138. Гігієнічні вимоги до планування, влаштування, обладнання і утримання операційного блоку.

розміщений в тупіковому виступі, торці будівлічи на окремому поверсі. Забезпечується добрий звязок з хірургічним відділом, приймальн., рентгенкабінетом. Має 2 непрохідних відділи – гнійний і асептичний. Склад : операційна, передопераційна, стерилізаційна, наркозна. В опер – 1 опер. стіл на 30 ліжок хір. пофілю.Висота не ↓ 3,5 м, ширина – не ↓ 5м, коридори - не ↓ 2,8 м. Стерилізаційна – між 2-ма опер. К-ть ліжок в передопераційних палатах - 2 ліжка на 1 операційну,S передопераційних палат = 13 м2 на одне ліжко. При післяопераційних палатах – пост чергової сестри (S = 6 м2), пиміщення для миття і стерилізації суден ( S = 8 м2), для збереження предметів прибирання (S = 4 м2) і брудної білизни (S =4 м2)

139. Гігієнічне значення мікробного обсіменіння повітря лікарняних приміщень, методи його визначення та оцінки по мікробному числу і вмісту гемолітичних стрепто- і стафілококів. Дезинфікція повітря закритих приміщень.

Велику рль грає в поширеннні внутрішньолікарняних інфекцій. Мікрооорг-ми знах. в повіт. у вигл. аерозолю в якого є 3 фази: 1) високодисперсна рідка з діаметром краплин ↑ 0,1 мм, 2) дрібноядерна з діаметром краплин ↓ 0,1 мм, 3) фаза бактеріального пилу. Оцінку чистоти повітря на основі визн. заг. к-ті м/о в 1 м3 повітря і наявності санітарно показових м/о ( гемолітичних стрептококів, сиафілококів). В якості санітарно показових м/о для оцінки повітряного середовища викор. патогенні гемоліт. стрептококи, при систематичному контролі визначення невеликої кількості папатогенних стафілококів у відділеннях, де відсутні госпітальні інфекції, є закономірне. Показниками сан. неблагоприємного є велике, що ↑ обсіменіннялік. закладів цими м/о. Методи бак. дослідження повітря: 1) седиментаційний, 2) фільтраційний, 3) оснований на принципі ударної дії повітряного потоку. (апарт Кротова)

140. Гігієнічні вимоги до санітарно-технічного благоустрою лікарень (водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція, прання лікарняної білизни, дезинфекція, видалення та знешкодження твердих і рідких покидьків, мала каналізація).

Опалення - центральне водяне, у якості нагрівальних засобів використовують радіатори чи бетонні панелі. Вентиляція – в основних приміщеннях – відкидні фрамуги; в боксах, санвузлах – внутрішньостінні витяжні канали з дефлекторами. Приточно – витяжна вентиляція для рентгенкабінетів, фізіотерапевтичних, водолікувальних кабінетів, операційного блока, кухні. ( стаціонарні, центральні, місцеві кондиціонери). Водопостачання – в якості джерела водопостачання місцевого водопровода використовують артезіанську скважину, чи інше підземне джерело з достатнім дебетом. Видалення сміття, покидьків проводиться 2 рази на добу з обовязковим знезараженням та дезинфекцією. центральне обеззараження всіх тсічних вод інфекц. відділу перд випуском їх в загальну каналіз. Проводиться така обробка : 1)тенрмічна, 2) механічна, 3) хімічна (Cl).

141. Об’єктивний контроль за санітарним станом лікарні (за вентиляцією, освітленням, особистою гігієною персоналу, санітарним станом харчоблоків, якостю їжі, опроміненням персоналу рентгенівського і радіологічного відділень, забруднення повітря).

1) оптим. гіг умови, необх. для лік. процесу і скорішого виздоровлення, 2) повний соматичний і психічний комфорт, 3) б-ба з госпіт. інф – єю, 4) забезп. здорові умови праці, 5) правил. догляд за випром, лазерами, 6) покращ гіг. умов в лікарні. Рентгенкабінет у спец. відділ., Є кімн. управл. і процедурна. Врентгентерап. каб. – з просвинцьованим вікном, двері і стіни повинні забезп. захист від радіації.

142. Вплив гігієнічних умов у лікарні на здоров’я персоналу. Професійні шкідливості в лікарні, професійні захворювання медичного персоналу.

Інф. і паразитарні х –би. облітеруючий ендартериїт, тромбофлебіт, проф. новоутвори, захв. периф. нервів і мязів, вібраційна хвороба, хрон. тендовагініти, хрон. артрити, періостити, осетохондрити, захвор. шкіри, променева х-ба, катаракта, прогресуюча близорукість, конюнктивіти, хр. рецидивуючі ларингіти, ↓ слуху, психоневрози. Медперсонал повинен дотримуватися правил осбистої гігієни, асептики, проходити медогляд 1раз в півроку

143. Гігієнічна характеристика праці та професійної діяльності лікарів різного профілю.

