53. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення (ламп розжарювання,люмінесцентних ламп різних типів іосвітлювальної арматури).

Лампа розжар. – зручна, але низька тепловіддача,по спектр. складу стоїть близько до денного світла,и але має v синього і ^ червоного світла. При цьому погане сприйняття кольору, вона сліпить (мала S нитки розжарення). Люмінісцентні – є денного (ЛД), білого (ЛБ), тепло- білого світла (ЛТБ). ЛД – мало втомлює очі, добре кольоросприйняття. ЛБ – гарна працездатність, ЛТБ – відмінне кольоросприйняття. У всіх цих ламп гіг. х-ка краща, як в розжарюв, але в них ^ яскравість, тому застосов. лише з захисною арматурою. Освітлювальна арматура (прямого світла, відображеного, напіввідображеного, розсіяного). Пряме – вис. осв., але багато тіней, відобр. – без тіней .

54. Природна і штучна вентиляція приміщень, показники інтенсивності (об"єм вентиляції, кратність повітрообміну) їх гігієнічне значення.

Вентиляція – заміна забр. повіт. закрит. приміщень чистим, дає покращення мікроклімату і протиепідемічну дію. Об"єм вентиляції: - к-ть пов. (в м3), що поступає в приміщення за 1 год. кратність повітрообміну : число, що показує, скільки разів за 1 год. замінюється повітря в приміщенні : К=V/P (V- об'єм вентиляції на одну людину м3/год, P- кубатура повітря (м3 в приміщенны на 1 людину).

55. Методика розрахунку об"єму вентиляції лікарняних палат та інших приміщень. Витяжна, припливна, припливно-витяжна вентиляція. Кондиціювання повітря.

Методика: К=V/P (V- об'єм вентиляції на одну людину м3/год, P- кубатура повітря (м3 в приміщенны на 1 людину).В операційних приток має бути > витяжки. Припливна вентил. - свіже повітря в приміщення подає вентилятор, брудне виходить прир. шляхом. Витяжна – повіт. з прим відсмокт. вентилятор, а свіже поступає саме, застос., коли пов. забр. газами, пилом, парами. Припливно – витяжна – вентилятор засмоктує повітря і після очистки, підігріву, і зволоження воно подається ч/з приточні канали, а через витяжні канали повітря відсмоктує інший вентилятор і викидає назовні. Кондиціювання повітря – ств. і підтр. в приміщ. оптим. темпер., шв. руху повіт., волог., іоніз. Кондиціонери є центральні і місцеві.

56. Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема та її вирішення в різних країнах.

Урбанізація – процес концентрації в містах промисловості, культури, міграції населення в міста, ріст міського населення. Проблеми: безпланова, скупчена забудова, незадовільне сан. забезпечення, шум, забруднення повітря. Вирішення проблем: раціональне планування забудови, обмеження росту дуже великих міст, натомість ^ малих , прав. вибір території, її розподіл на зони (житлова, промислова, комунально – складська, зовн. транспорту, приміська). Врах. всі види благоустрою.

57. Захворювання, пов"язані з прискоренням ритму життя, збільшенням об"єму інформації, використанням нових хімічних речовин і підвищенням рівня шуму.

Вул. травматизм, нервово – псих. розл., артер. гіпертенз., рахіт, захв. орг. дих,(в т.ч. рак легень), алерг. захв., неврози, v працездатн., поруш. сну.

58. Містобудування як соціально-гігієнічна проблема. Основні принципи містобудування. Гігієнічні вимоги до планування, забудови та озеленення населених місць.

Проблеми: безпланова, скупчена забудова, незадовільне сан. забезпечення, шум, забруднення повітря. Вирішення проблем: раціональне планування забудови, обмеження росту дуже великих міст, натомість ^ малих , прав. вибір території, її розподіл на зони (житлова, промислова, комунально – складська, зовн. транспорту, приміська). Врах. всі види благоустрою. для житлової зони найкраща забудова – мікрорайони - краще організовувати водопровід, каналізацію, сітку закладів мед., побут., фізкульт.обслуг. насел. Треба врах. відст. до місця роботи, проживання, шляхи пересування. Зелені насадж. – позит. вплив на настрій, психіку, стан здоров’я , покращ. мікроклімат ( затрим пил і соняч. пром.) Озеленення пров. вздовж вулиць, ств. сквери (1 Га), районні сади (3 Га), міські парки (15 Га), лісопаркові зони, 50% житлової території повинні займати зелені насадження, на 1 жителя міста повинно припадати не v 30 – 50 м2 насадж.

