
- •6. Розвиток народного господарства в державі як фактор, що визначає розвиток гігієни та шляхи вирішення найважливіших соціально-гігієнічних проблем (харчування населення, умови життя, праці тощо).
- •7.Основні етапи розвитку гігієни. Роль м. Петтенкофера, ф.Ф.Ерісмана, с.П.Доброславіна , г.В.Хлопіна та інших вчених в формуванні гігієни як науки.
- •8. Основні етапи розвитку і найвидатніші представники вітчизняної гігієни, та санітарної справи: в.Корчак-Чепурківський, о.М.Сисін, о.М.Марзеєв, в.З. Мартинюк, л.І.Медвідь, в.М.Жаботинський та ін.
- •10. Гігієнічне нормування як основа профілактики захворювань населення, обумовлених особливостями життя, праці та харчування.
- •11. Методи гігієнічних досліджень довкілля та його впливу на організм людини і суспільне здоров’я, їх використання в діяльності лікарів лікувального профілю.
- •12. Озоновий шар атмосфери і його значення. Геомагнітна активність, її значення.
- •13. Сонячна радіація, її гігієнічне значення. Основні види біохімічної дії складових сонячного спектру, сонячне голодування та його п-ка. Гіперінсоляція та її п-ка.
- •14. Біологічна і лікувальна дія інфрачервоного і видимого випромінювання Сонця. Прилади для отримання штучних променів. Методи та одиниці вимірювання.
- •15. Гігієнічна характеристика ультрафіолетової частини сонячного спектру.Методи та одиниці вимірювання уф-радіації.
- •19. Теплообмін з навколишнім середовищем. Характеристика шляхів віддачі тепла. Тепловтрати людського організму при різних мікрокліматичних умовах.
- •24. Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання, пов’язані з дією охолоджуючого мікроклімату, їх п-ка.
- •25. Фізіол зруш в орг та захворювання, пов'язані з дією перегрівного мікроклімату (тепл удар, судомна хвороба, хронічний перегрів та інш.), їх п-ка.
- •26. Атм. Тиск, його зміни та їх вплив на орг. Людини. Вплив пониженого атм. Тиску на орг. Людини. Профіл. Гірської та висотної х-би.
- •27. Вплив підвищеного атмосферного тиску на організм людини. П-ка декомпресійної хвороби. Використання підвищеного тиску в медичній практиці (гіпербарична оксигенація).
- •28. Погода. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори. Гігієнічне значення прямого та опосередкованого впливу погоди на здорову та хвору людину. Медичні класифікації погоди.
- •29. Прогноз погоди та його використання в цілях профіл. Її несприят впливу. Методи профіл. Геліометеотропних реакцій у людей.
- •30. Клімат і кліматоформуючі фактори. Хар-ка і класиф клімату із гігієнічних позицій. Особл клімату в різн клімат умовах.
- •34. Забрудн атмосф повіт, вплив його на здоров’я населе та сан умови життя. Сан охор атмосфер повітря. Гіг нормува шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць.
- •35. Електричний стан повітряного серед. Іоніз повіт, її види, вплив на орг. Іоніз повіт як показник його санітарного стану.
- •44. Забруднення і процеси самоочищення водойм. Санітарна охорона. Гігієнічне нормування речовин у воді господарсько-питного водокористування.
- •45. Гігієнічна характеристика централізованого і децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони.
- •46. Методи кондиціонування води. Коагуляція, відстоювання, фільтрація, знезаражування води.
- •47. Гігієнічна характеристика методів знезараження води. Хлорування води нормальними і підвищеними дозами, методи та реагенти, що застосовуються з цією метою. Перехлорування води в польових умовах.
- •48. Гігієнічні вимоги до якості води при децентралізованому водопостачанні. Вимоги до влаштування і санації шахтних колодязів.
- •49. Гігієнічне значення грунту. Джерела його забруднення та самоочищення. Забруднення грунту пестицидами, п-ка.
- •50. Сучасні проблеми очистки населених місць. Рідкі та тверді покидьки, їх санітарне і епідеміологічне значення.
- •53. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення (ламп розжарювання,люмінесцентних ламп різних типів іосвітлювальної арматури).
- •64. Основні заходи по зниженню доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення при ядерних аваріях.
- •71. Фізіолого-гігієнічне значення білків у харчуванні, вікова потреба в них, основні джерела білків.
