
- •6. Розвиток народного господарства в державі як фактор, що визначає розвиток гігієни та шляхи вирішення найважливіших соціально-гігієнічних проблем (харчування населення, умови життя, праці тощо).
- •7.Основні етапи розвитку гігієни. Роль м. Петтенкофера, ф.Ф.Ерісмана, с.П.Доброславіна , г.В.Хлопіна та інших вчених в формуванні гігієни як науки.
- •8. Основні етапи розвитку і найвидатніші представники вітчизняної гігієни, та санітарної справи: в.Корчак-Чепурківський, о.М.Сисін, о.М.Марзеєв, в.З. Мартинюк, л.І.Медвідь, в.М.Жаботинський та ін.
- •10. Гігієнічне нормування як основа профілактики захворювань населення, обумовлених особливостями життя, праці та харчування.
- •11. Методи гігієнічних досліджень довкілля та його впливу на організм людини і суспільне здоров’я, їх використання в діяльності лікарів лікувального профілю.
- •12. Озоновий шар атмосфери і його значення. Геомагнітна активність, її значення.
- •13. Сонячна радіація, її гігієнічне значення. Основні види біохімічної дії складових сонячного спектру, сонячне голодування та його п-ка. Гіперінсоляція та її п-ка.
- •14. Біологічна і лікувальна дія інфрачервоного і видимого випромінювання Сонця. Прилади для отримання штучних променів. Методи та одиниці вимірювання.
- •15. Гігієнічна характеристика ультрафіолетової частини сонячного спектру.Методи та одиниці вимірювання уф-радіації.
- •19. Теплообмін з навколишнім середовищем. Характеристика шляхів віддачі тепла. Тепловтрати людського організму при різних мікрокліматичних умовах.
- •24. Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання, пов’язані з дією охолоджуючого мікроклімату, їх п-ка.
- •25. Фізіол зруш в орг та захворювання, пов'язані з дією перегрівного мікроклімату (тепл удар, судомна хвороба, хронічний перегрів та інш.), їх п-ка.
- •26. Атм. Тиск, його зміни та їх вплив на орг. Людини. Вплив пониженого атм. Тиску на орг. Людини. Профіл. Гірської та висотної х-би.
- •27. Вплив підвищеного атмосферного тиску на організм людини. П-ка декомпресійної хвороби. Використання підвищеного тиску в медичній практиці (гіпербарична оксигенація).
- •28. Погода. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори. Гігієнічне значення прямого та опосередкованого впливу погоди на здорову та хвору людину. Медичні класифікації погоди.
- •29. Прогноз погоди та його використання в цілях профіл. Її несприят впливу. Методи профіл. Геліометеотропних реакцій у людей.
- •30. Клімат і кліматоформуючі фактори. Хар-ка і класиф клімату із гігієнічних позицій. Особл клімату в різн клімат умовах.
- •34. Забрудн атмосф повіт, вплив його на здоров’я населе та сан умови життя. Сан охор атмосфер повітря. Гіг нормува шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць.
- •35. Електричний стан повітряного серед. Іоніз повіт, її види, вплив на орг. Іоніз повіт як показник його санітарного стану.
- •44. Забруднення і процеси самоочищення водойм. Санітарна охорона. Гігієнічне нормування речовин у воді господарсько-питного водокористування.
- •45. Гігієнічна характеристика централізованого і децентралізованого водопостачання. Зони санітарної охорони.
- •46. Методи кондиціонування води. Коагуляція, відстоювання, фільтрація, знезаражування води.
- •47. Гігієнічна характеристика методів знезараження води. Хлорування води нормальними і підвищеними дозами, методи та реагенти, що застосовуються з цією метою. Перехлорування води в польових умовах.
- •48. Гігієнічні вимоги до якості води при децентралізованому водопостачанні. Вимоги до влаштування і санації шахтних колодязів.
- •49. Гігієнічне значення грунту. Джерела його забруднення та самоочищення. Забруднення грунту пестицидами, п-ка.
- •50. Сучасні проблеми очистки населених місць. Рідкі та тверді покидьки, їх санітарне і епідеміологічне значення.
- •53. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення (ламп розжарювання,люмінесцентних ламп різних типів іосвітлювальної арматури).
