
- •6. Розвиток народного господарства в державі як фактор, що визначає розвиток гігієни та шляхи вирішення найважливіших соціально-гігієнічних проблем (харчування населення, умови життя, праці тощо).
- •7.Основні етапи розвитку гігієни. Роль м. Петтенкофера, ф.Ф.Ерісмана, с.П.Доброславіна , г.В.Хлопіна та інших вчених в формуванні гігієни як науки.
- •8. Основні етапи розвитку і найвидатніші представники вітчизняної гігієни, та санітарної справи: в.Корчак-Чепурківський, о.М.Сисін, о.М.Марзеєв, в.З. Мартинюк, л.І.Медвідь, в.М.Жаботинський та ін.
- •10. Гігієнічне нормування як основа профілактики захворювань населення, обумовлених особливостями життя, праці та харчування.
- •11. Методи гігієнічних досліджень довкілля та його впливу на організм людини і суспільне здоров’я, їх використання в діяльності лікарів лікувального профілю.
- •12. Озоновий шар атмосфери і його значення. Геомагнітна активність, її значення.
- •13. Сонячна радіація, її гігієнічне значення. Основні види біохімічної дії складових сонячного спектру, сонячне голодування та його п-ка. Гіперінсоляція та її п-ка.
- •14. Біологічна і лікувальна дія інфрачервоного і видимого випромінювання Сонця. Прилади для отримання штучних променів. Методи та одиниці вимірювання.
- •15. Гігієнічна характеристика ультрафіолетової частини сонячного спектру.Методи та одиниці вимірювання уф-радіації.
- •19. Теплообмін з навколишнім середовищем. Характеристика шляхів віддачі тепла. Тепловтрати людського організму при різних мікрокліматичних умовах.
- •24. Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання, пов’язані з дією охолоджуючого мікроклімату, їх п-ка.
- •25. Фізіол зруш в орг та захворювання, пов'язані з дією перегрівного мікроклімату (тепл удар, судомна хвороба, хронічний перегрів та інш.), їх п-ка.
- •26. Атм. Тиск, його зміни та їх вплив на орг. Людини. Вплив пониженого атм. Тиску на орг. Людини. Профіл. Гірської та висотної х-би.
- •27. Вплив підвищеного атмосферного тиску на організм людини. П-ка декомпресійної хвороби. Використання підвищеного тиску в медичній практиці (гіпербарична оксигенація).
- •28. Погода. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори. Гігієнічне значення прямого та опосередкованого впливу погоди на здорову та хвору людину. Медичні класифікації погоди.
- •29. Прогноз погоди та його використання в цілях профіл. Її несприят впливу. Методи профіл. Геліометеотропних реакцій у людей.
- •30. Клімат і кліматоформуючі фактори. Хар-ка і класиф клімату із гігієнічних позицій. Особл клімату в різн клімат умовах.
- •34. Забрудн атмосф повіт, вплив його на здоров’я населе та сан умови життя. Сан охор атмосфер повітря. Гіг нормува шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць.
- •35. Електричний стан повітряного серед. Іоніз повіт, її види, вплив на орг. Іоніз повіт як показник його санітарного стану.
- •44. Забруднення і процеси самоочищення водойм. Санітарна охорона. Гігієнічне нормування речовин у воді господарсько-питного водокористування.
- •45. Гігієнічна характеристика централізованого і децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони.
- •46. Методи кондиціонування води. Коагуляція, відстоювання, фільтрація, знезаражування води.
- •47. Гігієнічна характеристика методів знезараження води. Хлорування води нормальними і підвищеними дозами, методи та реагенти, що застосовуються з цією метою. Перехлорування води в польових умовах.
- •48. Гігієнічні вимоги до якості води при децентралізованому водопостачанні. Вимоги до влаштування і санації шахтних колодязів.
- •49. Гігієнічне значення грунту. Джерела його забруднення та самоочищення. Забруднення грунту пестицидами, п-ка.
