34. Забрудн атмосф повіт, вплив його на здоров’я населе та сан умови життя. Сан охор атмосфер повітря. Гіг нормува шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць.

Види дії забрудненння на людину- 1) створюється запах, який викликає рефлекторні р-ї: затрим. дих., v част. дих, v вентил легень,нудота, гол. біль. 2) Крупнодисперсний пил викл. очний травматизм ( конюнктивіт, кератит). 3) Пил і гази v бар"єрні ф-ї дих. шляхів, миготл. епітелію, викл запалення, пневмоконіози. 4) при задимленні v імунітет, v фіз. р- ток, ^ захворюваність ( бронхіти, пневмонія, ангіни). 5) При забрудненні пов. фтористими сполуками- флюороз, антибіотиками, берилієм - алергії. 6) При згорянні пального - утв. 3,4бензпірен та ін. канцерогени - рак. 7)дія смогу і фотохімічного туману - різь в очах, гол. біль, сльозотеча, сухий кашель, загострюються серцеві та легеневі захв. 8) Вплив на сан. умови життя - інтенсивне задимлення повітря v прозорість атмосфери, сприяє хмаро - і туманоутворенню, ( пилинки - ядра конденсації), в рез-таті - ^ к-ть хмарних і туманних днів, v освітленість (до 30 - 50%), інтенсивність УФ- опром. ( до 30 - 60%). Пил несприятливо діє на зелені насадж., викл. їх загибель. Населення скаржиться на швидке забруднення вікон, неможливісь провітрити житло. Швидко виникає корозія металевих і бетонних конструкцій, руйнув. пам"ятників, культових споруд і т.д. Охорона: Використання каталізаторів в автомобілях; очисних споруд (циклони, пиловловлювачі), фільтрів на виробництвах, v викиду сажі, біля міст розміщувати так, щоб вітер відносив викиди ві міста., використовувати захисну роль зелених насадж. Нормування - (ГДК): чадний газ - 3 мг/м3, сірчистий ангідрид - 0,5 мг/м3, сажа - 0,15 мг/м3, пил нетоксичний - 0,5 мг/м3, сірчана к-та - 0,3 мг/м3. (середньодобова ГДК): ртуть - 0,0003 мг/м3, свинець 0,0007 мг/м3, бензпірен - 1,2510-7.

35. Електричний стан повітряного серед. Іоніз повіт, її види, вплив на орг. Іоніз повіт як показник його санітарного стану.

Електричні властивості повітря х-ються іонізацією атмосфери, електричним і магнітним полем Землі, грозовими розрядами, та ін. Джерелом випром. є електростанції, телецентри, РЛС, високовольтні ЛЕП,. Осн. причиною іонізації є космічні помені і радіоакт. випром. Є легкі, середні і важкі іони. В сільській місцевості - 1000 легких іонів на 1 мл, в горах і біля моря- 2000 - 3000 легких іонів на 1 мл, в порм. центрах - 400 -300. Ступінь іонізації повітря є добрим показником його чистоти. При вдиханні деіонізованого повітря погіршується заг. стан, сонлив, гол. біль, ^ АТ, ^ к-ть недоокисл. сполук в сечі.. З лікувальною метою збагачують повітря до 4000 - 5000 легких іонів на 1 мл

36. Гігіенічне значення води, вплив якості води та умов водопостачання на здоров’я населення, санітарні умови життя. Норми водоспоживання.

Значення - 1) бере уч. в утв. структ. ел-тів тіла (65% маси). 2) універсальний розчинник. 3) задов. фізіол. потреби людини ( 1- 1,5 л/добу) 4) підтримка чистоти тіла, прання білизни, приготування їжі, прибирання, поливання зел. насадж, вултиць. 5) загартовування та водний спорт. Вживання недоброякісної води приводить до інф. захворюв., гельмінтозів, ендемічних захв., отруєнь. Норми: 150 - 500л/добу*особу.

37. Інфекційні захворювання, що передаються водою, їх класифікація. Особливості водних епід і їх п-ка.

1) кишкові інфекції: холера, черевний тиф, паратифи, дизентерія, гострі інфекційні ентерити. 2)вірусні: гепатит, поліомієліт, аденовірусні захворювання. 3) зоонозні: лептоспіроз, туляремія, бруцельоз, Ку-лихоманка. 4) гельмінтози: аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомоз, шистосомоз; 5) лямбліоз . Особливості: 1) пов"язані з вживанням недоброякісної води 2) виникає раптово 3) швидко поширюється по водному басейну.4) велика кількість хворих. П-ка - саню нагляд за водопостачанням, знезараження води.

