
- •6. Розвиток народного господарства в державі як фактор, що визначає розвиток гігієни та шляхи вирішення найважливіших соціально-гігієнічних проблем (харчування населення, умови життя, праці тощо).
- •7.Основні етапи розвитку гігієни. Роль м. Петтенкофера, ф.Ф.Ерісмана, с.П.Доброславіна , г.В.Хлопіна та інших вчених в формуванні гігієни як науки.
- •8. Основні етапи розвитку і найвидатніші представники вітчизняної гігієни, та санітарної справи: в.Корчак-Чепурківський, о.М.Сисін, о.М.Марзеєв, в.З. Мартинюк, л.І.Медвідь, в.М.Жаботинський та ін.
- •10. Гігієнічне нормування як основа профілактики захворювань населення, обумовлених особливостями життя, праці та харчування.
- •11. Методи гігієнічних досліджень довкілля та його впливу на організм людини і суспільне здоров’я, їх використання в діяльності лікарів лікувального профілю.
- •12. Озоновий шар атмосфери і його значення. Геомагнітна активність, її значення.
- •13. Сонячна радіація, її гігієнічне значення. Основні види біохімічної дії складових сонячного спектру, сонячне голодування та його п-ка. Гіперінсоляція та її п-ка.
- •14. Біологічна і лікувальна дія інфрачервоного і видимого випромінювання Сонця. Прилади для отримання штучних променів. Методи та одиниці вимірювання.
- •15. Гігієнічна характеристика ультрафіолетової частини сонячного спектру.Методи та одиниці вимірювання уф-радіації.
- •19. Теплообмін з навколишнім середовищем. Характеристика шляхів віддачі тепла. Тепловтрати людського організму при різних мікрокліматичних умовах.
- •24. Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання, пов’язані з дією охолоджуючого мікроклімату, їх п-ка.
- •25. Фізіол зруш в орг та захворювання, пов'язані з дією перегрівного мікроклімату (тепл удар, судомна хвороба, хронічний перегрів та інш.), їх п-ка.
- •26. Атм. Тиск, його зміни та їх вплив на орг. Людини. Вплив пониженого атм. Тиску на орг. Людини. Профіл. Гірської та висотної х-би.
- •27. Вплив підвищеного атмосферного тиску на організм людини. П-ка декомпресійної хвороби. Використання підвищеного тиску в медичній практиці (гіпербарична оксигенація).
- •28. Погода. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори. Гігієнічне значення прямого та опосередкованого впливу погоди на здорову та хвору людину. Медичні класифікації погоди.
- •29. Прогноз погоди та його використання в цілях профіл. Її несприят впливу. Методи профіл. Геліометеотропних реакцій у людей.
- •30. Клімат і кліматоформуючі фактори. Хар-ка і класиф клімату із гігієнічних позицій. Особл клімату в різн клімат умовах.
- •34. Забрудн атмосф повіт, вплив його на здоров’я населе та сан умови життя. Сан охор атмосфер повітря. Гіг нормува шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць.
- •35. Електричний стан повітряного серед. Іоніз повіт, її види, вплив на орг. Іоніз повіт як показник його санітарного стану.
- •44. Забруднення і процеси самоочищення водойм. Санітарна охорона. Гігієнічне нормування речовин у воді господарсько-питного водокористування.
- •45. Гігієнічна характеристика централізованого і децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони.
- •46. Методи кондиціонування води. Коагуляція, відстоювання, фільтрація, знезаражування води.
- •47. Гігієнічна характеристика методів знезараження води. Хлорування води нормальними і підвищеними дозами, методи та реагенти, що застосовуються з цією метою. Перехлорування води в польових умовах.
- •48. Гігієнічні вимоги до якості води при децентралізованому водопостачанні. Вимоги до влаштування і санації шахтних колодязів.
- •49. Гігієнічне значення грунту. Джерела його забруднення та самоочищення. Забруднення грунту пестицидами, п-ка.
- •50. Сучасні проблеми очистки населених місць. Рідкі та тверді покидьки, їх санітарне і епідеміологічне значення.
- •53. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення (ламп розжарювання,люмінесцентних ламп різних типів іосвітлювальної арматури).
- •64. Основні заходи по зниженню доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення при ядерних аваріях.
- •71. Фізіолого-гігієнічне значення білків у харчуванні, вікова потреба в них, основні джерела білків.
