106. Вимушене положення тіла і напруга окремих груп м’язів як професійна шкідливість. Профілактика захворювань, викликаних вимушеним положенням тіла.

Вимушене незручне положення тіла може призвести до перенапруження окремих органів, застійних явищ і обумовити виникнення захворюваннь. При тривалій роботі стоячи ( слюсарі і токарі) і ходьбі ( офівціанти ), особливо пов’язані з перенесенням вантажів (вантажники) маже виникнути плоскостопість, деформація колінного суглоба (Х- і О- подібні ноги), варикозне розшир. вен. викривлення хребта ( кіхвоз), зміщення кісток, відрив зв’язок і фасцій, стиснення нерв. стовбурів, р-ток кил. Вимушене положення сидячи ( швеї, креслярі) : - кіфоз і сколіоз, розлади травлення, геморой, поруш. менструального циклу. Профілактика: - механіз. і автоматиз. виробн. процесів, - орг. труд процесу, -режим праці, - оптимальне обладнання робочого місця, - переодичні медичні огляди, - навчання правильним методам і прийомам роботи.

107. Виробничі шкідливості і професійні захворювання. Класифікація професійних шкідливостей. Основні принципи профілактики професійних захворювань.

Виробничі шкідливості можуть бути обумовлені: - неправильною орг. чи особливостями трудового процесу ( вимушене полож. тіла, надмірна напруга, нераціональний режим праці), умови середовища ( несприятливі метеоумови, інтенс. теплове випром, ↑ або ↓ атм. тиск, надмірний шум, пил, отруйні випари і гази та радіоакт. випром). Розрізн. власне проф. захв. ( етіологія – професійний чинник) і заг. захв., в етіології яких проф. чинник відіграє важливу ,але не основну роль. Професійні захворювання: -отруєння, - пневмоконіози, - бериліоз,- хрон.пилевий бронхіт, -хрон.токс. бронхіт і пневмосклероз, емфізема легень, бронхю астма, - інфекц. та паразит. захв, - кесонна хвороба, - облітеруючий ендартерііт, - варикозн. розшир. вен на ногах, - професійні новоутвори, -захв. периф. нерв. і м'язів, - прф. дискінезії, - вібраційна хв., - тендовагініти, лігаментити, артрити, бурсити, - захв. шкіри, - променева хв., - захв. спричинені впливом радіохвиль, - катаракта, - елнктроофтальмія, - прогресуюча близькозорість, - кон’юктивіт, - хрон. рецидив. ларингіт, -↓ слуху, - психоневрози. Профілактика: - механіз. і автоматиз. виробн. процесів, - орг. труд процесу, -режим праці, - оптимальне обладнання робочого місця, - переодичні медичні огляди, - навчання правильним методам і прийомам роботи, - гуманізація праці, -усунення проф. шкідл., - створення здорової соц.-псих. ситуації на роботі.

108. Мікроклімат на виробництві. Захворювання, пов’язані з дією несприятливих мікрокліматичних умов на організм. Загальні принципи нормування мікроклімату в виробничих приміщеннях.

Типи мікроклімату на виробництві визначаються технологічним процесом і кліматом місцевості:

1 З оптимальними умовами.

2 З переважно конвекційним тепловиділенням (джерелом тепла є працюючі в цеху люди і машини ).

3 З переважним виділенням променевого тепла. (Плавки, в смислі сталеварські, ну хто не доганяє – метал розжарений, ясно! )

4 Зі значним виділенням вологи (Наприклад важка робота сантехніка)

5 Охолоджуючий мікроклімат (відважні мисливці – чукчі)

6 На відкритих площадках і територіях (наприклад футболісти)

Захворювання попридумуйте самі – то ж дохторами будете чи шо ?

Нормування (для легкої категорії праці – як у вас, тунєядци, вже навіть шпор не пишете, то хоча би читали їх перед екзаменом) – Взимку – (Темп- 17-22, відн. вологість – не ­ 75%, шв. руху повітря – не ­ 0,3 м/с), показники залежать від важкості роботи і пори року.

109. Джерела утворення пилу на виробництві, дія пилу на організм людини в залежності від її складу, концентрації, дисперсності. Профілактика пилової патології.

Джерела – вулканічна діяльність, вітрова ерозія грунту і гірських пород, бурильно-підривні роботи, стирання дорожніх покриттів транспортом, що рухається, промислові викиди підприємств гірничої, металургійної промисловості, цементних заводів, котелень і псарень, в атмосфері також може бути пил космічного походження (проникає в атмосферу внаслідок дії сил гравітації, електромагнітного поля Землі, і світлового тиску (фотофорезу)) . Біологічний пил: складається з рослинного (бавовняного і комбікормового) і твариннного (шерстяний і кізяковий) походження.

Дрібний пил досягає альвеол і спричиняє патологгічну дію тута, вступає в метаболічні процеси. Крупніший подразнює верхні дихальні шляхи. А взагалі пил може мати фіброгенну, запальну, токсичну, подразнюючу, алергічну дію.

Фіброгенна – високодисперсний. Запальна – грубодисперсний. Подразнююча – вапно, карбід. Токсична – отр. р-ни. Алергічна – хром, червоне дерево. Пил може бути обсіяний мікроорганізмамми і бути факторами передачі захворбвань (туберкульоз, дифтерія). Менша концентрація – пізніші прояви. При більшій – яскраво виражені запальні зміни. Профілактіка – дотримуйтесь протівогазів і рєспіраторів, або хотя б ватно-марлєвих повязок. Профілактіка – герметізація огборудованія, замєна сухіх способов обработкі влажнимі, використання приточно- відточної вєнтіляції, автоматизація виробництва, соціально- правові заходи (СКОРОЧЕНИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ, додаткова відпустка, перевага на відпочинок в санаторії, ранній вихід на пенсію.)