- •50. Сучасні проблеми очистки населених місць. Рідкі та тверді покидьки, їх санітарне і епідеміологічне значення.
- •53. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення (ламп розжарювання,люмінесцентних ламп різних типів іосвітлювальної арматури).
- •64. Основні заходи по зниженню доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення при ядерних аваріях.
- •71. Фізіолого-гігієнічне значення білків у харчуванні, вікова потреба в них, основні джерела білків.
- •90. Гігієнічна характеристика методів консервування (висушення, сублімація, охолодження, заморожування, квашення, маринування та інш.) харчових продуктів.
- •92. Харчові токсикоінфекції, їх етіологія, патогенез, умови виникнення, профілактика
- •95. Стафілококові токсикози, їх етіологія, патогенез, умови виникнення,особливості клініки та профілактика.
- •96. Харчові отруєння продуктами, отруйними за своєю природою і продуктами,які набули отруйних властивостей при певних умовах, особливості клініки, профілактика.
- •97. Харчові отруєння, викликані домішками хімічних речовин (нітрати, солі важких металів), особливості клініки, профілактика.
- •99. Харчові мікотоксикози (афлатоксикоз, фузарітоксикоз, ерготизм), їх профілактика.
- •104. Праця як соціально-гігієнічна проблема, систематичне поліпшення умов праці в розвинутих країнах у зв’язку з соціальним і науково-технічним прогресом.
- •105. Поняття про роботу і працю. Фізична і розумова праця. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці. Втома і перевтома.Основи їх профілактики.
- •106. Вимушене положення тіла і напруга окремих груп м’язів як професійна шкідливість. Профілактика захворювань, викликаних вимушеним положенням тіла.
- •107. Виробничі шкідливості і професійні захворювання. Класифікація професійних шкідливостей. Основні принципи профілактики професійних захворювань.
- •110. Шум як виробнича шкідливість. Частотна, енергетична і часова характеристика шуму, його вплив на організм людини.
- •111. Профілактика шкідливої дії шуму, загальні принципи нормування його на виробництві. Особливості дії на організм ультра- і інфразвуку.
- •112. Вібрація як виробнича шкідливість, вплив на організм і профілактика шкідливої дії.
- •113. Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, викликана ними. Профілактика профотруєнь, як комплекс гігієнічних,технологічних, санітарно-технічних і медичних заходів.
- •114. Гострі і хронічні професійні отруєння. Методика розслідування професійних отруєнь.
- •122. Гігієнічні основи організації режиму дня дітей різних вікових груп.
- •123. Гігієнічні вимоги до устаткування сучасних навчально-виховних та оздоровчих установ для дітей та підлітків.
- •126. Лікарська професійна консультація підлітків в умовах школи та поліклініки.
- •127. Гігієнічні вимоги до будівництва, обладнання і утримання будівель дитячих навчально-виховних закладів
- •138. Гігієнічні вимоги до планування, влаштування, обладнання і утримання операційного блоку.
- •151. Гігієна тіла та порожнини рота. Гігієнічна характеристика основних засобів для догляду за шкірою, волоссям, порожниною рота..
- •152. Значення і шляхи профілактики гіпокінезії в сучасних умовах. Гігієнічні вимоги до місць занять фізичною культурою.
- •153. Загартування як елемент особистої гігієни. Принципи загартування. Повітря і вода як засоби загартування.
- •154. Гігієнічне значення режиму дня. Гігієна відпочинку і сну.
- •155. Негативний вплив на здоров’я шкідливих звичок (куріння, алкоголь, наркоманія). Їх медико-соціальне значення і шляхи профілактики.
- •156. ГІгієна розумової праці.
- •157. Гігієнічні вимоги до тканин, одягу і взуття. Порівняльна гігієнічна характеристика тканин з натуральних і синтетичних волокон.
- •158. Визначення і зміст військової гігієни. Особливості санітарного нагляду у Збройних Силах і його значення, права і обов’язки медичної слудби.
