- •6. Розвиток народного господарства в державі як фактор, що визначає розвиток гігієни та шляхи вирішення найважливіших соціально-гігієнічних проблем (харчування населення, умови життя, праці тощо).
- •7.Основні етапи розвитку гігієни. Роль м. Петтенкофера, ф.Ф.Ерісмана, с.П.Доброславіна , г.В.Хлопіна та інших вчених в формуванні гігієни як науки.
- •8. Основні етапи розвитку і найвидатніші представники вітчизняної гігієни, та санітарної справи: в.Корчак-Чепурківський, о.М.Сисін, о.М.Марзеєв, в.З. Мартинюк, л.І.Медвідь, в.М.Жаботинський та ін.
- •10. Гігієнічне нормування як основа профілактики захворювань населення, обумовлених особливостями життя, праці та харчування.
- •11. Методи гігієнічних досліджень довкілля та його впливу на організм людини і суспільне здоров’я, їх використання в діяльності лікарів лікувального профілю.
- •12. Озоновий шар атмосфери і його значення. Геомагнітна активність, її значення.
- •13. Сонячна радіація, її гігієнічне значення. Основні види біохімічної дії складових сонячного спектру, сонячне голодування та його п-ка. Гіперінсоляція та її п-ка.
- •14. Біологічна і лікувальна дія інфрачервоного і видимого випромінювання Сонця. Прилади для отримання штучних променів. Методи та одиниці вимірювання.
- •15. Гігієнічна характеристика ультрафіолетової частини сонячного спектру.Методи та одиниці вимірювання уф-радіації.
- •19. Теплообмін з навколишнім середовищем. Характеристика шляхів віддачі тепла. Тепловтрати людського організму при різних мікрокліматичних умовах.
- •24. Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання, пов’язані з дією охолоджуючого мікроклімату, їх п-ка.
- •25. Фізіол зруш в орг та захворювання, пов'язані з дією перегрівного мікроклімату (тепл удар, судомна хвороба, хронічний перегрів та інш.), їх п-ка.
- •26. Атм. Тиск, його зміни та їх вплив на орг. Людини. Вплив пониженого атм. Тиску на орг. Людини. Профіл. Гірської та висотної х-би.
- •27. Вплив підвищеного атмосферного тиску на організм людини. П-ка декомпресійної хвороби. Використання підвищеного тиску в медичній практиці (гіпербарична оксигенація).
- •28. Погода. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори. Гігієнічне значення прямого та опосередкованого впливу погоди на здорову та хвору людину. Медичні класифікації погоди.
- •29. Прогноз погоди та його використання в цілях профіл. Її несприят впливу. Методи профіл. Геліометеотропних реакцій у людей.
- •30. Клімат і кліматоформуючі фактори. Хар-ка і класиф клімату із гігієнічних позицій. Особл клімату в різн клімат умовах.
- •34. Забрудн атмосф повіт, вплив його на здоров’я населе та сан умови життя. Сан охор атмосфер повітря. Гіг нормува шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць.
- •35. Електричний стан повітряного серед. Іоніз повіт, її види, вплив на орг. Іоніз повіт як показник його санітарного стану.
- •44. Забруднення і процеси самоочищення водойм. Санітарна охорона. Гігієнічне нормування речовин у воді господарсько-питного водокористування.
- •45. Гігієнічна характеристика централізованого і децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони.
- •46. Методи кондиціонування води. Коагуляція, відстоювання, фільтрація, знезаражування води.
- •47. Гігієнічна характеристика методів знезараження води. Хлорування води нормальними і підвищеними дозами, методи та реагенти, що застосовуються з цією метою. Перехлорування води в польових умовах.
- •48. Гігієнічні вимоги до якості води при децентралізованому водопостачанні. Вимоги до влаштування і санації шахтних колодязів.
- •49. Гігієнічне значення грунту. Джерела його забруднення та самоочищення. Забруднення грунту пестицидами, п-ка.
- •50. Сучасні проблеми очистки населених місць. Рідкі та тверді покидьки, їх санітарне і епідеміологічне значення.
- •53. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення (ламп розжарювання,люмінесцентних ламп різних типів іосвітлювальної арматури).
- •64. Основні заходи по зниженню доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення при ядерних аваріях.
- •71. Фізіолого-гігієнічне значення білків у харчуванні, вікова потреба в них, основні джерела білків.
- •90. Гігієнічна характеристика методів консервування (висушення, сублімація, охолодження, заморожування, квашення, маринування та інш.) харчових продуктів.
- •92. Харчові токсикоінфекції, їх етіологія, патогенез, умови виникнення, профілактика
- •95. Стафілококові токсикози, їх етіологія, патогенез, умови виникнення,особливості клініки та профілактика.