- •64. Основні заходи по зниженню доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення при ядерних аваріях.
- •71. Фізіолого-гігієнічне значення білків у харчуванні, вікова потреба в них, основні джерела білків.
- •90. Гігієнічна характеристика методів консервування (висушення, сублімація, охолодження, заморожування, квашення, маринування та інш.) харчових продуктів.
- •92. Харчові токсикоінфекції, їх етіологія, патогенез, умови виникнення, профілактика
- •95. Стафілококові токсикози, їх етіологія, патогенез, умови виникнення,особливості клініки та профілактика.
- •96. Харчові отруєння продуктами, отруйними за своєю природою і продуктами,які набули отруйних властивостей при певних умовах, особливості клініки, профілактика.
- •97. Харчові отруєння, викликані домішками хімічних речовин (нітрати, солі важких металів), особливості клініки, профілактика.
- •99. Харчові мікотоксикози (афлатоксикоз, фузарітоксикоз, ерготизм), їх профілактика.
- •104. Праця як соціально-гігієнічна проблема, систематичне поліпшення умов праці в розвинутих країнах у зв’язку з соціальним і науково-технічним прогресом.
- •105. Поняття про роботу і працю. Фізична і розумова праця. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці. Втома і перевтома.Основи їх профілактики.
- •106. Вимушене положення тіла і напруга окремих груп м’язів як професійна шкідливість. Профілактика захворювань, викликаних вимушеним положенням тіла.
- •107. Виробничі шкідливості і професійні захворювання. Класифікація професійних шкідливостей. Основні принципи профілактики професійних захворювань.
- •110. Шум як виробнича шкідливість. Частотна, енергетична і часова характеристика шуму, його вплив на організм людини.
- •111. Профілактика шкідливої дії шуму, загальні принципи нормування його на виробництві. Особливості дії на організм ультра- і інфразвуку.
- •112. Вібрація як виробнича шкідливість, вплив на організм і профілактика шкідливої дії.
- •113. Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, викликана ними. Профілактика профотруєнь, як комплекс гігієнічних,технологічних, санітарно-технічних і медичних заходів.
- •114. Гострі і хронічні професійні отруєння. Методика розслідування професійних отруєнь.
- •122. Гігієнічні основи організації режиму дня дітей різних вікових груп.
- •123. Гігієнічні вимоги до устаткування сучасних навчально-виховних та оздоровчих установ для дітей та підлітків.
- •126. Лікарська професійна консультація підлітків в умовах школи та поліклініки.
- •127. Гігієнічні вимоги до будівництва, обладнання і утримання будівель дитячих навчально-виховних закладів
- •138. Гігієнічні вимоги до планування, влаштування, обладнання і утримання операційного блоку.
- •151. Гігієна тіла та порожнини рота. Гігієнічна характеристика основних засобів для догляду за шкірою, волоссям, порожниною рота..
- •152. Значення і шляхи профілактики гіпокінезії в сучасних умовах. Гігієнічні вимоги до місць занять фізичною культурою.
- •153. Загартування як елемент особистої гігієни. Принципи загартування. Повітря і вода як засоби загартування.
- •154. Гігієнічне значення режиму дня. Гігієна відпочинку і сну.
- •155. Негативний вплив на здоров’я шкідливих звичок (куріння, алкоголь, наркоманія). Їх медико-соціальне значення і шляхи профілактики.
- •156. ГІгієна розумової праці.
- •157. Гігієнічні вимоги до тканин, одягу і взуття. Порівняльна гігієнічна характеристика тканин з натуральних і синтетичних волокон.
- •158. Визначення і зміст військової гігієни. Особливості санітарного нагляду у Збройних Силах і його значення, права і обов’язки медичної слудби.
- •163. Типи польових жител, їх гігієнічна характеристика. Вимоги до обладнання бараків, палаток, землянок, польових жител із підручних засобів.
- •164. Класифікація фортифікаційних споруд, їх значення в умовах сучасної війни. Характеристика умов перебування в них.
- •165. Закриті фортифікаційні споруди (сховища). Особливості мікроклімату і хімічного складу повітря в них, вимоги до планування, вентиляції й регенерації, повітря в сховищах, фва.
- •169. Організація і проведення санітарного нагляду за лазнево-пральним обслуговуванням військ.