- •90. Гігієнічна характеристика методів консервування (висушення, сублімація, охолодження, заморожування, квашення, маринування та інш.) харчових продуктів.
- •92. Харчові токсикоінфекції, їх етіологія, патогенез, умови виникнення, профілактика
- •95. Стафілококові токсикози, їх етіологія, патогенез, умови виникнення,особливості клініки та профілактика.
- •96. Харчові отруєння продуктами, отруйними за своєю природою і продуктами,які набули отруйних властивостей при певних умовах, особливості клініки, профілактика.
- •97. Харчові отруєння, викликані домішками хімічних речовин (нітрати, солі важких металів), особливості клініки, профілактика.
- •99. Харчові мікотоксикози (афлатоксикоз, фузарітоксикоз, ерготизм), їх профілактика.
- •104. Праця як соціально-гігієнічна проблема, систематичне поліпшення умов праці в розвинутих країнах у зв’язку з соціальним і науково-технічним прогресом.
- •105. Поняття про роботу і працю. Фізична і розумова праця. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці. Втома і перевтома.Основи їх профілактики.
- •106. Вимушене положення тіла і напруга окремих груп м’язів як професійна шкідливість. Профілактика захворювань, викликаних вимушеним положенням тіла.
- •107. Виробничі шкідливості і професійні захворювання. Класифікація професійних шкідливостей. Основні принципи профілактики професійних захворювань.
- •110. Шум як виробнича шкідливість. Частотна, енергетична і часова характеристика шуму, його вплив на організм людини.
- •111. Профілактика шкідливої дії шуму, загальні принципи нормування його на виробництві. Особливості дії на організм ультра- і інфразвуку.
- •112. Вібрація як виробнича шкідливість, вплив на організм і профілактика шкідливої дії.
- •113. Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, викликана ними. Профілактика профотруєнь, як комплекс гігієнічних,технологічних, санітарно-технічних і медичних заходів.
- •114. Гострі і хронічні професійні отруєння. Методика розслідування професійних отруєнь.
- •122. Гігієнічні основи організації режиму дня дітей різних вікових груп.
- •123. Гігієнічні вимоги до устаткування сучасних навчально-виховних та оздоровчих установ для дітей та підлітків.
- •126. Лікарська професійна консультація підлітків в умовах школи та поліклініки.
- •127. Гігієнічні вимоги до будівництва, обладнання і утримання будівель дитячих навчально-виховних закладів
- •138. Гігієнічні вимоги до планування, влаштування, обладнання і утримання операційного блоку.
- •151. Гігієна тіла та порожнини рота. Гігієнічна характеристика основних засобів для догляду за шкірою, волоссям, порожниною рота..
- •152. Значення і шляхи профілактики гіпокінезії в сучасних умовах. Гігієнічні вимоги до місць занять фізичною культурою.
- •153. Загартування як елемент особистої гігієни. Принципи загартування. Повітря і вода як засоби загартування.
- •154. Гігієнічне значення режиму дня. Гігієна відпочинку і сну.
- •155. Негативний вплив на здоров’я шкідливих звичок (куріння, алкоголь, наркоманія). Їх медико-соціальне значення і шляхи профілактики.
- •156. ГІгієна розумової праці.
- •157. Гігієнічні вимоги до тканин, одягу і взуття. Порівняльна гігієнічна характеристика тканин з натуральних і синтетичних волокон.
- •158. Визначення і зміст військової гігієни. Особливості санітарного нагляду у Збройних Силах і його значення, права і обов’язки медичної слудби.
- •163. Типи польових жител, їх гігієнічна характеристика. Вимоги до обладнання бараків, палаток, землянок, польових жител із підручних засобів.
- •164. Класифікація фортифікаційних споруд, їх значення в умовах сучасної війни. Характеристика умов перебування в них.
- •165. Закриті фортифікаційні споруди (сховища). Особливості мікроклімату і хімічного складу повітря в них, вимоги до планування, вентиляції й регенерації, повітря в сховищах, фва.
- •169. Організація і проведення санітарного нагляду за лазнево-пральним обслуговуванням військ.
- •172. Організація харчування військ в умовах застосування зброї масового ураження. Харчові концентрати, сухі пайки, раціони виживання, вимоги, якими вони повинні відповідати.
