2. Тема змістового модуля №1: „Роль і завдання цивільної оборони (цо) в сучасних умовах . Класифікація надзвичайних ситуацій (нс) природного, техногенного, соціального і воєнного характеру”

2.1. План вивчення теми

1. Роль і місце ЦО в надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу.

2. Загальні принципи організації ЦО України.

3. Сили ЦО України.

4. Основні положення міжнародного права з питань захисту людей. ЦО в інших державах.

2.2. Рекомендації щодо самостійного опрацювання теми

При розгляді першого питання треба розкрити роль і місце ЦО в НС мирного та воєнного часів. Законспектувати визначення ЦО та її основні завдання. Усвідомити завдання ЦО для об’єктів господарчої діяльності (ОГД), а також виділити завдання для об’єктів харчової промисловості.

У другому питанні необхідно розкрити головні принципи організації ЦО України взагалі і конкретно на ОГД. Коротко зупинитись на організації Одеської національної академії харчових технологій (ОНАХТ).

В третьому питанні звернути увагу на сили ЦО України, їх структуру та призначення, комплектування сил ЦО та їх підпорядкованість.

У інформації з четвертого питання рекомендується в основному коротко розглянути завдання і діяльність ЦО згідно Женевській Конференції та Додатковим протоколом, а структуру та завдання ЦО деяких країн – законспектувати.

2.3. Питання для самоперевірки

1. Основні положення міжнародного права з питань захисту населення.

2. Визначення ЦО України. Закон «Про цивільну оборону України», основні положення.

3. Назвіть основні завдання ЦО.

4. Шляхи рішення основних задач ЦО.

5. Особливості ЦО підприємств харчової промисловості.

6. Принципи організації ЦО України.

7. Характеристика служб ЦО на ОГД.

3. Тема змістового модуля №2: „Сучасні засоби ураження та їх вплив на життєдіяльність людини”

3.1. План вивчення теми

1. Загальні характеристики іонізуючих випромінювань (ІВ).

2. Вплив ІВ на живі організми.

3. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

4. Джерела хімічного забруднення на виробництвах.

5. Характеристика отруйних речовин (ОР) та сильно діючих отруйних речовин (СДОР).

3.2. Рекомендації щодо самостійного опрацювання теми

Оволодіння матеріалом неможливе без засвоєння чіткої класифікації джерел ІВ.

Всі існуючі джерела ІВ розділяються на дві групи:

- природні джерела ІВ, а саме: космічні промені, природні радіоактивні речовини, що містяться у гірських породах, ґрунті, воді;

- штучні джерела ІВ, що виникають як наслідок діяльності людини, а саме: випробування та виробництво ядерної зброї; атомні електростанції і аварії на них; застосування РН у народному господарстві (у різних галузях промисловості і сільському господарстві) і в побуті; уранова і радіохімічна промисловість, підприємства ядерної енергетики; застосування РН у медицині.

Сукупність усіх джерел ІВ складає радіаційний фон Землі. Тобто, можна сказати, що радіаційний фон обумовлений природними джерелами ІВ та радіаційним забрудненням навколишнього середовища, що виникає як результат діяльності людини.

При розгляді першого питання необхідно звернути увагу на порівняльну оцінку корпускулярного та фотонного випромінювання за показниками проникаючої та іонізуючої здатності.

Необхідно усвідомити, що ІВ безперервно впливає на організм людини. Сумарний вплив на людину всіх видів випромінювань у нормальних умовах зростає і наближається до гранично допустимого рівня.

В другому питанні необхідно звернути увагу на особливість небезпечності ІВ, яка полягає в тому, що їх вплив не відчувається людиною одразу, а видимі ураження виникають лише через деякий час. Також при систематичному опроміненні (зовнішньому або внутрішньому) відбувається складання доз ІВ, що призводить до виникнення променевої хвороби.

При розгляді змісту документа НРБУ-97 треба чітко усвідомити розподіл населення України на категорії згідно дозовим межам опромінення.

Особливу увагу треба звернути на зростання вірогідності виникнення хімічно небезпечних аварій, пов’язаних з викидами (витіканням) СДОР; розглянути основні передумови виникнення НС в містах, районах та на ОГД; знати класифікацію хімічно небезпечних речовин (ОР та СДОР) в залежності від значення коефіцієнта можливості інгаляційного отруєння (КМІО).