38. Ендемічний флюороз і карієс зубів, їх п-ка Фторування і дефторування питної води.

Ендемічний флюороз - ^ вмісту фтору ^ 1,5 мг/л. При конц. 1,5 - 2 мг/л спочатку виникаюь крейдо - і фарфорорподібні плями на зубах (1-2 ст.), при ^

конц (3-4 ст) - пігментовані в коричневий колір плями, ерозії на емалі, крихкість зубів, неправильний прикус. П-ка - дефторування шляхом фільтрації ч/з аніонообмінні смоли ( активов. оксид алюмінію). Ендемічний карієс - v вмісту фтору v 1-1,5 мг/л. П-ка- фторування: додавання у воду фтористого чи кремнефтористого натрію, кремнефтористої к-ти, застосування фторованих зубних паст, рац. харчув. та гіг. порож. рота.

39. Показники органолептичних властивостей води, їх гіг знач і викор при сан обстеженні джерел водопостачання.Прозорість: не менше 30 см; колірність: не більш 20º; запах і смак: до 2 балів;мутність: не більше 1,5 мг/л; не пов. мати розрізнюваних неозброєним окм водних орг-мів, завислих частинок і плівки

40. Ендемічні захворювання, пов"яз з особ сольов складу води.

Водно – нітратна метгемоглобінемія: нітрати перетворюють гемоглобін в метгемоглобін; флюороз: ^ вміст фтору(^ 1,5 мг/л); карієс: vфтору; ендемічний зоб: v вміст йоду; спостерігались захв. ендемічного х-ру при ^ вмісту: свинцю, мищяка, ртуті

41. Бактеріологічні та хімічні показники забруднення питної води.

Загальна к-ть бактерій в 1л води: не більше 100; Колі – індекс (к-ть бактерій в 1 л води): не більше 3; колі- титр: не ^ 300; Хлориди :до 350 мг/л; сульфати :до 500 мг/л; залізо: до 0,3; загальна жорсткість: 7,0; нітрати: до 40 мг/л нітрати (по азоту): 10,0; нітритів: 0,002; амонійних солей: 0,1; стронція: до 2 мг/л; окислюваність: до 4 мг/л О2 ;

42. Нормування якісного складу води як один із шляхів попередження захворювань населення, пов"язаних з водним фактором. Показники якості питної води в відповідності з вимогами держстандарту. Прозорість: не менше 30 см; колірність: не більш 20º; запах і смак: до 2 балів;мутність: не більше 1,5 мг/л; Загальна к-ть бактерій в 1л води: не більше 100; Колі – індекс (к-ть бактерій в 1 л води): не більше 3; колі- титр: не ^ 300 Хлориди :до 350 мг/л; сульфати :до 500 мг/л; залізо: до 0,3; загальна жорсткість: 7,0; нітрати: до 40 мг/л нітрати (по азоту): 10,0; нітритів: 0,002; амонійних солей: 0,1; стронція: до 2 мг/л;окислюваність: до 4 мг/л О2 ;

43.Атмосферні, підземні та поверхневі води, формування їх складу, порівняльна гігієнічна характеристика, можливість використання для водопостачання.

Атмосферні : слабо мінералізовані, мякі, мало органічних речовин, немає патогенних бактерій; підземні: 1) грунтові: накопичуються над першим водонепроникним шаром грунтів, глибина залягання: від 1-2м до кількох десятків м. При дрібнозернистих породах грунту з рівня 5-6 м вода вільна від бактеріального забруднення, небезпечні можливістю забруднення нечистотами. Широко викор в селі. 2) міжпластові а)напірні (артезіанські) б) ненапірні: мають низьку т-ру, сталість хім складу, прозорі, без запаху і присмаку, вміст солей дуже варіює, внаслідок фільтрації ч/з грунт вода майже стерильна , але внаслідок потрапляння забруднених вод ч/з розломи з вищележачих водоносних горизонтів збудники кишкових інфекцій можуть і сюди потрапляти. Поверхневі: стікають по природнім схилах і утворюють проточні і непроточні водойми.відкриті водойми живляться не тільки атмосферними водами, але йчастково й підземними.вони небезпечні забрудненням ззовні. Органолептичні властивості і хімічний склад залежать від: живлення водойми, складу грунтів, зливання стічних вод, руху води, флори і фауни. Для відкритих водойм х-на непостійність складу.в першу чергу використовують на напірні міжпластові води, в 2-гу - міжпластові ненапірні,в т.ч. джерельні, в3-тю - грунтові води, в останню - відкриті, при чому перевагу віддають великим і проточним незарегульованим водоймам, обовязкове очищення.