- •90. Гігієнічна характеристика методів консервування (висушення, сублімація, охолодження, заморожування, квашення, маринування та інш.) харчових продуктів.
- •92. Харчові токсикоінфекції, їх етіологія, патогенез, умови виникнення, профілактика
- •95. Стафілококові токсикози, їх етіологія, патогенез, умови виникнення,особливості клініки та профілактика.
- •96. Харчові отруєння продуктами, отруйними за своєю природою і продуктами,які набули отруйних властивостей при певних умовах, особливості клініки, профілактика.
- •97. Харчові отруєння, викликані домішками хімічних речовин (нітрати, солі важких металів), особливості клініки, профілактика.
- •99. Харчові мікотоксикози (афлатоксикоз, фузарітоксикоз, ерготизм), їх профілактика.
- •104. Праця як соціально-гігієнічна проблема, систематичне поліпшення умов праці в розвинутих країнах у зв’язку з соціальним і науково-технічним прогресом.
- •105. Поняття про роботу і працю. Фізична і розумова праця. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці. Втома і перевтома.Основи їх профілактики.
- •106. Вимушене положення тіла і напруга окремих груп м’язів як професійна шкідливість. Профілактика захворювань, викликаних вимушеним положенням тіла.
- •107. Виробничі шкідливості і професійні захворювання. Класифікація професійних шкідливостей. Основні принципи профілактики професійних захворювань.
- •110. Шум як виробнича шкідливість. Частотна, енергетична і часова характеристика шуму, його вплив на організм людини.
- •111. Профілактика шкідливої дії шуму, загальні принципи нормування його на виробництві. Особливості дії на організм ультра- і інфразвуку.
- •112. Вібрація як виробнича шкідливість, вплив на організм і профілактика шкідливої дії.
- •113. Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, викликана ними. Профілактика профотруєнь, як комплекс гігієнічних,технологічних, санітарно-технічних і медичних заходів.
- •114. Гострі і хронічні професійні отруєння. Методика розслідування професійних отруєнь.
- •122. Гігієнічні основи організації режиму дня дітей різних вікових груп.
- •123. Гігієнічні вимоги до устаткування сучасних навчально-виховних та оздоровчих установ для дітей та підлітків.
- •126. Лікарська професійна консультація підлітків в умовах школи та поліклініки.
- •127. Гігієнічні вимоги до будівництва, обладнання і утримання будівель дитячих навчально-виховних закладів
- •138. Гігієнічні вимоги до планування, влаштування, обладнання і утримання операційного блоку.
- •151. Гігієна тіла та порожнини рота. Гігієнічна характеристика основних засобів для догляду за шкірою, волоссям, порожниною рота..
- •152. Значення і шляхи профілактики гіпокінезії в сучасних умовах. Гігієнічні вимоги до місць занять фізичною культурою.
- •153. Загартування як елемент особистої гігієни. Принципи загартування. Повітря і вода як засоби загартування.
- •154. Гігієнічне значення режиму дня. Гігієна відпочинку і сну.
- •155. Негативний вплив на здоров’я шкідливих звичок (куріння, алкоголь, наркоманія). Їх медико-соціальне значення і шляхи профілактики.
- •156. ГІгієна розумової праці.
- •157. Гігієнічні вимоги до тканин, одягу і взуття. Порівняльна гігієнічна характеристика тканин з натуральних і синтетичних волокон.
- •158. Визначення і зміст військової гігієни. Особливості санітарного нагляду у Збройних Силах і його значення, права і обов’язки медичної слудби.
- •163. Типи польових жител, їх гігієнічна характеристика. Вимоги до обладнання бараків, палаток, землянок, польових жител із підручних засобів.
- •164. Класифікація фортифікаційних споруд, їх значення в умовах сучасної війни. Характеристика умов перебування в них.
- •165. Закриті фортифікаційні споруди (сховища). Особливості мікроклімату і хімічного складу повітря в них, вимоги до планування, вентиляції й регенерації, повітря в сховищах, фва.
- •169. Організація і проведення санітарного нагляду за лазнево-пральним обслуговуванням військ.
- •172. Організація харчування військ в умовах застосування зброї масового ураження. Харчові концентрати, сухі пайки, раціони виживання, вимоги, якими вони повинні відповідати.
- •175. Організація водопостачання військ у польових умовах. Обов’язки інженерної, хімічної продовольчої медичної служби.