- •96. Харчові отруєння продуктами, отруйними за своєю природою і продуктами,які набули отруйних властивостей при певних умовах, особливості клініки, профілактика.
- •97. Харчові отруєння, викликані домішками хімічних речовин (нітрати, солі важких металів), особливості клініки, профілактика.
- •99. Харчові мікотоксикози (афлатоксикоз, фузарітоксикоз, ерготизм), їх профілактика.
- •104. Праця як соціально-гігієнічна проблема, систематичне поліпшення умов праці в розвинутих країнах у зв’язку з соціальним і науково-технічним прогресом.
- •105. Поняття про роботу і працю. Фізична і розумова праця. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці. Втома і перевтома.Основи їх профілактики.
- •106. Вимушене положення тіла і напруга окремих груп м’язів як професійна шкідливість. Профілактика захворювань, викликаних вимушеним положенням тіла.
- •107. Виробничі шкідливості і професійні захворювання. Класифікація професійних шкідливостей. Основні принципи профілактики професійних захворювань.
- •110. Шум як виробнича шкідливість. Частотна, енергетична і часова характеристика шуму, його вплив на організм людини.
- •111. Профілактика шкідливої дії шуму, загальні принципи нормування його на виробництві. Особливості дії на організм ультра- і інфразвуку.
- •112. Вібрація як виробнича шкідливість, вплив на організм і профілактика шкідливої дії.
- •113. Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, викликана ними. Профілактика профотруєнь, як комплекс гігієнічних,технологічних, санітарно-технічних і медичних заходів.
- •114. Гострі і хронічні професійні отруєння. Методика розслідування професійних отруєнь.
- •122. Гігієнічні основи організації режиму дня дітей різних вікових груп.
- •123. Гігієнічні вимоги до устаткування сучасних навчально-виховних та оздоровчих установ для дітей та підлітків.
- •126. Лікарська професійна консультація підлітків в умовах школи та поліклініки.
- •127. Гігієнічні вимоги до будівництва, обладнання і утримання будівель дитячих навчально-виховних закладів
- •138. Гігієнічні вимоги до планування, влаштування, обладнання і утримання операційного блоку.
- •151. Гігієна тіла та порожнини рота. Гігієнічна характеристика основних засобів для догляду за шкірою, волоссям, порожниною рота..
- •152. Значення і шляхи профілактики гіпокінезії в сучасних умовах. Гігієнічні вимоги до місць занять фізичною культурою.
- •153. Загартування як елемент особистої гігієни. Принципи загартування. Повітря і вода як засоби загартування.
- •154. Гігієнічне значення режиму дня. Гігієна відпочинку і сну.
- •155. Негативний вплив на здоров’я шкідливих звичок (куріння, алкоголь, наркоманія). Їх медико-соціальне значення і шляхи профілактики.
- •156. ГІгієна розумової праці.
- •157. Гігієнічні вимоги до тканин, одягу і взуття. Порівняльна гігієнічна характеристика тканин з натуральних і синтетичних волокон.
- •158. Визначення і зміст військової гігієни. Особливості санітарного нагляду у Збройних Силах і його значення, права і обов’язки медичної слудби.
- •163. Типи польових жител, їх гігієнічна характеристика. Вимоги до обладнання бараків, палаток, землянок, польових жител із підручних засобів.
- •164. Класифікація фортифікаційних споруд, їх значення в умовах сучасної війни. Характеристика умов перебування в них.
- •165. Закриті фортифікаційні споруди (сховища). Особливості мікроклімату і хімічного складу повітря в них, вимоги до планування, вентиляції й регенерації, повітря в сховищах, фва.
- •169. Організація і проведення санітарного нагляду за лазнево-пральним обслуговуванням військ.
- •172. Організація харчування військ в умовах застосування зброї масового ураження. Харчові концентрати, сухі пайки, раціони виживання, вимоги, якими вони повинні відповідати.
- •175. Організація водопостачання військ у польових умовах. Обов’язки інженерної, хімічної продовольчої медичної служби.
- •177. Пункти водопостачання (пвп), пункти водорозбору (пвр), гігієнічні вимоги до їх обладнання та експлуатації. Табельні засоби обробки води у польових умовах.
- •178. Методи, табельні і імпровізовані засоби очистки (освітлення), знезараження, опріснення води у польових умовах. Методи і засоби контролю за якістю обробки води.
- •180. Методи і засоби знезараження і опріснення води, їх гігієнічна оцінка.
- •181. Визнач.Гігієни військ. Праці як галузі гігієнічної науки і військ. Медицини. Зв’язок з фізіологією праці, ергономікою, інж. Психологією.
- •182. Фізіолого-гігієнічні умови обслуговування об’єктів озброєння і військової техніки, показники, що їх характеризують.
