- •6. Розвиток народного господарства в державі як фактор, що визначає розвиток гігієни та шляхи вирішення найважливіших соціально-гігієнічних проблем (харчування населення, умови життя, праці тощо).
- •7.Основні етапи розвитку гігієни. Роль м. Петтенкофера, ф.Ф.Ерісмана, с.П.Доброславіна , г.В.Хлопіна та інших вчених в формуванні гігієни як науки.
- •8. Основні етапи розвитку і найвидатніші представники вітчизняної гігієни, та санітарної справи: в.Корчак-Чепурківський, о.М.Сисін, о.М.Марзеєв, в.З. Мартинюк, л.І.Медвідь, в.М.Жаботинський та ін.
- •10. Гігієнічне нормування як основа профілактики захворювань населення, обумовлених особливостями життя, праці та харчування.
- •11. Методи гігієнічних досліджень довкілля та його впливу на організм людини і суспільне здоров’я, їх використання в діяльності лікарів лікувального профілю.
- •12. Озоновий шар атмосфери і його значення. Геомагнітна активність, її значення.
- •13. Сонячна радіація, її гігієнічне значення. Основні види біохімічної дії складових сонячного спектру, сонячне голодування та його п-ка. Гіперінсоляція та її п-ка.
- •14. Біологічна і лікувальна дія інфрачервоного і видимого випромінювання Сонця. Прилади для отримання штучних променів. Методи та одиниці вимірювання.
- •15. Гігієнічна характеристика ультрафіолетової частини сонячного спектру.Методи та одиниці вимірювання уф-радіації.
- •19. Теплообмін з навколишнім середовищем. Характеристика шляхів віддачі тепла. Тепловтрати людського організму при різних мікрокліматичних умовах.
- •24. Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання, пов’язані з дією охолоджуючого мікроклімату, їх п-ка.
- •25. Фізіол зруш в орг та захворювання, пов'язані з дією перегрівного мікроклімату (тепл удар, судомна хвороба, хронічний перегрів та інш.), їх п-ка.
- •26. Атм. Тиск, його зміни та їх вплив на орг. Людини. Вплив пониженого атм. Тиску на орг. Людини. Профіл. Гірської та висотної х-би.
- •27. Вплив підвищеного атмосферного тиску на організм людини. П-ка декомпресійної хвороби. Використання підвищеного тиску в медичній практиці (гіпербарична оксигенація).
- •28. Погода. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори. Гігієнічне значення прямого та опосередкованого впливу погоди на здорову та хвору людину. Медичні класифікації погоди.
- •29. Прогноз погоди та його використання в цілях профіл. Її несприят впливу. Методи профіл. Геліометеотропних реакцій у людей.
- •30. Клімат і кліматоформуючі фактори. Хар-ка і класиф клімату із гігієнічних позицій. Особл клімату в різн клімат умовах.
- •34. Забрудн атмосф повіт, вплив його на здоров’я населе та сан умови життя. Сан охор атмосфер повітря. Гіг нормува шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць.
- •35. Електричний стан повітряного серед. Іоніз повіт, її види, вплив на орг. Іоніз повіт як показник його санітарного стану.
- •44. Забруднення і процеси самоочищення водойм. Санітарна охорона. Гігієнічне нормування речовин у воді господарсько-питного водокористування.
- •45. Гігієнічна характеристика централізованого і децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони.
- •46. Методи кондиціонування води. Коагуляція, відстоювання, фільтрація, знезаражування води.
- •47. Гігієнічна характеристика методів знезараження води. Хлорування води нормальними і підвищеними дозами, методи та реагенти, що застосовуються з цією метою. Перехлорування води в польових умовах.
- •48. Гігієнічні вимоги до якості води при децентралізованому водопостачанні. Вимоги до влаштування і санації шахтних колодязів.
- •49. Гігієнічне значення грунту. Джерела його забруднення та самоочищення. Забруднення грунту пестицидами, п-ка.
- •50. Сучасні проблеми очистки населених місць. Рідкі та тверді покидьки, їх санітарне і епідеміологічне значення.
- •53. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення (ламп розжарювання,люмінесцентних ламп різних типів іосвітлювальної арматури).
- •64. Основні заходи по зниженню доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення при ядерних аваріях.
- •71. Фізіолого-гігієнічне значення білків у харчуванні, вікова потреба в них, основні джерела білків.
- •90. Гігієнічна характеристика методів консервування (висушення, сублімація, охолодження, заморожування, квашення, маринування та інш.) харчових продуктів.
- •92. Харчові токсикоінфекції, їх етіологія, патогенез, умови виникнення, профілактика
- •95. Стафілококові токсикози, їх етіологія, патогенез, умови виникнення,особливості клініки та профілактика.
