- •1. Загальна характеристика цитоплазми.
- •2. Субмікроскопічна структура цитоплазми.
- •3. Структура біологічних мембран цитоплазми. Основні біологічні мембрани цитоплазми.
- •4. Біологічні та фізичні властивості цитоплазми.
- •5. Хімічний склад цитоплазми.
- •Рибосоми
- •Мікротрубочки
- •1. Загальна характеристика пластид.
- •2. Класифікація пластид.
- •3. Хлоропласти: визначення, утворення, структура і функції. Первинний крохмаль та його утворення.
- •4. Хімічний склад хлоропластів.
- •5. Каротиноїдопласти: визначення, форма, пігменти і функції.
- •6. Лейкопласти.
- •7. Онтогенез і взаємоперетворення пластид.
- •1. Вакуолі: визначення та гіпотези щодо їх виникнення.
- •2. Тонопласт і клітинний сік як структурні компоненти вакуолей.
- •3. Функції вакуолей.
- •4.Осмотичні явища в клітині: сисна сила осмос, осмотичний тиск, тургор, тургорний тиск, плазмоліз і деплазмоліз.
- •5.Включення рослинної клітини: визначення та види. Поняття про ергастичні речовини та ергастоплазму.
- •6. Крохмальні зерна: визначення, будова і типи.
- •7. Алейронові зерна: визначення, будова і типи.
- •8. Ліпідні краплі як форма включень.
- •9. Кристалічні включення: утворення та форми.
8. Ліпідні краплі як форма включень.
В процесі життєдіяльності рослинних організмів крім білків і вуглеводів виробляються ще й жирові включення, які прийнято називати оліями. Жирові включення відкладаються в тканинах рослин у вигляді крапель за допомогою олеопластів. Найчастіше олії відкладаються в запасаючих тканинах насіння та плодів. У вегетативних органах тих рослин, які зимують, частот спостерігається перетворення крохмальних включень на жирові, цю найбільш економну форму запасних речовин в умовах низьких температур. Вміст жирів у насінні рослин може бути досить високим: насіння соняшника, льону, бавовнику, конопель містить до 60 % олії, насіння грецьких горіхів — до 74%. Реактиви для виявлення олій: розчин Судан ІІІ, реактив Мілонова, бром – феноловий синій.
9. Кристалічні включення: утворення та форми.
В процесі життєдіяльності рослинного організму виробляються шкідливі для рослинного організму речовини, зокрема кислоти (щавелева, оцтова). Рослинні організми, щоб позбутися шкідливих кислот, виробили механізми взаємодії з неорганічним компонентом рослинної клітини:
НООС=СООН + Са → СаС2О4 + Н2 ↑
Щавелевокислий кальцій СаС2О4 у рослинній клітині може міститися у різних формах:
Кристалічний пісок — скупчення дрібних кристалів оксалату кальцію, які можна спостерігати в тканинах рослин родини пасльонових.
Друзи — складні кристали, які утворюються з кристалічних пірамідок, що зрослися основами і мають зірчасту форму. Зустрічаються у представників родин розоцвітих, гречкових, в корі дуба, липи тощо. В тканинах кори дерев ними заповнені цілі ділянки, що свідчить про те, що рослини їх використовують для механічного захисту тканин.
Рафіди — це скупчення голчастих кристалів, що заповнюють клітину цілком, протопласт такої клітини відмирає. Рафіди найчастіше спостерігаються в тканинах однодольних рослин — конвалії, купини, алое.