- •175. Організація водопостачання військ у польових умовах. Обов’язки інженерної, хімічної продовольчої медичної служби.
- •177. Пункти водопостачання (пвп), пункти водорозбору (пвр), гігієнічні вимоги до їх обладнання та експлуатації. Табельні засоби обробки води у польових умовах.
- •178. Методи, табельні і імпровізовані засоби очистки (освітлення), знезараження, опріснення води у польових умовах. Методи і засоби контролю за якістю обробки води.
- •180. Методи і засоби знезараження і опріснення води, їх гігієнічна оцінка.
- •181. Визнач.Гігієни військ. Праці як галузі гігієнічної науки і військ. Медицини. Зв’язок з фізіологією праці, ергономікою, інж. Психологією.
- •182. Фізіолого-гігієнічні умови обслуговування об’єктів озброєння і військової техніки, показники, що їх характеризують.
- •183. Характеристика шкідливих факторів, що визначають умови військової праці. П-ка їх несприятливої дії, особливості гігієнічного нормування і контролю
- •185. Гігієна праці в артилерії і ракетних військах. Фізичні, хімічні та інші шкідливі фактори, що діють на артелеристів і ракетчиків, п-ка. Інд. Засоби захисту. Методи і засоби медичного контролю.
99. Харчові мікотоксикози (афлатоксикоз, фузарітоксикоз, ерготизм), їх профілактика.
Ерготизм або зла корча виклик.вживанням хлібних виробів із зерна і муки,що містять ріжки споришу тобто міцелій гриба Сlaviceps purpurea,яий уражає пшеницю,жито,овес,ячмінь.Токсична дія обумовлена наявністю алкалоїдів.Захворювання має підгострий характер.Після періоду передвісників-наростаючої слабості і диспепсичних явищ-протікає у вигляді нервової(судоми),гангренозної та змішаної форм.
Аліментарно-токсична алейкія(стара назва септична ангіна) воно почин.весною після 2-3 тижневого споживання виробів приготованих із зерен проса,жита,пшениці,ячменя,що перзиммували під снігом.Захворювання характериз. Ураженням Ц.Н.С. і кровотворних органів.із наступним розвитком алейкії.При дослідженні крові-прогресуюча анемія і лейкопенія із відносним лімфоцитозом.Це лейкопенічна стадія.За нею може наступити ангінозно-геморагічна стадія з некротичною ангиною ,високою температурою і явищами геморагічного діатезу.Часто закінч.летально.Причина хвороба –токсичні штамиFusarium sporotrichioides.Після всмоктування токсину в кров порушується гемостаз і зниж.опірність орг-зму,що призв.до розвитку вторинної інфекції.
Профілактика-своєчасний і повний збір урожаю і недопуск використання в харчуванні зерна від культур,що перезимували в полі.
Фузаріоз-отруєння “пяним “хлібом.Зерно уражене грибом Fusarium graminearum.Клінічна картина-гастроентерит і явища ураження Ц.Н.С.,що нагадує спяніння.Міра боротьби є агротехнічні міроприємства,що попереджують зараження посівів.
При неправильному зберіганні в продуктах рослинного походження(арахісова мука,рис,мука)розвив.Aspergillus flavu,.Aspergillus parasiticus,штами,що продукують токсини(афлатоксини),що мають сильну токсичну і канцерогенну дію.Продукування афлатоксину найсильніше в арахісі,менше у злакових,бобових і олійних культурах.Механізм токсичної дії-порушення проникності мембран субклітинних струкиур і пригнічення синтезу РНК і ДНК.Афлатоксикоз може бути гоатрим і хронічним.Пат.зміни у печінці.В гострих випадках_дегенерація і некроз,в хронічних-фіброз.
100. Роль лікаря лікувального профілю в діагностиці і розслідуванні причин харчових отруєнь. Санітарно-епідеміологічне розслідування харчових отруєнь
Якщо характер захворювання дає основу запідозрити лікарю харч.отруєння,він повинен 1.надати невідкладну допомогу і госпіталізувати потерпілих
2.провести попереднє розслідуваня з метою виявлення причин захворювання і проведення мір для попередження поширення захворювання
3.сповістити в сан.-епідеміологічну і направити повідомлення,в якому вказати населений пункт,де відбулося отруєння,дату,місце вживання їжі,к-сть потерпілих,клінічну картину,підозрілий харчовий продукт,прийняті міри.