- •96. Харчові отруєння продуктами, отруйними за своєю природою і продуктами,які набули отруйних властивостей при певних умовах, особливості клініки, профілактика.
- •97. Харчові отруєння, викликані домішками хімічних речовин (нітрати, солі важких металів), особливості клініки, профілактика.
- •99. Харчові мікотоксикози (афлатоксикоз, фузарітоксикоз, ерготизм), їх профілактика.
- •104. Праця як соціально-гігієнічна проблема, систематичне поліпшення умов праці в розвинутих країнах у зв’язку з соціальним і науково-технічним прогресом.
- •105. Поняття про роботу і працю. Фізична і розумова праця. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці. Втома і перевтома.Основи їх профілактики.
- •106. Вимушене положення тіла і напруга окремих груп м’язів як професійна шкідливість. Профілактика захворювань, викликаних вимушеним положенням тіла.
- •107. Виробничі шкідливості і професійні захворювання. Класифікація професійних шкідливостей. Основні принципи профілактики професійних захворювань.
- •110. Шум як виробнича шкідливість. Частотна, енергетична і часова характеристика шуму, його вплив на організм людини.
- •111. Профілактика шкідливої дії шуму, загальні принципи нормування його на виробництві. Особливості дії на організм ультра- і інфразвуку.
- •112. Вібрація як виробнича шкідливість, вплив на організм і профілактика шкідливої дії.
- •113. Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, викликана ними. Профілактика профотруєнь, як комплекс гігієнічних,технологічних, санітарно-технічних і медичних заходів.
- •114. Гострі і хронічні професійні отруєння. Методика розслідування професійних отруєнь.
- •122. Гігієнічні основи організації режиму дня дітей різних вікових груп.
- •123. Гігієнічні вимоги до устаткування сучасних навчально-виховних та оздоровчих установ для дітей та підлітків.
- •126. Лікарська професійна консультація підлітків в умовах школи та поліклініки.
- •127. Гігієнічні вимоги до будівництва, обладнання і утримання будівель дитячих навчально-виховних закладів
- •138. Гігієнічні вимоги до планування, влаштування, обладнання і утримання операційного блоку.
- •151. Гігієна тіла та порожнини рота. Гігієнічна характеристика основних засобів для догляду за шкірою, волоссям, порожниною рота..
- •152. Значення і шляхи профілактики гіпокінезії в сучасних умовах. Гігієнічні вимоги до місць занять фізичною культурою.
- •153. Загартування як елемент особистої гігієни. Принципи загартування. Повітря і вода як засоби загартування.
- •154. Гігієнічне значення режиму дня. Гігієна відпочинку і сну.
- •155. Негативний вплив на здоров’я шкідливих звичок (куріння, алкоголь, наркоманія). Їх медико-соціальне значення і шляхи профілактики.
- •156. ГІгієна розумової праці.
- •157. Гігієнічні вимоги до тканин, одягу і взуття. Порівняльна гігієнічна характеристика тканин з натуральних і синтетичних волокон.
- •158. Визначення і зміст військової гігієни. Особливості санітарного нагляду у Збройних Силах і його значення, права і обов’язки медичної слудби.
- •163. Типи польових жител, їх гігієнічна характеристика. Вимоги до обладнання бараків, палаток, землянок, польових жител із підручних засобів.
- •164. Класифікація фортифікаційних споруд, їх значення в умовах сучасної війни. Характеристика умов перебування в них.
- •165. Закриті фортифікаційні споруди (сховища). Особливості мікроклімату і хімічного складу повітря в них, вимоги до планування, вентиляції й регенерації, повітря в сховищах, фва.
- •169. Організація і проведення санітарного нагляду за лазнево-пральним обслуговуванням військ.
- •172. Організація харчування військ в умовах застосування зброї масового ураження. Харчові концентрати, сухі пайки, раціони виживання, вимоги, якими вони повинні відповідати.
- •175. Організація водопостачання військ у польових умовах. Обов’язки інженерної, хімічної продовольчої медичної служби.
- •177. Пункти водопостачання (пвп), пункти водорозбору (пвр), гігієнічні вимоги до їх обладнання та експлуатації. Табельні засоби обробки води у польових умовах.
- •178. Методи, табельні і імпровізовані засоби очистки (освітлення), знезараження, опріснення води у польових умовах. Методи і засоби контролю за якістю обробки води.
- •180. Методи і засоби знезараження і опріснення води, їх гігієнічна оцінка.
- •181. Визнач.Гігієни військ. Праці як галузі гігієнічної науки і військ. Медицини. Зв’язок з фізіологією праці, ергономікою, інж. Психологією.
- •182. Фізіолого-гігієнічні умови обслуговування об’єктів озброєння і військової техніки, показники, що їх характеризують.