- •163. Типи польових жител, їх гігієнічна характеристика. Вимоги до обладнання бараків, палаток, землянок, польових жител із підручних засобів.
- •164. Класифікація фортифікаційних споруд, їх значення в умовах сучасної війни. Характеристика умов перебування в них.
- •165. Закриті фортифікаційні споруди (сховища). Особливості мікроклімату і хімічного складу повітря в них, вимоги до планування, вентиляції й регенерації, повітря в сховищах, фва.
- •169. Організація і проведення санітарного нагляду за лазнево-пральним обслуговуванням військ.
- •172. Організація харчування військ в умовах застосування зброї масового ураження. Харчові концентрати, сухі пайки, раціони виживання, вимоги, якими вони повинні відповідати.
- •175. Організація водопостачання військ у польових умовах. Обов’язки інженерної, хімічної продовольчої медичної служби.
- •177. Пункти водопостачання (пвп), пункти водорозбору (пвр), гігієнічні вимоги до їх обладнання та експлуатації. Табельні засоби обробки води у польових умовах.
- •178. Методи, табельні і імпровізовані засоби очистки (освітлення), знезараження, опріснення води у польових умовах. Методи і засоби контролю за якістю обробки води.
- •180. Методи і засоби знезараження і опріснення води, їх гігієнічна оцінка.
- •181. Визнач.Гігієни військ. Праці як галузі гігієнічної науки і військ. Медицини. Зв’язок з фізіологією праці, ергономікою, інж. Психологією.
- •182. Фізіолого-гігієнічні умови обслуговування об’єктів озброєння і військової техніки, показники, що їх характеризують.
- •183. Характеристика шкідливих факторів, що визначають умови військової праці. П-ка їх несприятливої дії, особливості гігієнічного нормування і контролю
- •185. Гігієна праці в артилерії і ракетних військах. Фізичні, хімічні та інші шкідливі фактори, що діють на артелеристів і ракетчиків, п-ка. Інд. Засоби захисту. Методи і засоби медичного контролю.
113. Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, викликана ними. Профілактика профотруєнь, як комплекс гігієнічних,технологічних, санітарно-технічних і медичних заходів.
Виробничими отрутами наз.-хім.речовини ,які попадають в організм працюючих в процесі професійної роботи.Шляхи проникнення:1.дихальні(гази,пари,пилові частинки; 2.шкіра,пот.залози, сальні з-зи(непошкодженні)-жиророзчинні токс.речовини. Отрути можуть погіршити протікання основного захворювання,змінити імунний статус (паратоксична дія) ;метатаоксична дія(розвиток пат.процесів після отруєння(психози після отруєння СО2)
Профілактика:1.видалення отрути з промисловості;2.заміна меньш токсичним;3.технічне покращення прормисловості; 4.раціоналізація тех.процесу; 5.витяжні шафи; 6.приточна вентиляція 7.постійний лабор.контроль; 8.попередня сан.-токсикологічна експертиза речовин; 9.засоби індив.профілактики; 10.мед.огляди працівників.
114. Гострі і хронічні професійні отруєння. Методика розслідування професійних отруєнь.
Отруєння свинцем: проник.ч/з дих.шляхи ; як правило- хррон.отруєння; ознаки : астено-вегетативний с-м, Еr з базофільною зерн., Pb в сечі - > 0,48 мкмоль/л; анемія- гемол.жовтяниця, сірувато-бузкова кайма на деснах, з сечею і калом - >к-сть гематопорферину; далі – переймоподібний біль, кишкова коліка, запор, гастрит , втрата апетиту.Ртуть – ч/з орг.дих., депо- кістков.мозок. печінка, селезінка; ознаки : враж.нервов.с-ма(тремор пальців-ноги ,губи,язик,тіло;псих.зміни,енцефалопатії;) , зміни ШКТ, ртут.стоматит і кайма(синювата) ; враж.стат.сфери жінок;СО- ознаки: відчуття тиску у скронях, головокружіння, гол.біль, стиснення угрудях, слабкість,рвота; порушення свідомості, її втрата; Ps-<, неправильний, тони-глухі, дих.- поверхневе, псих. збудж., галюцинації. Бензол : ч\з дих. і шкіру; частіше- хрон.отр. : враж. нерв.клітини, кровотвор.органи; дерматит, екзема.