Важка праця трударів заштрика та клізми супроводжується багатьма особливостями та труднощами. Навколо лікарів завжди літає купа невимитих, брудних мікробів, які ніколи не миють руки, бо рук у них немає. Крім мікробів, які літають до лікарів приходять ще й пацієнти, які теж брудні і дуже рідко миють руки і завжди достають лікаря своїми запитаннями. Крім цих загальних незручностей ще є окремі особливості: в лікарів хірургічного профілю часто болять ніженьки, злипаються віченьки, зранку дуже часто болить голова і хочеться похмелитися, спостерігається утворення трудових мозолів від скальпелів і затискачів. Анестезіологи постійно знаходяться в першій стадії наркозу, проводять щоденну дезинфекцію ротової порожнини спиртовим розчином води 60% на випадок необхіднсті проведення штучного дихання.. Травматологи страждають від гіпсових нальотів на шкірі і від вдихання гіпсового пилу, ліплять коники з Гіпсу.

144. Характеристика іонізуючих випромінювань, що застосовуються в медицині, їх джерела. Умови, які визначають радіаційну небезпеку при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання.

Викор. радіонуклідних речовин повязано з небезпекою дії на організм радіації, в рез –ті поруш. заходів захисту виникають поруш. в стані здоровя. Радіоакт. речовини, що забруднюють повітря, викликають внутрішнє опромінення. Радіаційну небезпеку визначає допустима конц. радіоакт. речовин в с-щі і допустиме забрудення поверхонь, теж враховують радіоактивність, період напіврозпаду, період перетворення, шв. поступлення і виведення з організму.

145. Основні види променевих уражень організму, умови їх виникнення та профілактика.

Є 3 групи критичних органів: 1) гонади, черв. кістковий мозок, 2) мязи, щит. з-за, жир. тканина, печінка, нирки, ШКТ, легені, 3) шкіра, кісткрва тканина, кисті, передпліччя, стопи. Проф. – захист від рентгенвипромінення, ↓ рентген. досліджень, ↓ тривалість їх, викор. захисних екранів, просвинцеваних руквиць, фартухів.

146. Поняття про поглинуту, експозиційну та еквівалентну дози і одиниці їх вимірювання.

Для кількісної характеристики іонізуючої радіації використовують експозиційну дозу – Кл/кг чи (Р). Поглинута доза ( для х-ки ступеня дії рентгенвипром.) визначається з експозиційної: Dпогл=Dексп.*1,14 . Для оцінки ступеня рад. небезпечності хрон. опромін.- еквівалентна доза, що являє собою

частину поглинутої дози на коеф. якості випромін. Одиниці виміру – зіверт чи бер. 1 Зіверт = 100 Бер.

147. Забезпечення захисту персоналу радіологічного відділення і рентгенівських кабінетів в лікарні. Види радіаційного контролю.Заходи захисту, засновані на фізичних законах послаблення іонізуючих випромінювань, радіаційна асептика.

захист кількістю ( визначається допустима активність джерел , з якою можна працювати. Захист часом ( визн. час роботи, при якому не буде значної небезпеки здоровю. Захист відстанню, екранами. Товщину екранів розраховують по таблицях.

148. Основні принципи радіаційного захисту персоналу лікувальних закладів при роботі з закритими джерелами іонізуючих випромінювань. Особливості радіаційного контролю.

захист кількістю ( визначається допустима активність джерел , з якою можна працювати. Захист часом ( визн. час роботи, при якому не буде значної небезпеки здоровю. Захист відстанню, екранами. Товщину екранів розраховують по таблицях

149. Особливості радіаційної небезпеки і захисту персоналу лікарні при роботі з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань.

захист кількістю ( визначається допустима активність джерел , з якою можна працювати. Захист часом ( визн. час роботи, при якому не буде значної небезпеки здоровю. Захист відстанню, екранами. Товщину екранів розраховують по таблицях

150. Особиста гігієна: визначення, поняття, основні елементи.Роль особистої гігієни та здорового способу життя в сучасних умовах.

Вивч. принципи збереження ї зміцнення здоров’я шляхом дотримання гігієнічних вимог у повсякденному особистому житті і ді-ті. Основа здорового способу життя,перв. і втор. профілактика захворювань, запобіг. серц-судинним захв., гіпокінезії, нервово-псих. перенапруженням, позбавлює несприятливі наслідки впливу проф. шкідливостей. Суспільне значення визначається тим, що недодержання її вимог у повсякденному житті може несприятливо впливати і на здоров’я оточуючих (пасивне куріння, пошир. інф. захвор., гельмінтозів). До початку навчання в школі дитина має усвідомити зн-ня особистої гігієни в режимі дня, володіти відповідними навичками. До сфери особистої гігієни входять: гігієна тіла і порожнини рота, фіз. куль-ра, загартовування, запобіг. шкідливим звичкам. гіг. статевого життя, одягу, взуття, відпочинку, сну, харчування, розумової праці.