- •183. Характеристика шкідливих факторів, що визначають умови військової праці. П-ка їх несприятливої дії, особливості гігієнічного нормування і контролю
- •185. Гігієна праці в артилерії і ракетних військах. Фізичні, хімічні та інші шкідливі фактори, що діють на артелеристів і ракетчиків, п-ка. Інд. Засоби захисту. Методи і засоби медичного контролю.
28. Погода. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори. Гігієнічне значення прямого та опосередкованого впливу погоди на здорову та хвору людину. Медичні класифікації погоди.
Погода – сукупність фіз. властивостей приземного шару атмосфери у відносно короткому відрізку часу ( години, доби, тижні). Головна причина зміни погоди – рух повітряних мас. погодохарактеризуючі фактори: t?, вологість, шв. і напрям руху повітря, атм. тиск, прозорість і електричний стан атмосфери, характер хмарності, наявність опадів. Гігієнічне значення: гаряча погода > до напруги терморегуляції, і перегрівання, холодна – до ^ к-сті простудних хвороб і обморожень, похмура > v інтенсивність УФ радіації, безвітряна > сприяє забрудненню приземного шару повітря атмосферними викидами промисловості, несприятлива погода погіршує умови праці та відпочинку на відкритому повітрі, погодні умови впливають на виживання патогенних збудників у навколишньому середовищі і виплід носіїв інф. захв. Медичні класифікації погоди: за Григор’євим:1) вельми сприятливий тип ( стійка, частіше зумовлена антициклоном, відсутність істотної хмарності, опадів, атм. тиск > 760 мм.рт. ст., вітер 0.30 м/с, перепад тиску не > 5 мм.рт.ст., кисню > 315 мг/л), 2) сприятливий (незначні зміни погоди місцевого характеру, короткочасні не рясні опади, змінна хмарність, атм. тиск 760 – 755 мм.рт. ст., вітер 4-7 м/с, , перепад тиску 6-8 мм.рт.ст., температури – не > 5?С, кисню 315 мг/л), 3) потребує посилення медичного контролю ( хмарна, нестійка, опади, гради місцевого походження, атм. тиск 754-745 мм.рт. ст., вітер – 10 м/с, кисню 289-260 мг/л), 4) потребує строгого медичного контролю ( погода зуморвлена циклоном, грози, інтенсивні опади, атм. тиск 745 мм.рт. ст, перепад t?- 10?С і >, кисню 260 мг/л). ЗаФедоровим:1) оптимальний / 1-й тип/ ( t? не >2, тиск не> 4, вітер не > 3м/с), 2) подразнюючий /2-й тип/ ( t? не >4, тиск не> 8, вітер не > 9м/с), 3) гострий / 3-й тип/ ( t? >4, тиск > 8, вітер > 9м/с).
29. Прогноз погоди та його використання в цілях профіл. Її несприят впливу. Методи профіл. Геліометеотропних реакцій у людей.
Частина людей, особливо хворих, похилих є метеолабільними, у них різкі зміни погоди викликають метеотропні реакції. Характер і вираженість метеотропної реакції залежить від стану організму, захворювання, особливостей праці і побуту. Найчастіше зустрічаються с-ми: погіршення загального стану, порушення сну, занепокоєння, головний біль, v працездатності, швидка втомлюваність, різка зміна АТ. Змінюється чутливість до лікарських речовин, виникають фантомні болі у людей з ампутованими кінцівками, біль у суглобах. При розвитку біотропних синоптичних ситуацій ^ частота ІМ, гіпертонічних кризів, інсультів, приступів стенокардії. Методи профілактики: облік метеочутливих хворих, як на лікарській дільниці, так і в стаціонарі, виділення осіб підвищеного ризику, організація медичного прогнозу погоди, повідомлення лікувально-профілактичних закладів про прогноз погоди, ^ неспецифічної стійкості організму, щадний режим для хворих, переведення хворих підвищеного ризику в спеціальні палати зі штучним мікрокліматом, покращення мікрокліматичних умов у звичайних палатах, перенесення планових операцій чи важких процедур, планові 10-15 денні планові курси лікування при несприятливому місячному прогнозі погоди.
30. Клімат і кліматоформуючі фактори. Хар-ка і класиф клімату із гігієнічних позицій. Особл клімату в різн клімат умовах.
Клімат- багаторічний режим погоди на певній місцевості, що закономірно повторюється. кліматоформуючі фактори: широта ( визначає притік сонячної радіації), висота над рівнем моря, рельєф і тип поверхні землі, особливості циркуляції повітряних мас, близькість до моря і океану. класифікація клімату: щадний ( теплий з малими амплітудами t, відносно невеликими річними , місячними, добовими коливаннями інших мет. показників ) і подразнюючий ( виражена добова і сезонна амплітуда метеорологічних показників, вимагає підвищених вимог до адаптаційних механізмів). До щадного належить: лісовий клімат середньої смуги Південного берегу Криму. До подразнюючого: холодний клімат півночі, високогірний, спекотний клімат степів Середньої Азії.