- •177. Пункти водопостачання (пвп), пункти водорозбору (пвр), гігієнічні вимоги до їх обладнання та експлуатації. Табельні засоби обробки води у польових умовах.
- •178. Методи, табельні і імпровізовані засоби очистки (освітлення), знезараження, опріснення води у польових умовах. Методи і засоби контролю за якістю обробки води.
- •180. Методи і засоби знезараження і опріснення води, їх гігієнічна оцінка.
- •181. Визнач.Гігієни військ. Праці як галузі гігієнічної науки і військ. Медицини. Зв’язок з фізіологією праці, ергономікою, інж. Психологією.
- •182. Фізіолого-гігієнічні умови обслуговування об’єктів озброєння і військової техніки, показники, що їх характеризують.
- •183. Характеристика шкідливих факторів, що визначають умови військової праці. П-ка їх несприятливої дії, особливості гігієнічного нормування і контролю
- •185. Гігієна праці в артилерії і ракетних військах. Фізичні, хімічні та інші шкідливі фактори, що діють на артелеристів і ракетчиків, п-ка. Інд. Засоби захисту. Методи і засоби медичного контролю.
180. Методи і засоби знезараження і опріснення води, їх гігієнічна оцінка.
В польових умовах використовується: кип’ятіння, хлорування, коагулювання, відстоювання. фільтрування, опромінення УФ променями, обробку спец. таблетками. Контроль за якістю води виконує мед. служба. Кип’ятіння: при відсутності підозри зараження бак. засобами кип’ятять 10 хв, при підозрі – 1 год. Для кип’ятіння використовують похідні кухні (КП- 2-48; КП-2-49; КП-125). ), польова автокухня ( ПАК-170), переносний наливний кип’ятильник ( ПНК-2). знезараження: хлорним вапном, 70% р-ном нейтрального гіпохлориду Ca, використ. хлорування норм. дозами і перхлорування. При норм. хлорув. – хлор вводять у такій к-сті, щоб після окислення розчинених у воді орг. реч., залишилося залишкового хлору 0,3-0,5 мг/л. При перхлоруванні воду обробляють великими дозами хлору 10-30 мг/л і >. Для знезараження індивідуальних запасів води викор. таблетки: пантоцид, бісульфат-пантоцидні таблетки, таблетки дихлорізоціанурової к-ти. Опріснення: дистиляція або виморожування. Для дистиляції викор. установку ПОУ, або станцію ОПС ( продуктивність 5-6 м3/добу. виморожування: вже при t˚= -3- -4˚С на поверхні солоної води утв. кірка із прісного льду. При систематичному використ такої води до неї треба додавати мінеральні речовини. До імпровізованих засобів відносяться: 1) фільтр із підручних матеріалів ( пісок, активоване вугілля, тирса), 2) пристосування для приготування їжі на відпрацьованих газах.
181. Визнач.Гігієни військ. Праці як галузі гігієнічної науки і військ. Медицини. Зв’язок з фізіологією праці, ергономікою, інж. Психологією.
Гігієна військової праці - розділ воєнної гігієни , що вивчає зміни працездатності солдата під впливом факторів боєвої обстановки та шукає методи боротьби з перевтомою.Гігієна військової праці тісно повязана із всіма розділами гігієни.Оскільки військова праця є досить інтенсиивною, то для її економізації потрібно добре знати фізіологію праці та руху.Руховий акт є більш економним, точним, коли він вивчений до автоматизму.Досягнути цього можна шляхом системних тренувань до появи втоми.У цьому випадку вдається використати адаптаційний механізм. та фізіологічні резерви організму і подовжити фазу стійкої робочої здатності(компенсації) і відтягнути настання втоми.
182. Фізіолого-гігієнічні умови обслуговування об’єктів озброєння і військової техніки, показники, що їх характеризують.
