
- •6. Розвиток народного господарства в державі як фактор, що визначає розвиток гігієни та шляхи вирішення найважливіших соціально-гігієнічних проблем (харчування населення, умови життя, праці тощо).
- •7.Основні етапи розвитку гігієни. Роль м. Петтенкофера, ф.Ф.Ерісмана, с.П.Доброславіна , г.В.Хлопіна та інших вчених в формуванні гігієни як науки.
- •8. Основні етапи розвитку і найвидатніші представники вітчизняної гігієни, та санітарної справи: в.Корчак-Чепурківський, о.М.Сисін, о.М.Марзеєв, в.З. Мартинюк, л.І.Медвідь, в.М.Жаботинський та ін.
- •10. Гігієнічне нормування як основа профілактики захворювань населення, обумовлених особливостями життя, праці та харчування.
- •11. Методи гігієнічних досліджень довкілля та його впливу на організм людини і суспільне здоров’я, їх використання в діяльності лікарів лікувального профілю.
- •12. Озоновий шар атмосфери і його значення. Геомагнітна активність, її значення.
- •13. Сонячна радіація, її гігієнічне значення. Основні види біохімічної дії складових сонячного спектру, сонячне голодування та його п-ка. Гіперінсоляція та її п-ка.
- •14. Біологічна і лікувальна дія інфрачервоного і видимого випромінювання Сонця. Прилади для отримання штучних променів. Методи та одиниці вимірювання.
- •15. Гігієнічна характеристика ультрафіолетової частини сонячного спектру.Методи та одиниці вимірювання уф-радіації.
- •19. Теплообмін з навколишнім середовищем. Характеристика шляхів віддачі тепла. Тепловтрати людського організму при різних мікрокліматичних умовах.
- •24. Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання, пов’язані з дією охолоджуючого мікроклімату, їх п-ка.
- •25. Фізіол зруш в орг та захворювання, пов'язані з дією перегрівного мікроклімату (тепл удар, судомна хвороба, хронічний перегрів та інш.), їх п-ка.
- •26. Атм. Тиск, його зміни та їх вплив на орг. Людини. Вплив пониженого атм. Тиску на орг. Людини. Профіл. Гірської та висотної х-би.
- •27. Вплив підвищеного атмосферного тиску на організм людини. П-ка декомпресійної хвороби. Використання підвищеного тиску в медичній практиці (гіпербарична оксигенація).
- •28. Погода. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори. Гігієнічне значення прямого та опосередкованого впливу погоди на здорову та хвору людину. Медичні класифікації погоди.
- •29. Прогноз погоди та його використання в цілях профіл. Її несприят впливу. Методи профіл. Геліометеотропних реакцій у людей.
- •30. Клімат і кліматоформуючі фактори. Хар-ка і класиф клімату із гігієнічних позицій. Особл клімату в різн клімат умовах.
- •34. Забрудн атмосф повіт, вплив його на здоров’я населе та сан умови життя. Сан охор атмосфер повітря. Гіг нормува шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць.
- •35. Електричний стан повітряного серед. Іоніз повіт, її види, вплив на орг. Іоніз повіт як показник його санітарного стану.
- •44. Забруднення і процеси самоочищення водойм. Санітарна охорона. Гігієнічне нормування речовин у воді господарсько-питного водокористування.
- •45. Гігієнічна характеристика централізованого і децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони.
- •46. Методи кондиціонування води. Коагуляція, відстоювання, фільтрація, знезаражування води.
- •47. Гігієнічна характеристика методів знезараження води. Хлорування води нормальними і підвищеними дозами, методи та реагенти, що застосовуються з цією метою. Перехлорування води в польових умовах.
- •48. Гігієнічні вимоги до якості води при децентралізованому водопостачанні. Вимоги до влаштування і санації шахтних колодязів.
- •49. Гігієнічне значення грунту. Джерела його забруднення та самоочищення. Забруднення грунту пестицидами, п-ка.
- •50. Сучасні проблеми очистки населених місць. Рідкі та тверді покидьки, їх санітарне і епідеміологічне значення.
- •53. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення (ламп розжарювання,люмінесцентних ламп різних типів іосвітлювальної арматури).
- •64. Основні заходи по зниженню доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення при ядерних аваріях.
- •71. Фізіолого-гігієнічне значення білків у харчуванні, вікова потреба в них, основні джерела білків.
- •90. Гігієнічна характеристика методів консервування (висушення, сублімація, охолодження, заморожування, квашення, маринування та інш.) харчових продуктів.
- •92. Харчові токсикоінфекції, їх етіологія, патогенез, умови виникнення, профілактика
- •95. Стафілококові токсикози, їх етіологія, патогенез, умови виникнення,особливості клініки та профілактика.
- •96. Харчові отруєння продуктами, отруйними за своєю природою і продуктами,які набули отруйних властивостей при певних умовах, особливості клініки, профілактика.
