ. спец. приборів для розбризкування ОР чи БР, б) при використ. бомю і снарядів начинених ОР. в) при випадінні продуктів ядерного вибуху з радіактивної хмари. 2) Стійкість агента у зовн. середовищі ( ступінь гідролізу ОР, ступінь виживання збудників, 3) Доза агента ( чим ↑ доза → тим ↑ ймовірність зараження), 4) Агрегатний стан ОР - 5) Хім власт.ОР – застосовують високотоксичні ОР ( алкалоїди, солі важких металів), які не змінюють колір, смак, запах харч. продуктів. 6) Місце зберігання харчів ( на складі в добре закритій тарі → ↑ ймовірність залишитись придатними для вживання), 7) Спосіб зберігання ( в скляній загерметизованій тарі → зберіг. краще). Продукти, що підозрюються в зараженні підлягають дезінфекції, дегазації, дезактивації. Для дезінфекції застос. кип’ятіння та обробку хім. препаратами ( металічну тару кип’ятять в 3% р-ні соди 2 год, консерви в скляній тарі занурюють на 30 хв в 5% р-н монохлораміну або в 3% р-н хлорної суміші, або на 1год в 6% р-н перекису водню. Потім продукти із тари проварюють не < 2 год. Посуду знезаражують кип’тінням в 20% р-ні соди протягом 1год. Дегазація: провітрювання, знімання поверхневого зараженого шару,промивання водою, кулінарна обробка. Продукти заражені крапельно-рідинними ОР не підлягають дегазації. Тара, заражена фосфорорг. ОР→ дегазується 3-5% р-ном NaOH. Від продуктів заражених крапельно-рідинними ОР відрізають 2-3 см в глибину, у зв’язку з тим, що решта продукту може бути заражена парами ОР його промивають або провітрюють. Продукти дегазація яких неможлива – знищуються шлчхом спалення. Дезактивація: виконується шляхом механічного видалення РР. Продукти, що зберігалися в герметичній тарі, можна вживати після дезактивації тари і дозиметричного контролю. Дезактивацію продуктів, що знаходилися в твердій тарі починають з обробки тари, яку обмивають 2-3р водою. Дезактивацію посуди виконують неодноразовим обмиванням гарячою водою з милом, потім полощуть в чистій воді і сушать.
174. Організація і проведення медичної експертизи продуктів харчування у польових умовах. Етапи експертизи, сили, засоби, методи. Гранично допустимі концентрації РР, ОР у харчових продуктах і раціонах
В експертизі беруть участь : гігієністи, бактеріолог, вірусолог, епідеміолог, вірусолог, хімік, інженер-радіометрист,радіолог. Військовий лікар проводить відбір та відправку проб, а також надає іінформацію про можливе джерело зараження. Гігі єнічна експертиза проводиться у 4 етапи.1 етап →(дослідження на місці). А збирання інформації. Уточнення виду ЗМУ , опитування особового складу, місцевого населення, врахування даних розвідки.В. Огляд об’єкту і місцевості. Звертають увагу на ознаки використання ОР. С.Для індикації отруйних речовин використовують прбор ПХР-МВ. Для вимірювання радіоактивного зараження продуктів використов. ДП-5А. 2 етап (відбір проб). проводиться прибором ПХР-МВ. Проводиться так: проби беруть з поверхневих шарів, розкриваючи не менше 10 місць у партії. З кожного місця берть біля 100г. продукту і змішують у заг. пробу. маса якої має бути біля 1000г.Забороняється змішувати поверхневі і глибокі шари.Проби із твердих продуктів збирають на глибину 1 см. сипучих-3см. пористих-10см. напіврідких-5см. Проби поміщують у скляні банки з пластмасовою кришкою.Сипучі упаковують в поліетиленові пакети.Проби нумерують, такий же номер ставлять на упаковці, звідки взяли пробу. 3 етап (лабораторні дослідження) сан. токсикологічне, сан. бактеріологічне, вірусологічне, сан. радіологічне, дозиметричне дослідження; хім. склад, фіз властивості.( у спец. лабораторіях). 4 етап (експертне заключення) приймаються рішення про: -допуск продуктів для харчування без обмежень, -продукт придатний для вживання здоровими людьми, якщо його зараженість не перевищує гранично допустимої норми, -продукт придатний для вживання але підлягає реалізації ч/з систему громадського харчування, -продукт, що підлягає дегазації, продуктне придатний до вживання і підлягає знищенню
