110. Шум як виробнича шкідливість. Частотна, енергетична і часова характеристика шуму, його вплив на організм людини.

Частотна – низькочастотні (мах. звук. енергії приходиться на частоти ¯ 400 Гц), середньочастотні (мах. звук. енергії приходиться на частоти 400-1000 Гц), свисокочастотні (мах. звук. енергії приходиться на частоти ­ 1000 Гц)

енергетична – характеризується інтенсивністю, тобто рівнем звукового тиску, що вимірюється в децибелах.

часова – постійні (рівень звуку змінюється в часі не ­ ніж на 5 Дб), непостійні. До непостійних відносяться: коливальні (рівень звуку безперервно змінюється з часом), переривчастий (рівень звуку постійний впродовж 1с. і більше), імпульсні (складається з 1 чи декількох звукових сигналів тривалістю ¯ 1с)

Вплив – тривалий вплив приводить до розвитку втоми, перевтоми. Зниження продуктивності і якості праці. Ураження кохлеарного нерва з поступовим розвитком туговухості. Зміни в усіх ланках звукосприймаючої си-ми. Неспециф. вплив – нервово-псих. поруш, неврози, астен. с-м., вегетативна дисфункція. Об’єктивно – зміна рефлексів (¯або­), тремор пальців, пітливість, яскравий стійкий дермографізм, НЦД по гіпертонічному типу та порушення всіх видів обміну і т.д, придумумуйте самі , бо я вже задовбався цю всю ф друкувати, теж є шкідливість так пальцями стучати.

111. Профілактика шкідливої дії шуму, загальні принципи нормування його на виробництві. Особливості дії на організм ультра- і інфразвуку.

Треба дотримуватися бірушів, а якшо біруши не дотримані, то потрібно наказати їх дотримувати, іначе буде недотримання бірушів на виробництві, що приведе до негативних наслідків недотримання бірушів з усіма негативними процесами, які відбуваються в процесі різних процесів, які відбуваються в процесі виробництва. Крім бірушів можна дотримуватися ще і навушників, звукопоглинаючих кожухів і жупанів в шумопродукуючих агрегатах. Використовують звукоізолюючі матеріали. Але найрадикальнішим методом є відключення шумопродукуючих агрегатів або використання глухих людей в якості робочої сили.

Серйозно: комплекс мір на етапах проектування і будування, контроль і реєстрація виробничих шкідливостей. Зміна джерела шуму за рахунок зміни технології конструкції машини (заміна кльопки пайкою, заміна металів беззвучними матеріалами, кожухи, глушитєлі на пісталєтах, пульт управлєнія размєщать в малошумних памєщєніях (в натурі це все з БМЕ) ) , періодичний медогляд працівників, ну і не забувайте про біруши і прочі пробки в уші.

Сама кльова фішка – ГЄРМОШЛЄМ, я від нього просто торчу ! Ше є антіфони і вкладиші у вуха. Важливим є розподіл працівників на робочих місцях за ступенем приглухуватості.

Для підвищення стійкості до шуму в совецькі врємєна заставляли щоденно їсти 4 мг тіаміну хлориду і 50 мг аскорбінової кислоти (Викладачі! візьміть це до уваги! Їжте тіамін! (Використана література: В.Г. Дейнега «Професійні хвороби» ))

112. Вібрація як виробнича шкідливість, вплив на організм і профілактика шкідливої дії.

Вібрація-коливання тіл з частотою ↑1Гц. Показники віб.: амплітуда(мм., мкм.) ,частота (Гц) , прискорення руху(м/с2).Є вертикальні і горизонталбні коливагння. Промислову вібр. ділять на загальну ( вібрація підлоги,стін від дії промисл. обладнання ) і місцеву (робота з пневматичним обладнанням). Виникає вібраційна хвороба- спазм судин(кінцевих фаланг пальців), +сильний біль; поблідніння пальців,синюшність,похолодання шкіри; +трофічні розлади(м'язів,суглобів.деформація пальців),порушення чутливості-больової,тактильної,вібраційної; вазомоторні розлади. Можуть виникнути артрити, поліартрити,порушення менструації. Для ↓ вібрації стін,підлоги:1. споруджують спеціальні фундаменти для машин,молотів ,інших інструментів; 2.покращують конструкції вібраційних інструментів; 3. ↓ вібрації сидіння –амортизатори; 4.не допускати у цехи людей ззахворюваннями внутрішнього вуха,спондилітом,грижами,….. 5.профілактичні мед.огляди працівників.