115. Гігієна праці механізаторів сільськогосподарського виробництва і полеводів. рофесійні шкідливості, профілактика захворювань.
Енерг.затрати- в сер. 3000 ккал/д; несприятливі ф-ри: < чи > t , забруд. повітря , шум, вібрація. профілактика: спец.правила по констр. тракторів, с/г машин; кабіна: м’яке сидін. , t - >на 2, 3° С за зовнішню; рух.повітря - > 1.5 м/с; створення опалення; герметизація кабіни;виведення вихлоп.труби > на 400 мм над кабіною.
116. Гігієна праці тваринників. Професійні інфекції, їх профілактика.
Шкідливості : інтенсивна робота нерв.-м’яз. с-ми; доярки- ангіоневрози , тендовагініти рук,вимуш.полож. тіла (поруш. периф. кровооб., захвор. корінців криж.-попер. від. хребта, вірусні захв. шкіри , ящур,сибірська виразка, бруцельоз; незадов. сан. умови; зимою- < t пов..
ПРофіл.: механ. праці, механ. подачі води, кормів, доїльні апарати, режим праці доярок, гіг. вимоги до приміщень, спец. одяг, ЛФК рук, догляд за шкірою,антисептики.
117. Організація медико-санітарного обслуговування промислових робітників. Медико-санітарна частина і пункт охорони здоров’я промислових підприємств. Особливості праці цехового лікаря.
Проводиться мед.сан. частиною пром. підпр. цеховим лікарем, гол. лікарем. Осн. завд. роботи лік. є: б-тьба за < захв. і створ. здоров. і безпеч. умов праці; лік.-профіл. робота. Робота м-с ч будується по цех принципу. Обов. цех. лік.: над. кваліф. мед. доп., диспанс. нагляд та проф. огляди, контроль пра вил тех. безпеки, сан.- освіт. р-та.
1.Попер. мед. огл.- при пост. на роботу; 2. періодичні - кожні 3-6 міс., 1 р. на рік, 1р на 2 роки;
Прац. м-с ч приймають актив. участь у поп. нещасн. випад., гостр. і хрон. отр., вед. їх регістр.,виясн. прич. ( на протязі 24 год. , скласти акт), розроб. м-ди проф., провод. аналіз захв. з втрат. працездат. .
118. Важкість та напруженість праці, критерії, що їх характеризують, їх використання для регламентації умов праці.
В залежності від витрач. енерг. м’язеву роботу поділ.:
1.Легка ( категорія 1) – робота сидячи , стоячи, зв’яз. з ходьбою , але не потребує систематичного фіз. напруж. ; енерговитрати – 150 ккал/г
2. Серд. важк.( кат. 2 ) – енерг. 150-200ккал/г( 2а )-робота з пост. ходьбою , стоячи або сидячи без переміщ. вантажу; 200-250ккал/г( 2б)- робота з пост. ходьбою , стоячи або сидячи з переміщ. вантажу;
3. Важка (кат. 3) – роботи пов’язані з пост. сист. фіз. напруж. Постійне переміщення важких вантажів, > 250 ккал/год.
119. Медико-гігієнічне забезпечення дитячого та підліткового населення.
Установи: дит. поліклініка, відд. гіг. дітей сан.- епід. станції. Дит. пол.: діти до 15 р, 1 участк. лікар на 800 діт. , педіатри дит. закладів ( шк. лікарі ; 1лік. на 2500 діт., яслях- 800. Діти від 15-18 р - лікарі підростк. кабінетів- 1 на 1500 підлітків. При мед. оглядах- виділ. діт. для диспанс. спостереж. , групи для заняття фіз. к-рою.; протиепідем. робота , шк. лік. - контроль за гіг. і фіз. станом ,харчув. ,режимом дня , надає мед. допомогу ,визначає фіз. навантаж.
