64. Основні заходи по зниженню доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення при ядерних аваріях.

- зменшення грунтового пилоутворення та засвоєння радіонуклідів з грунту харчовими рослинами; - зменшення вмісту радіонуклідів в їжі; - забезпечення населення "чистими "продуктами; - підвищення загальної резистентності організму; - використання радіоінгібіторів та радіопротекторів; - гігієнічне нормування радіаційного забруднення; - проведення ретельного радіаційного контролю; - проведення заходів щодо дезактивації; - забезпечення державної допомоги та пільг евакуйованому населенню; - забезпечення населення засобами індивідуального захисту; - розміщення атомних об"єктів в ізольованих зонах; - підвищення рівня знань населення в питаннях протиядерного захисту

65. Особливості харчування населення, яке проживає на територіях з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

зменшення грунтового пилоутворення та засвоєння радіонуклідів з грунту харчовими рослинами;

- зменшення вмісту радіонуклідів в їжі;

- забезпечення населення "чистими "продуктами;

Радіопротектори – вживаються для попередження негативного впливу радіоактивного випромінення – Цистамін, пропамін (Бета-меркаптоприламін), цистафос, гамафос, серотонін.

Протирадіаційний захист може бути реалізований вдиханням збіднених киснем газових сумішей, а ше кажуть шо горілка помагає.

66. Гігієнічні аспекти системи заходів по зниженню та запобіганню радіоактивного забруднення довкілля внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

зменшення рівня поступлення радіоактивних речовин у зовнішнє середовище;

реалізація проекту "Саркофаг";

проведення ряду заходів, спрямованих на дезактивацію зовнішнього середовища;

зменшення поширення радіоактивного забруднення в природньому середовищі.

67. Концепція проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та шляхи її реалізації

Узагальнення рівеня захворюваності людей, що мешкають на забрудненій в результаті аварії на ЧАЕС в динаміці 10 років показало, що її рівень значно перевищує показники захворюваності мешканців чистих територій . Якщо в цілому по Україні він практично не змінився, то в окремих радіаційно-забруднених районах захворюваність зросла в 2-3 рази. Заходи щодо захисту: - зменшення грунтового пилоутворення та засвоєння радіонуклідів з грунту; - зменшення вмісту радіонуклідів в їжі; - забезпечення населення "чистими "продуктами; - підвищення загальної резистентності організму; - використання радіоінгібіторів та радіопротекторів; - гігієнічне нормування радіаційного забруднення; - проведення ретельного радіаційного контролю; - проведення заходів щодо дезактивації; - забезпечення державної допомоги та пільг евакуйованому населенню.

68. Харчування як соціально-гігієнічна проблема. Основні шляхи її вирішення. Гігієна харчування, її мета, завдання. Види харчування.

Необх: 1) достатня калорійність раціону, 2) повноцінність (якісна), 3) раціональний режим харчування, 4) раціональна харчова обробка, 5) дотримання саніт. правил. Гіг. харч. – покращення здор. насел. ч/з макс. викор. позит. сторін їжі, як багатокомпонентного чинника навкол. середовища, охорона орг-му від біологічно і хімічно забруднених харчів.

69. Харчування як фактор здоров’я. Функції їжі. Теорії та нетрадиційні концепції харчування, їх критичний аналіз.

Теорії харчування: кровотвірна теорія харчування: (Арістотель) кров – це їжа, трансформована в травному каналі для утилізації її організмом. Теорія збалансованого харчування: (Юстус Лібіх 19 ст – наш час ) ( ідеальне харч. – коли надходж. їжі = її витратам, їжа склад. з пластичних і енергетичних речовин, є поживні і баластні, токсичні сполуки; метаболізм організму визначається вмістом амінокислот, вітамінів, цукірів, жирних кислот; є 2 етапи засвоєння: порожнинне травлення і засвоєння речовин. Теорія адекватного харчування: харчування має відшкодувати енергетичні витрати організму; потрібні також баластні речовини ( харчові волокна); участь мікрофлори в травленні; макромолекули розщеплюються через порожнинне, мембранне, внутрішньоклітинне травлення; синтезуються незамінні речовини

70. Фізіологічні норми харчування основних груп населення та їх диференціація в залежності від характеру трудової діяльності, статі, віку, природно-кліматичних умов проживання. Коефіцієнт фізичної активності.

Здорове харчув. забезп. дотриманням наступних умов: 1) достатня калорійність, 2) якісна повноцінність, 3) раціональний режим харч., 4) раціональна кулінарна обробка, 5) дотримання сан. правил. Групи населення: І. Займ. розумовою працею, чол. (18-20р-2800 ккал, 30-39р-2700 ккал, 40-59р-2600 ккал), жін. (18-20р- 2400 ккал, 30-39р- 2300 ккал, 40-59р- 2200 ккал). ІІ. займ. легкою фіз. працею, чол. (18-20р- 3000 ккал, 30-39р- 2900 ккал, 40-59р- 2800 ккал), жін. (18-20р- 2600 ккал, 30-39р- 2500 ккал, 40-59р- 2400 ккал). ІІІ. займ.середньою фіз. працею, чол. (18-20р- 3200 ккал, 30-39р- 3100 ккал, 40-59р- 3000 ккал), жін. (18-20р- 2700 ккал, 30-39р- 2600 ккал, 40-59р- 2500 ккал). IV. займ. важкою фіз. працею, чол. (18-20р- 3700 ккал, 30-39р- 3600 ккал, 40-59р- 3500 ккал), жін. (18-20р- 3100 ккал, 30-39р- 3000 ккал, 40-59р- 2900 ккал).////// 60-74р-чол.(2300), жін. ( 2100), 75р і > чол.(2000), жін.(1900). Потреба в енергії в умовах півночі на 10-15% ↑, а в умовах півдня- на 5% ↓, ніж у зоні помірного клімату.