2.14. Додержання законодавства посадовими особами ітт. Законність наказів, розпоряджень та постанов начальника ізолятора тимчасового тримання.

Робота персоналу ІТТ повинна ґрунтуватися на неухильному додержанні

вимог Закону України «Про попереднє ув’язнення», кримінально-виконавчого, кримінально-процесуального та іншого законодавства. У зв’язку з цим, у ході перевірок особливу увагу необхідно звертати на факти порушень законності, допущених співробітниками установи (позаслужбових стосунків з особами, взятими під варту, та їх близькими, корупційних діянь, умисного приниження людської гідності, спричинення фізичних чи моральних страждань в’язням, незаконного застосування спеціальних засобів та фізичної сили).

При аналізі наявних матеріалів прокурор виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню службових злочинів, корупційних діянь та дисциплінарних проступків серед персоналу ІТТ, і приймає відповідні рішення.

Для оцінки стану додержання законодавства в установі прокурору також необхідно вивчати накази та розпорядження начальника ізолятора тимчасового тримання або керівника органу внутрішніх справ, до структури якого входить зазначена установа. При виявленні нормативних документів, що суперечать вимогам закону, він опротестовує їх у встановленому порядку. Прокурор зобов’язаний вжити заходів до скасування незаконного рішення щодо конкретної особи (наприклад, про поміщення до карцеру) та негайного поновлення її порушених прав, а також поставити питання про притягнення

винних посадових осіб до відповідальності. Необхідно проводити перевірку за кожним фактом порушення законності та з’ясовувати, чи проводилось належне службове розслідування.

При перевірці законності наказів та постанов керівника установи прокурорам особливу увагу слід звертати на виключні випадки застосування до затриманих та ув’язнених певних обмежень і примусових заходів, порядок застосування яких регламентовано законодавством (наприклад, щодо поміщення до одиночної камери на підставі ст. 8 Закону України «Про попереднє ув’язнення» або до карцеру згідно з вимогами ст. 15 цього Закону).

3. Заходи реагування прокурора на виявлені порушення закону. Оформлення результатів прокурорських перевірок.

3.1. Внесення документів прокурорського реагування.

За виявленими порушеннями законодавства прокурор у межах повноважень, визначених ст. 6, 20 Закону України «Про прокуратуру», вживає до їх усунення відповідні заходи прокурорського реагування. Правовими формами реагування прокурора на виявлені порушення законів згідно зі ст. 21 - 24, 45 зазначеного Закону є протест, припис, подання, постанова про дисциплінарне провадження, вказівка.

Особливою формою прокурорського реагування щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання осіб в ІТТ є вказівка, яка вноситься на підставі ст. 45 Закону України «Про прокуратуру» та підлягає негайному виконанню. Вона може бути письмовою або усною. При цьому усні вказівки вносяться на усунення поодиноких незначних порушень закону. Письмові вказівки, як правило, викладаються окремим документом. У даному документі доречно ставити питання про притягнення до відповідальності службових осіб, які допустили порушення закону. Форма вказівки повинна відповідати вимогам ст. 25 Закону.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 44 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення незаконних актів адміністрації установ прокурор зобов’язаний зупинити виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх. У залежності від характеру порушення закону вживаються відповідні заходи реагування (вноситься протест, вказівка або виноситься постанова). При цьому слід враховувати, що відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» лише за наслідками внесення протесту зупиняється дія акта, що суперечить закону.

Постановою прокурор скасовує незаконні рішення посадових осіб щодо порядку і умов тримання ув’язнених (наприклад, у випадках незаконного поміщення до карцеру). У даному документі зазначаються виявлені порушення закону, підстави і мотиви прийнятого рішення, викладаються вимоги прокурора щодо їх усунення та негайного виконання постанови.

Відповідно до положень ст. 56 Закону України «Про прокуратуру» постанови і вказівки вносяться прокурором, заступником прокурора, старшими помічниками і помічниками прокурора, начальниками управлінь, відділів, їх заступниками, старшими прокурорами і прокурорами управлінь та відділів, які діють у межах своєї компетенції.