- •172. Організація харчування військ в умовах застосування зброї масового ураження. Харчові концентрати, сухі пайки, раціони виживання, вимоги, якими вони повинні відповідати.
- •175. Організація водопостачання військ у польових умовах. Обов’язки інженерної, хімічної продовольчої медичної служби.
- •177. Пункти водопостачання (пвп), пункти водорозбору (пвр), гігієнічні вимоги до їх обладнання та експлуатації. Табельні засоби обробки води у польових умовах.
- •178. Методи, табельні і імпровізовані засоби очистки (освітлення), знезараження, опріснення води у польових умовах. Методи і засоби контролю за якістю обробки води.
- •180. Методи і засоби знезараження і опріснення води, їх гігієнічна оцінка.
- •181. Визнач.Гігієни військ. Праці як галузі гігієнічної науки і військ. Медицини. Зв’язок з фізіологією праці, ергономікою, інж. Психологією.
- •182. Фізіолого-гігієнічні умови обслуговування об’єктів озброєння і військової техніки, показники, що їх характеризують.
- •183. Характеристика шкідливих факторів, що визначають умови військової праці. П-ка їх несприятливої дії, особливості гігієнічного нормування і контролю
- •185. Гігієна праці в артилерії і ракетних військах. Фізичні, хімічні та інші шкідливі фактори, що діють на артелеристів і ракетчиків, п-ка. Інд. Засоби захисту. Методи і засоби медичного контролю.
95. Стафілококові токсикози, їх етіологія, патогенез, умови виникнення,особливості клініки та профілактика.
Страфілококові інтоксикації. Ці інтоксикації виникають тоді, коли їжа зазнає обсіменіння різновидами так званих токсигенних стафілококів, які утворюють у ній ентеротоксин. Стафілококовий ентеротоксин термостійкий: він витримує кип'ятіння протягом 2,5—З год.[Джерелом інфікування харчових продуктів стафілококами часто е люди (кухарі, працівники кондитерських підприємств, доярки, домашні господарки) з гнійно-запальними процесами на шкірі рук та інших відкритих ділянках тіла або з катаральними явищами, наприклад, хворі на ангіну. Встановлено, що в період гострого катару верхніх дихальних шля хів під час чхання і кашлю хворого продукти і навколишні предмети зазнають інтенсивного обсіменіння стафілококами. Молоко може інфікуватися у разі маститу корів. Спалах стафілококових інтоксикацій найчастіше пов'язаний із вживанням молока, молочних продуктів (сири, бринза, сиркова маса, морозиво), кондитерських виробів з кремом, особлива із заварним, м'ясних і рибних виробів, варених консервів в олії та ін
Kлінічна картина: інкубаційний період, як. правило, не перевищує 2—4 год, різко виражені явища гострого гастриту, до яких іноді приєднується короткочасний пронос, непостійне і незначне підвищення темі ператури тіла. Тривалість захворювання невелика (1—2 доби).
Крім того, діагноз стафілококового отруєння ставлять на основі сильного обсіменіння стафілококами харчових продуктів і здатності виділених культур виробляти ентеротоксин, який має виражені гемолітичні вла стивості.
Щоб запобігти стафілококовим отруєнням, необхідно дотримуватис чистоти на всіх етапах руху харчових продуктів. Велике значення має зберігання харчових продуктів і готових виробів в умовах низької температури. Особи з гноячковими захворюванням на руках і відкритих ділянках тіла, а також хворі на ангіну і катар верхніх дихальних шляхів не повинні допускатися до робіт, які пов'язані з приготуванням харчових продуктів. Осіб, які мають контакт з крем.ом для тортів і тістечок, необхідно щодня оглядати на відсутність гноячкових захворювань, працівники харчових об'єктів повинні строго дотримуватись правил особистої гігієни.
96. Харчові отруєння продуктами, отруйними за своєю природою і продуктами,які набули отруйних властивостей при певних умовах, особливості клініки, профілактика.