- •97. Харчові отруєння, викликані домішками хімічних речовин (нітрати, солі важких металів), особливості клініки, профілактика.
- •99. Харчові мікотоксикози (афлатоксикоз, фузарітоксикоз, ерготизм), їх профілактика.
- •104. Праця як соціально-гігієнічна проблема, систематичне поліпшення умов праці в розвинутих країнах у зв’язку з соціальним і науково-технічним прогресом.
- •105. Поняття про роботу і працю. Фізична і розумова праця. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці. Втома і перевтома.Основи їх профілактики.
- •106. Вимушене положення тіла і напруга окремих груп м’язів як професійна шкідливість. Профілактика захворювань, викликаних вимушеним положенням тіла.
- •107. Виробничі шкідливості і професійні захворювання. Класифікація професійних шкідливостей. Основні принципи профілактики професійних захворювань.
- •110. Шум як виробнича шкідливість. Частотна, енергетична і часова характеристика шуму, його вплив на організм людини.
- •111. Профілактика шкідливої дії шуму, загальні принципи нормування його на виробництві. Особливості дії на організм ультра- і інфразвуку.
- •112. Вібрація як виробнича шкідливість, вплив на організм і профілактика шкідливої дії.
- •113. Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, викликана ними. Профілактика профотруєнь, як комплекс гігієнічних,технологічних, санітарно-технічних і медичних заходів.
- •114. Гострі і хронічні професійні отруєння. Методика розслідування професійних отруєнь.
- •122. Гігієнічні основи організації режиму дня дітей різних вікових груп.
- •123. Гігієнічні вимоги до устаткування сучасних навчально-виховних та оздоровчих установ для дітей та підлітків.
- •126. Лікарська професійна консультація підлітків в умовах школи та поліклініки.
- •127. Гігієнічні вимоги до будівництва, обладнання і утримання будівель дитячих навчально-виховних закладів
- •138. Гігієнічні вимоги до планування, влаштування, обладнання і утримання операційного блоку.
- •151. Гігієна тіла та порожнини рота. Гігієнічна характеристика основних засобів для догляду за шкірою, волоссям, порожниною рота..
- •152. Значення і шляхи профілактики гіпокінезії в сучасних умовах. Гігієнічні вимоги до місць занять фізичною культурою.
- •153. Загартування як елемент особистої гігієни. Принципи загартування. Повітря і вода як засоби загартування.
- •154. Гігієнічне значення режиму дня. Гігієна відпочинку і сну.
- •155. Негативний вплив на здоров’я шкідливих звичок (куріння, алкоголь, наркоманія). Їх медико-соціальне значення і шляхи профілактики.
- •156. ГІгієна розумової праці.
- •157. Гігієнічні вимоги до тканин, одягу і взуття. Порівняльна гігієнічна характеристика тканин з натуральних і синтетичних волокон.
- •158. Визначення і зміст військової гігієни. Особливості санітарного нагляду у Збройних Силах і його значення, права і обов’язки медичної слудби.
- •163. Типи польових жител, їх гігієнічна характеристика. Вимоги до обладнання бараків, палаток, землянок, польових жител із підручних засобів.
- •164. Класифікація фортифікаційних споруд, їх значення в умовах сучасної війни. Характеристика умов перебування в них.
- •165. Закриті фортифікаційні споруди (сховища). Особливості мікроклімату і хімічного складу повітря в них, вимоги до планування, вентиляції й регенерації, повітря в сховищах, фва.
- •169. Організація і проведення санітарного нагляду за лазнево-пральним обслуговуванням військ.
- •172. Організація харчування військ в умовах застосування зброї масового ураження. Харчові концентрати, сухі пайки, раціони виживання, вимоги, якими вони повинні відповідати.
- •175. Організація водопостачання військ у польових умовах. Обов’язки інженерної, хімічної продовольчої медичної служби.
- •177. Пункти водопостачання (пвп), пункти водорозбору (пвр), гігієнічні вимоги до їх обладнання та експлуатації. Табельні засоби обробки води у польових умовах.
- •178. Методи, табельні і імпровізовані засоби очистки (освітлення), знезараження, опріснення води у польових умовах. Методи і засоби контролю за якістю обробки води.
- •180. Методи і засоби знезараження і опріснення води, їх гігієнічна оцінка.
- •181. Визнач.Гігієни військ. Праці як галузі гігієнічної науки і військ. Медицини. Зв’язок з фізіологією праці, ергономікою, інж. Психологією.
- •182. Фізіолого-гігієнічні умови обслуговування об’єктів озброєння і військової техніки, показники, що їх характеризують.
- •183. Характеристика шкідливих факторів, що визначають умови військової праці. П-ка їх несприятливої дії, особливості гігієнічного нормування і контролю
- •185. Гігієна праці в артилерії і ракетних військах. Фізичні, хімічні та інші шкідливі фактори, що діють на артелеристів і ракетчиків, п-ка. Інд. Засоби захисту. Методи і засоби медичного контролю.