Фізіологія військової техніки, на відміну від анатомії ще зовсім вивчена і не описана в літературі, тому Вам, молоді науковці доручаємо у тісній співпраці із кафедрою військової підготовки досліджувати фізіологію танків та різних там бронє поїздів і підводних лодок. Особливу цікавість викликає реліктовий Бронєтьомкін Поносєц.Деякі дані щодо обслуговування танків: 1. Ніколи не намагайтеся обслуговуати танк, який їде прямо на вас. 2. Танки люблять, щоб іх обслуговували танкісти. 3. Танкам слід проводити щоденні профілактичні прочистки хоботів турундами, виготовленими із спеціальних матеріалів, змочених маслом. 4. Слід стежити за гусеницями танків, адже із курсу біології відомо, що гусениці люблять перетворюватися в метеликів, тому якщо таке трапиться, слід негайно звільнити метеликів з-під танка і замінити їх на нових гусениць
183. Характеристика шкідливих факторів, що визначають умови військової праці. П-ка їх несприятливої дії, особливості гігієнічного нормування і контролю
Військова праця є досить небезпечною, ця небезпека зумовлена наявністю факторів, що можуть спричинити отруєння і навіть смерть людини.До таких факторів відносяться: ОР, бактеріальні засоби, ВЧ випромінення. На першому місці знаходяться ОР найнебезпечнішим серед ОР є: бензол, кселол, толуол, сольвент-нафта, дихлоретан, фосфорорганічні сполуки. Ці речовини потрапляють в організм і зумовлюють значну інтоксикацію, яка приводить до порушення обміну і смерті.Шляхи потрапляння: 1) інгаляційний 2) через шкіру 3) через слизові 4) шляхом ковтання. Найнебезпечніший інгаляційний шлях. Ймовірність отруєння збільшується із підв. t повітря, оскільки прискорюється випаровування рідин з одного боку і зб. частота дихання з другого боку. П-ка склад. із заходів 2 груп. 1 група : заходи, що проводяться при санітарно попереджувальному надзорі за обєктами. 2 група: заходи, що викон. в ході поточного саніт. надзору. С-ма гігієн. контролю включає: гіг. та мед. спостереження , тілесний огляд, мед. огляд, обстеження. До завдань гіг. контролю входить: пояснювати особ. складу суть гіг. вимог при роботі із ОР, навчати відповідних прийомів захисту та контр. виконання правил безпеки.
184. Гігієна праці у бронетанкових і мотострілецьких військах. Проф. шкідливості в танках, конструктивні й експлуат. засоби профілактики їх несприятливої дії. Порохові, вихлопні гази, їх склад, дія на ор-м, п-ка
Особливості праці: 1) обмеження розмірів робочого приміщення. 2) вимушена робоча поза. 3) поганий температурний режим. 4) при відкритих люках забруднення повітря 5) контакт із пальним матеріалом 6) вібрація 7) шум 8) небезпека загоряння одягу. 1. Малі розміри робочого приміщення затрудняють роботу, коли танк рухається.Щоб уникнути пошкодження танкісти знах. в стані мязевого напруження як наслідок - застій крові в кінцівках, статичне напруження. П-ка: на зупинках виконують фіз. вправи , одягають шоломи для попередження травм в танку.2. Неблагоприємний темп. режим - літом темп. у танку 45-35гр. (через те, що нагрівається броня танку) . Для попередження перегрівання відкривають люки, включають вентиляцію, мають необмежений питтєвий режим. У зимку темп.= зовн. темп. , тому можливі переохолодження. Проф.: теплий одяг і зігрівання танку. 3. Контакт з пальним матеріалом- безпосередній контакт – зміни шкірного покриву. Бензин сушить шкіру, що приводить до появи тріщин,екзем, піодермій,Змазковий матеріал викликає масляні вугрі гіперкератози.П-ка: створення доброї штуч. вентеляції, дотримання гіг. правил. 4. Шум, вібрація - за годину руху по бездоріжжю екіпаж отримує 700 поштовхів. Вібрація може бути поперечно- кутова, поздовжньо-кутова, вертикальна. Зумовлює збільш. мязевого тонусу, нервової збудливості, спазм судин розширення зіниць зниж. ЧСС. Шум -зниж. гостроту слуху, секреторну діяльність, зб. АТ. П-ка: викор. шльомофонів, техн. контроль танка. 5. Забрудненість, запиленість повітря, порохові гази: склад:оксид вуглецю – 35%, оксид азоту – 40%. Забруднення відбувається під час стрільби. Концентрація залежить від: 1) швидкості, тривалості стрільби, 2) ефективності і обєму вентиляції. Вихлопні гази: містять оксид вуглецю, але в меншій кількості. Дистанція між танками пов. бути 25- 50м. Потрапляючи в організм, пил викл. ларингіти, фарингіти. трахеїти, бронхіти, блефарити, кнюнктивіти. Для захисту використов. респірат., протигази, зах. окуляри.