Важке отруєння викликається блідою поганкою. Отруйні також червоний і другі види мухоморів, строчки, несправжній опеньок і інш. При отруєннях грибами звичайно розвиваються явища гострого гастроентериту, до яких приєднуються симптоми, характерні для інтоксикації тим або іншим виглядом грибів, наприклад холероподібний понос при отруєнні блідою поганкою, симптоми поразки вегетативної центральної нервової системи при отруєнні мухомором, жовтяниця і гемоглобінурія при отруєнні строчками, що містять гельвелову кислоту, що володіє сильним гемолітичним і гепатотропним впливом .З метою попередження отруєнь дані Санітарні правила,, вказуючі види грибів, що підлягають збору і переробці. Заготовчим організаціям забороняється заготовляти гриби, відсутні в списку, навіть в тому випадку якщо відомо, що вони їстівні. Всі гриби, що поступають на бази, повинні бути розсортовані і піддані експертизі фахівців.
Контроль на ринку полягає в тому що дозволяється продаж лише розсортованих сирих, сушених або маринованих грибів, а не їх сумішей і забороняється продаж варених або подрібнених грибів, грибних салатів.
Має значення санітарно-освітня роботаГриби швидко псуються, тому повинні зазнавати кулінарної обробки в той же день, коли вони були зібрані. Основні причини отруєння грибами:
1) недостатнє знайомство складальників з їстівними і отруйними грибами;
2) збір перезрілих і червивих грибів;
3) незнання правил обробки умовно придатних грибів; 4) недотримання санітарних правил при заготівлі, консервуванні і продажу грибів на ринках. Потрібно відрізняти істинні отруєння неїстівними грибами від отруєнь мікробної етіології (токсикоінфекції, токсикоз) при вживанні консервованих (маринованих, солоних) грибів або інших виробів з них.
Отруєння продуктами тваринного походження
отруйні види риб, причому у деяких отрута міститься в м'язах (у большеголова в м'язах виявлений нейротоксин), у інших в печінці, статевих залозах (риба маринка з озера Балхаш, іглобрюх з роду фугу і інш.). У ряду риб (наприклад, вусань) ікра, молоки, рідше печінку можуть набувати отруйних властивостей під час нересту через утворення високоактивних біогенний речовин.
Часто риба набуває отруйних властивостей при розвитку в житлі її токсичного планктону. У тропічних і субтропічних районах океану(отрута сигуатера, що володіє паралізуючою ' дією).Відомі випадки отруєння після вживання риб із загону скумбрієвых (тунці, пеламид, макрелі і інш.), приготованих з порушенням технології консервування. У цьому випадку в м'язевій тканині риб утворювалася велика кількість гістаміноподібних речовин (внаслідок розкладання мікробами білків і інших азотвмісних речовин). Необхідно також пам'ятати, що риба може набувати отруйних властивостей Отруєння рослинами Видів отруйних рослин багато (віх: отруйний, болиголов плямистий, блекота чорна, ягоди красавки, букові горіхи, кінський кріп і , і тому необхідно провести пояснювальну роботу об небезпеку навіть випрбовування невідомих дикорослих ягід, рослини
Спостерігалися отруєння після вживання в їжу великих кількостей (100- 200 г) зерен гіркого мигдаля, ядер абрикос, персиків і вишень. Зерна цих плодів містять глюкозид амигдалін, який в харчовому каналі розпадається з утворенням синильної кислоти.
У білій квасолі міститься токсична речовина фазин, яка звичайно руйнується при вариві.
При неправильному зберіганні проросла позеленівша картопля може придбавати гіркуватий і «дряпаючий» горло смак. Така картопля містить в бульбі і Особливо в паростках отруйну речовину соланін. Пророслу картоплю треба ретельно очищати від паростків і шкірки разом з позеленівшим периферичним шаром. Відвар картоплі необхідно злити
Отруєння бджолиним медом
Мед може набувати токсичних властивостей при збиранні бджолами нектару з отруйних рослин (азалія, рододендрона ондромед і інш.), діючим початком є нейротропний яд.
Отруєння сім'ям смітних рослин
отруєння пов'язані з вживанням в їжу виробів злаків, забруднених сім'ям отруйних; смітних рослин або рослинних масел, отриманих з сім'я з домішкою бур'янів. До отруйних смітних рослин належать кукіль, вязель, геліотроп опушеноплідний (викликає гепатит з асцитом), триходесма сива (клінічно картина енцефаліту), софора, або горчак, і др
.