- •183. Характеристика шкідливих факторів, що визначають умови військової праці. П-ка їх несприятливої дії, особливості гігієнічного нормування і контролю
- •185. Гігієна праці в артилерії і ракетних військах. Фізичні, хімічні та інші шкідливі фактори, що діють на артелеристів і ракетчиків, п-ка. Інд. Засоби захисту. Методи і засоби медичного контролю.
44. Забруднення і процеси самоочищення водойм. Санітарна охорона. Гігієнічне нормування речовин у воді господарсько-питного водокористування.
Самоочищення- При поступленні стічних вод відбувається їх розбавлення, завислі частинки, яйця гельмінтів, мікроорганізми частково осаджуються і вода світлюється . Органічні речовини мінералізуються і окислюються внаслідок діяльності мікроорг-мів,проходить відмирання сапрофітів та патогенних мікроорганізмів.важливим показником є БСК (біохімічне споживання кисню) - к-ть кисню, необхідного для повного біохімічного окислення речовин, які знаходяться в 1 л води при температурі 200 С протягом 20 діб.на практиці проводять визначення БПК за 5 діб (БПК5). Чим більше забруднена вода, тим більше БСК. При сильному забрудненні органічними р-нами, водойма не здатна до самоочищення: виникає недостатність кисню, розвивається гнильна мікрофлора, що ще більше погіршує якість води. Санітарна охорона: Зони санітарної охорони водопровода із відкритих джерел : 1-й пояс, або зона строгого режиму: включає ділянку джерела водопостачання в місці забору води а також територію, на якій знаходяться головні споруди водопровода: насосні станції, водоочисні споруди, резервуари чистої води. Ця територія огороджується і охороняється : доступ стороннім заборонений , проживання тут забороняється , атмосферні води відводяться нижче місця забору води. В межах зони забороняється купатися, кататися на лодках, прання, водопій тварин, і т.д. якщо річка невелика, то в зону входить ділянка берега напроти місця забору води. 2-й пояс, або зона обмеження: включає в себе територію, що оточує водойму і її притоки і поширюється переважно вверх за течією, іноді на десятки кілометрів. Вниз за течією - кілька сот метрів. Розмір зони повинен забезпечувати ліквідацію забруднення води шляхом самоочищення водойми (для великих рік - 20- 30 км, середніх - 30 - 60 км, для малих - весь басейн). Тут забороняється спуск стічних вод , на 10 - 15 км вище за течією в 100 - 200 метровій зоні забороняється удобрення землі, використання отрутохімікатів, користування вооймою: купання, водопій тварин і т.п. - тільки в дозволених сан. органами місцях.
Хлориди :до 350 мг/л; сульфати :до 500 мг/л; залізо: до 0,3; загальна жорсткість: 7,0; нітрати: до 40 мг/л нітрати (по азоту): 10,0; нітритів: 0,002; амонійних солей: 0,1; стронція: до 2 мг/л; окислюваність: до 4 мг/л О2 ;
45. Гігієнічна характеристика централізованого і децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони.
Централізоване, або водпровід : є можливість: вибрати кращі вододжерела, охороняти їх від забруднення,правильно знезаражувати, здійснювати кваліфікований санітарний нагляд , полегшує транспортування води.Децентралізоване, або місцеве : вода береться з вододжерел і транспортується за допомогою різної тари.
Зони санітарної охорони водопровода із відкритих джерел : 1-й пояс, або зона строгого режиму: включає ділянку джерела водопостачання в місці забору води а також територію, на якій знаходяться головні споруди водопровода: насосні станції, водоочисні споруди, резервуари чистої води. Ця територія огороджується і охороняється : доступ стороннім заборонений , проживання тут забороняється , атмосферні води відводяться нижче місця забору води. В межах зони забороняється купатися, кататися на лодках, прання, водопій тварин, і т.д. якщо річка невелика, то в зону входить ділянка берега напроти місця забору води. 2-й пояс, або зона обмеження: включає в себе територію, що оточує водойму і її притоки і поширюється переважно вверх за течією, іноді на десятки кілометрів. Вниз за течією - кілька сот метрів. Розмір зони повинен забезпечувати ліквідацію забруднення води шляхом самоочищення водойми (для великих рік - 20- 30 км, середніх - 30 - 60 км, для малих - весь басейн). Тут забороняється спуск стічних вод , на 10 - 15 км вище за течією в 100 - 200 метровій зоні забороняється удобрення землі, використання отрутохімікатів, користування вооймою: купання, водопій тварин і т.п. - тільки в дозволених сан. органами місцях.
Зони санітарної охорони водопровода із підземних джерел : перший пояс - навколо скважини та інших головних споруд на території радіусом 30 - 50м і проводять ті ж заходи, що в зоні строгого режиму відкритих водойм.Другий пояс: 50 - 1000 м і більше навколо першої зони . в зоні забороняється забруднення грунту, проведення робіт, що повязані з порушенням перекриваючих шарів грунту.