120. Акселерація в сучасних екологічних та економічних умовах. Гігієнічні проблеми, зв’язані з акселерацією.
Акселерація –прискорення росту дітей і підлітків а також настання статевої зрілості в більш ранньому віці. На 1-му році - параметрів росту, темпів приросту показників фіз. розвитку. 3-7 р. - розмірів тіла і швидша зміна молочних зубів на постійні. Шкільний вік - зміна темпів вікового розвитку проявляється прискоренням осифікації скелета і статевого дозрівання ( менструація, втор. стат. ознаки).
Викликає зміни середніх розмірів тіла дорослого населення ( ріст на 5-6 см> ніж в 30-х роках)
121. Основні закономірності росту і розвитку дитячого організму. Методи дослідження і оцінки здоров’я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища.
Груд. вік: оптимальны умови ( харч., режим , ) , умови для створ. позит. емоц. , вплив на аналізатори , на відкр. пов. - 5-6 год.; Переддошк. вік: < вплив негат. факт. середовища, благопр. псих. атмосфера, . Відбувається покращен. морфо - функц. стану мозку , розв. адаптац. до зовн. умов , втрач. пасивн. матер. імунітет , усклад. діяльн. 2-ої сигн. с-ми; рух - основн. стимул. розвитку - удосконалюється.
Дошкільн. вік: енергія росту дещо < , окостеніння - менш інтенс. , укріпл. коркові і підкорк. ф-ції , заверш. форм. мови ; інтенсивні процеси вн. гальмув.( краще піддаються вихов.) ; інтенс. розв. зір ; слух - мовн. поріг > на 7-8 Дб ( може розв. притупл. слуху) ; кістк. частина хребта росте краще за хрящ., до кінця п-ду форм. кривизна в шийн. і груд. від. ; більш інтенс. розв. адаптац. до зовн. с-ща ; недоскон. імунобіолог. захист; Критерії шк. зрілості : 1.легкість утвор. умов. рефл.; 2.вис. рівень диференц. гальм.; 3.станом розв. 2-ої сигн. с-ми; 4. розв. фонетики; 5. координ. і диференц. рух. пальцями рук; 6.розв. інш. м'язов. груп. Шк. вік : до 7 р - > m мозку, 6-ти шарова буд. , > її тормоз. контроль; розв. статич. і динам. ф-ції хребта , рух. аналізатор ; окостен. кісток запястка - незаверш. , червопод. мязи рук - недорозвинені. Молодш. шк. в. : < темп росту, ынтенс. утвор . умовно - рефлект. звязки, розв. ф-цыя дих.,ЖЭЛ, ф-ція адаптац. ,закінч. окост. кіст. запястя , кіст. тазу не зросл.. Сер. шк. і старш. в : перебуд. орг. і с-м , > росту і розв.; змін. рівновага між 1-ою і 2-ою сигн. с-ми ( < корк. діяльн. 2ої сигн. с-ми ) , особлив. розв. серц.- суд. с-ми ; Препуберт. вік - різко > процес збудж.- лабільн. психіки, вег. нерв. с-ми , обміну реч., серц.-суд. с-ми ; нейроендокр. зруш. Гіг. забезп .- диспансерізація , лікарсько - професіон. консльт. , Установи: дит. поліклініка, відд. гіг. дітей сан.- епід. станції. Дит. пол.: діти до 15 р, 1 участк. лікар на 800 діт. , педіатри дит. закладів ( шк. лікарі ; 1лік. на 2500 діт., яслях- 800. Діти від 15-18 р - лікарі підростк. кабінетів- 1 на 1500 підлітків. При мед. оглядах- виділ. діт. для диспанс. спостереж. , групи для заняття фіз. к-рою.; протиепідем. робота , шк. лік. - контроль за гіг. і фіз. станом ,харчув. ,режимом дня , надає мед. допомогу ,визначає фіз. навантаж.