104. Праця як соціально-гігієнічна проблема, систематичне поліпшення умов праці в розвинутих країнах у зв’язку з соціальним і науково-технічним прогресом.
Праця – доцільна діяльність людей з метою перетворення і освоєння природніх і суспільних сил для задоволення людських потреб. «Праця,- писав Карл Маркс (не той, шо його їдять, коли нема Снікєрса, а з бородою, той шо на малюночках біля В.І. Лєнона),- як творець споживчих вартостей є незалежне від всяких суспільних форм, умова існування людей, вічна природна необхідність: без неї був би неможливий обмін речовин між людиною і природою, тобто не було б можливе саме життя». Процес праці включає три основні компоненти: доцільну діяльність людини, предмет праці і знаряддя праці. Внаслідок цілеспрямованої дії людини за допомогою знарядь праці на предмет праці, утворюється продукт праці. В марксистсько-лєнонському розумінні праця виступає процесом розпредметнення, як втілення індивідуальності через суспільні потреби, відображувані в результатах праці, тому предмет є опредметненою людиною. А Гегель сказав простіше : «Праця – це взаємопроникнення опредметнення і розпредметнення».
Праця була дуже великою проблемою в усі часи, людство завжди прагнуло відлиняти від праці, тому і придумували всякі машини, які б виконували роботу за людей. А ще коли працюєш, то можна вимазатися і мікроби можуть попасти на вас, ось чому це є гігієнічною проблемою. Без праці людство могло би так кльово відтягнутися, приторчати і тунєядствувати, але приходиться трохи попрацювати, як от наприклад ви, читаючи цю мою маячнь матюкаєтесь і думаєте : «Чого я тут працюю над цим питанням, адже воно просте, як двері і якби я зхалявив і не почав читати це питання, то зекономив би багато часу для більш доцільної праці, наприклад над наступним питанням, якшо там немає приколів.»
105. Поняття про роботу і працю. Фізична і розумова праця. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці. Втома і перевтома.Основи їх профілактики.
Праця – цілеспрямована діяльність в процесі якої, впливаючи на природу і змінюючи її, людина створює споживчі вартості. З фізіологічної точки зору праця- це функція людського організму. Під роботою можна розуміти всі види паратворення енергії, в т.ч. ті, котрі зв’язані з діяльністю людини. В цьму розумінні можна говорити про роботу рук, ніг та ін. орг. чи організму вцілому. Робота є категорією фізіологічною. Згідно ГОСТ до легких фіз. робіт (категорія І ) відносяться: роботи, що виконуються сидячи, стоячи чи пов'язані з ходьбою, але не потребують систематичного фіз. напруження чи підняття або перенесення вантажів.( енергозатрати до 172 Дж/с).До роботи середньої тяжкості ( категорія ІІ ): види діяльності, при яких розхід енергії складає від 172 до 232 Дж/с – категорія ІІа, і від 232 до 293 Дж/с – категорія ІІб. категорія ІІа – роботи пов’язані з постійною ходьбою, що виконують стоячи чи сидячи, але не потребують переміщення вантажу. Категорія ІІб - роботи пов’язані з ходьбою і перенесенням вантажів до 10 кг. Тяжкі фіз. роботи ( категорія ІІІ ) – роботи, пов’язані з систематичним фіз. напруженням, зокрема з постійним перенесеням значних вантажів (> 10 кг) і енерг. затрати >293 Дж/кг. Фізична праця пов’язана восновному з переміщенням у просторі тих чи інших частин тіла. Розумова праця – це діяльність людини, яка потребує переважно напруження сенсорного апарату, уваги і пам’яті, активізації процесів мислення й емоціональної сфери. Різновиди розум. праці: творча, праця управлінців, праця мед. працівників, праця учнів і студентів J, операторська праця. Фізіологічні зрушення : Внаслідок м’язового скорочення в орг. людини відбув. низка хім реакцій: -енергія для скорочення м’язів вивільн. внаслідок екзотерм. р-ції розчеплення АТФ на АДФ і фосфорну к-ту, при цьому утв хім. енергія, яка перетворюється у мех. роботу, - під час роботи значно ↑ спожив. О2 , - зміни з боку ЦНС, ССС ( ↑ХОК, ↑ сист. об’єм, розшир. судини м’язів і поверх. судини, звуж. вн. судини, ↓ діастола, ↑ ЧСС, ↑ АТ), зміни крові (↑ к-сть Er i Hb, цукру, молочної к-ти, СО2), ↑t тіла, ↑ легенева вентиляція. Втома L- стан орг. що настає в результаті виконання інтенсивної чи тривалої роботи і характериз. ↓ працездатності. Перевтома L L -висока ступінь втоми при якій є різка невідповідність між затратою енергії і процесом її відновлення. Проф-ка: - орг. труд процесу, -режим праці, - механіз. і автоматиз. виробн. процесів, - сан благоустрій виробн. приміщень, - раціон. харч, - турбота кожної людини про збереж. власного здоров’я і працезд.J.