31. Акліматизація, її фази та особливості акліматизації в різних регіонах. Роль соціально-економічних умов проживання, режиму праці та відпочинку, умов побуту та харчування, загартування, одягу в процесі акліматизації.
Акліматизація- складний соціально-біологічний процес активного пристосування до кліматичних умов. Фази: 1) початкова – при холодному – напруження терморегуляції, звуження капілярів, ^ ОЦК, ^ основного та ін. видів обміну, - при спекотному - напруження терморегуляції, ^ потовиділення, v основного обміну, v АТ, ^ ЧСС, ^ЧД, v еритропоезу, спрага, v апетиту. –при високогірному – компенсаторний еритропоез, ^ ЖЄЛ, зсув КОР в сторону алкалозу, напруження терморегуляції, світловий дискомфорт.2) перебудова динамічного стереотипу ( є 2 напрямки: сприятливий і несприятливий) сприятливий плавно переходить в 3-тю, при несприятливому – виражені дезадаптаційні метеоневрози, метеорологічні артралгії, цефалгії, міалгії, невралгії, v заг. тонусу і працездатності, загострення хрон. захв. 3) фаза стійкої акліматизації – стабільність обмінних процесів, відсутність розладів живлення, норм. працездатність, звичайний рівень і характер захворюваності, норм. показником народжуваності, хорошим фіз. розвитком новонароджених. Для полегшення акліматизації на півночі – компактна забудова населених місць, розміщення будинків торцями до панівних вітрів, криті переходи між окремими будинками, проф. опромінення УФ світлом, харчування енергомістке, одяг – малотеплопровідний, вітрозахисний, взуття - > на 2 розміри ( для додаткових носків). в умовах спекотного клімату – забудова менш густа, макс. озеленення вільних місць, спорудження басейнів, фонтанів, виключають західну і південно-зажідну орієнтацію будинків, влаштовують балкони, веранди тощо, v енергомісткість раціону, ^ к-сть мінеральних солей і водорозчинних вітамінів, основні прийоми їжі – вранці та в 2-й половині дня. Акліматизації сприяють задовільні соціально-економічні умови проживання побуту та харчування, раціональний режим праці та відпочинку, загартовування, правильний підбір одягу тощо.
32. Використання кліматичних факторів для загартування, профілактики і лікування захворювань. Кліматичні курорти України.
Форми кліматотерапії: аеротерапія, сонцелікування, таласолікування. курорти - Південний берег Криму , Карпати, сан. в хвойних лісах ( "Червона калина", Рівн. обл.)
33. Хімічний склад атмосферного повітря, гігієнічне значення азоту, кисню, діоксиду вуглецю, озону.
Кисень - 20,94%, вуглекис. газ - 0.004%, азот - 78.08%, аргон та інші інертні гази - 0.94%, водяні пари - 0,42%. Азот та інші інертні гази приймають участь в розбавленні кисню, наявність азоту v токсичний вплив надлишкового парціального тиску кисню, Може викликати кесонну х-бу у водолазів і працівників кесонів. Кисень - дихання, при температурі ^ 35- 40 0С парціальний тиск кисню v ( до 18 кПа) і може приводити до погіршення самопочуття в хворих із гіпоксією. У здорових людей зрушення виникають, коли вміст кисню v до 16 - 17% (парціальний тиск v до 16 кПа ), при 11-13% (12 кПа) - виражена гіпоксія .Вуглекис. газ - в 1,5 раз важчий за повітря, тому накопичується в нижніх частинах замкнутих приміщень, це може сприяти отруєнням. Вміст в повітрі поза вел. насел. пунктами - 0,03 - 0,04%, в насел. пунктах - до 0,06%. При ^ конц - ацидоз, ткан. гіпоксія, розшир. периф. судин, тахікардія, тахіпное. Фізіологічна р-я на ^ СО2 - при конц. 0,1%, при 0,5% - зміни на ЕЕГ, 1% - ацидоз, 2% - виражена токсична дія, 10-12% - смерть.Озон - бактерицидний, тонізуючий ефект, захист від космічної радіації, зокрема короткохвильового УФ- випромін.,знищує неприємні запахи, стимулюючий вплив на людину, ^ стійкість до холоду, токс. впливів, гіпоксії;^ вміст Hb, еритроцитів, активність лейкоцитів. У великих містах приводить до утворення фотохімічного туману при сильному забрудненні повітря, такий туман має ще гірший вплив на людину, як смог.