При здійсненні нагляду за додержанням законів адміністрацією ІТТ щодо санітарно-епідеміологічного стану, пожежної безпеки та з інших питань прокурор використовує повноваження, передбачені ст. 20 Закону України «Про прокуратуру».

При встановленні фактів видання керівником установи актів нормативного характеру, які суперечать закону, прокурор вносить протести відповідно до вимог ст. 21 зазначеного Закону. Протест адресується органу, який його видав, або надсилається до вищестоящої інстанції. У даному документі ставиться питання про скасування незаконного акту або приведення його у відповідність із законом та припинення незаконних дій посадової особи і поновлення порушених прав.

У випадку виявлення порушення закону, яке носить очевидний характер і може завдати істотної шкоди правам громадянина або інтересам держави, прокурор повинен внести припис згідно з вимогами ст. 22 Закону України «Про прокуратуру» та поставити вимогу про негайне усунення очевидних порушень закону, не пов’язаних з питаннями дотримання порядку та умов тримання (зокрема у сферах господарській діяльності, пожежної безпеки тощо). Водночас вказівка, внесена у порядку ст. 44, 45 зазначеного Закону, є спеціальним документом реагування на порушення законодавства щодо порядку і умов тримання затриманих, заарештованих та взятих під варту осіб, у зв’язку з чим сфера її застосування є більш широкою. На відміну від припису вказівка може вноситися не лише керівником прокуратури або його заступником, а й іншими прокурорськими працівниками, які проводили перевірку.

З приводу допущених численних порушень законодавства, як правило, вноситься подання на підставі ст. 23 вищевказаного Закону. У зазначеному документі викладаються вимоги щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяли, а також ставиться питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності конкретних посадових осіб. Не пізніше місячного терміну має бути вжито відповідних заходів щодо усунення допущених порушень закону, про що повідомляється прокурору. Якщо за результатами розгляду документу реагування дієвих заходів не вжито, доцільно внести подання до вищестоящого органу.

Стосовно посадових осіб, які вчинили незаконні дії, прокурор порушує

дисциплінарне провадження у відповідності до ст. 24 даного Закону.

Зміст і форма документів прокурорського реагування повинні відповідати

вимогам ст. 25 Закону України «Про прокуратуру». У них необхідно зазначати, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в якій строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.

Приписи, протести, подання та постанови про порушення дисциплінарних проваджень, про порушення проваджень про адміністративні правопорушення згідно з вимогами ст. 56 Закону України «Про прокуратуру» підписуються лише прокурором або його заступником. Інші працівники органів прокуратури (старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь, відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь, відділів тощо) такими повноваженнями не наділені.

Документ прокурорського реагування має містити:

1) вступну частину - прізвище, ініціали та посаду особи чи найменування органу, до якого він адресується, назву документу, дату і місце його винесення, а стосовно постанови - посаду, класний чин, прізвище прокурора або його заступника;

2) описово-мотивувальну частину - джерело інформації про порушення закону, ким та яке його положення чи вимоги порушено, у чому це виразилося, причини та умови, що сприяли їх допущенню, а також посилання на норми закону, якими керувався прокурор при внесенні документа реагування;

3) заключну (резолютивну) частину - вказівки на те, що необхідно зробити для усунення порушень закону, з постановленням питання про відповідальність конкретних винних посадових осіб.

У всіх документах прокурорського реагування зазначається про необхідність їх обов’язкового розгляду у встановлений законом строк та повідомлення прокурору про вжиті заходи.

Якщо за результатами розгляду документів реагування не вжито належних, реальних заходів до усунення порушень закону, то відповідно до вимог ст. 254 - 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення прокурору доцільно порушити адміністративне провадження стосовно службової особи за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-6 цього Кодексу.

У разі виявлення фактів службових підроблень, незаконних затримань, які потягли за собою порушення конституційних прав громадян, зловживань або перевищень службових повноважень з боку посадових осіб, застосування катувань та інших порушень, що містять ознаки злочинів, проводяться перевірки і приймаються рішення у порядку ст. 97 КПК України.