Сан.-епід.станція направляє лікаря по гігієні харчування.Розслідування починають з огляду і опитування хворих,дата і час захворювання,клініка його,меню потерпілого,де купили продукти,при огляді відбирають на дослідження блювотні і фекальні маси,промивні води шлунку,сечу,кров.Далі досліджують харчовий обєкт.Заг.сан.стан і вміст його,умови зберігання харч.продуктів.
Дослідження підозрілої їжі,походження продуктів,їх якість,термічна обробка,зберігання.Відбирають для аналіза залишки їжі,змиви з інвентаря і посуди і направляють в лабораторію.
В акті сан.розслідування є коротке описання вспишки(клініка,перебіг хвороби,к-сть потерпілих),вказують на підозрілі продукти.В заключній ч-ні висновки,дані про етіологію хвороби,причини,що викликали її,винуватці.
101. Гігієнічні основи організації харчування хворих у лікарнях.
Прийнята система лікувального харчування,за якої лікар призначає в індивідуальному порядку дієту,яка характериз.метою призначення,режимом харчування,енерг.цінністю,переліком припустимих і протипоказаних страв.Для більшості прийнято 4-разовий режим харчування сніданок-25-30%,обід-35%,вечеря-20-25%,друга вечеря-5-10%доб.енерг.цінності.Особам з деякими захворюванннями
Треба приймати їжу 5-6 р. на день.
Продовження див. У 103 пит.
102. Дієтичне харчування хворих, як лікувальний фактор. Класифікація дієт.
Дієтичне харчевання є невід”ємною частиною комплексного лікування з приводу різних захворювань у лікувально-профілактичних установах , а також лікувально-оздоровчих заходів у санаторно-купрортних установах і санаторіях –профілакторіях. Дієтичне харчування на виробництві – важливий чинник оздоровлення працюючих , запобігання загостренню хронічних захворювань, підтримання високої працездатності. У дієтичному харчуванні широко використовують фармакологічну дію харчових речовин, збільшуючи або зменшуючи їхню кільекість, враховуючи при цьому реадаптивні механізми, які виникають під час лікування.
103. Гігієнічні вимоги до розміщення, планування, обладнання і організації роботи лікарняних харчоблоків.Медичний контроль за здоров"ям персоналу харчоблоків. Дослідження на бацилоносійство.
Харчоблок лікарні склад. з адміністративно- побутових приміщень (контора, гардероб, душова, туалет, кімната для відпочинку),кладових(для овочів, сухих продуктів ,холодильних камер),виробничих приміщень (заготівельні для мяса, холодний цех).Розташовуючи приміщення,виходять з необхідності дотримуватися поточності технологічного процесу,не допускати зустрічних потоків сировини ,напівфабрикатів,готової їжі,окремо зберігати харчові продукти до і після термічної обробки.Побутові приміщення і кладові розміщують ближче до входу.
При децентралізованій системі харчовий блок сконцентрований в одному місці,за таких умов до палат не доносяться запахи і шум.Готову їжу роздають у груповий посуд,в якому її доставляють у буфети лікувальних відділень.При
децентралізованій системі харчовий блок сконцентрований в одному місці,за таких умов до палат не доносяться запахи і шум.Готову їжу роздають у груповий посуд,в якому її доставляють у буфети лікувальних відділень.При централізованій системі якість їжі нерідко погіршується,оскільки деякі страви доводиться завчасно готувати,а зберігання,багаторазове переливання погіршують смак і вигляд.
Керівництво харчоблоком -дієтсестра,а у великих лікарнях-інженер-технолог громадського харчування.Приготування їжі-шеф-кухар.Завідуючий харчоблоком відповідає за приготування їжі і розподілення її,за дотримання сан.-гіг.вимог у харчоблоці.Працівник кладової перевіряє доброякісність продуктів,що поступають на склад.
Якість доставленої їжі в буфетах перевіряє старшс медсестра віділення.
Особи,професія яких зобовязує контактувати із сировиною і посудом,перед оформленням на роботу проходять мед.обстеження,дослідження на бацило- та гельмінтоносійство,флюорографію легень.Дати і результати заносять у сан. книжку.Мед.обстеження проходчть регулярно,дослідження на бацило-носійство-за епідеміологічними показниками.