59. Науково-технічний прогрес і хімізація народного господарства та побуту. Значення наслідків впливу окремих хімічних речовин на організм людини,відображення їх в структурі та рівні захворюваності населення.

Металургія ( СО, сірчистий газ), металообробна пр-ть, в-во пластмас, синтет. смол, добувна пр-ть, с/г, хм. пр-ть. Чим ^ к-ть атомів С в сполуці, тим токсичніша. Рb – астено –вегет. с-м, анемія, гемол. жовтян., сірі смуги на яснах, кольки, втрара апетиту, енцефалопатія. Hg – салівація, стоматит, пронос, нефрит, з міни з боку ЦНС ( тремор, v пам'яті, сонливість, запаморочення), v потенції. СО – гол. біль, запаморочення, слабкість, запамороч., втрата свідомості. Бензол - гол. біль, запаморочення, слабкість, запамороч., втрата свідомості, ураж. ЦНС і кровотворення (лейкопенія).Канцерогени (ароматичні аміни, нітро- і азосполуки, азбест, спол. миш'яку, в смолах, асфальті,) – рак. Отруєння є гострі і хронічні.

60. Шум як фактор довкілля. Частотна, енергетична, часова характеристика шуму.Вплив шуму на організм людини.

Шум виникає при виробництві ( клепання, чеканка, штампування, робота на станках), роботі з моторами, на автомобілях. Шум – сукупність звуків різної частоти і інтенсивності, вони заважають людині іє небажаними. Вухо сприймає колив. 16 – 20.000 Гц ( ^ - ультразвук, v - інфразвук). По розподілу звукової енергії в часі - постійний, непостійний, переривчастий, імпульсний (окремі короткочасні шуми). Людина чує приблизно від 20 до 120 Дб ( ^ - розрив барабанних перетинок). Шум може спричиняти порушення психіки, і вегетативної сфери, ССС, травного каналу – шумова х-ба; v слуху аж до глухоти.

1. Аварія на Чорнобильській АЕС, негативний вплив її наслідків на здоров’я населення та довкілля. Програма медико-гігієнічних заходів по ліквідації наслідків.

Узагальнення рівеня захворюваності людей, що мешкають на забрудненій в результаті аварії на ЧАЕС в динаміці 10 років показало, що її рівень значно перевищує показники захворюваності мешканців чистих територій . Якщо в цілому по Україні він практично не змінився, то в окремих радіаційно-забруднених районах захворюваність зросла в 2-3 рази. Заходи щодо захисту: - зменшення грунтового пилоутворення та засвоєння радіонуклідів з грунту; - зменшення вмісту радіонуклідів в їжі; - забезпечення населення "чистими "продуктами; - підвищення загальної резистентності організму; - використання радіоінгібіторів та радіопротекторів; - гігієнічне нормування радіаційного забруднення; - проведення ретельного радіаційного контролю; - проведення заходів щодо дезактивації; - забезпечення державної допомоги та пільг евакуйованому населенню.

62. Гігієнічна характеристика радіоактивного забруднення довкілля внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Основні дозоутворюючі радіонукліди,їх характеристика.

4 зони радіаційного забруднення: -1 зона (відчуження), річна доза десятки бер; - 2 зона (обов"язкового відселення), річна еквівалентна доза >0,5 бер; - 3 зона (зона гарантованого добровільного відселення), доза >0,1 бер; - 4 зона (посиленого радіаційного контролю) , доза >0,05 - 0,1 бер. Дозоутворюючі радіонукліди : Cs 137, Cs 134, J 131, Sr 90, J 129, Pb 210, Ra 226, Ra 228, Kf 254, Ac 227, Pl 241, Be 249

63. Закономірності формування доз опромінення в різних контингентів населення в зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС. Найбільш поширені захворювання в різних групах населення.

Районний рівень : усе населення, що проживає на території району;

Обласний рівень : 1.) Хворі (3-4 групи здоров"я) ; 2.) ліквідатори; 3.) діти з опроміненою щитовидкою >=0,3 Гр; 4.) особи, що у зв"язку з аварією втратили працездатність

Державний рівень: 1.) постраждалі внаслідок аварій на ЧАЕС; 2.) особи, що у зв"язку з аварією втратили працездатність; 3.) Особи, що евакуйовані з 30 кілометрової зони.

Критичними органами при гострому променевому ураженні є:

ШКТ при потраплянні через рот, легені – при інгаляційному ураженні.

Значною радіочутливістю харакеризуються кровотворні органи, печінка.

Швидко вражаються гонади і щитовидна залоза.