Основи конституційного права України

Принципи конституційного ладу

Структура Конституції

Юридичні властивості Конституції

1. Державний суверенітет (державна влада в Україні єдина, верховна та незалежна — ст. 2)

2. Унітаризм (державна цілісність — ст. 2)

3. Визнання людини, її життя та здоров'я, честі і гідності, недоторканності та безпеки найвищою соціальною цінністю (ст. 3)

4. Суверенітет народу (верховенство народної влади, право народу бути носієм і єдиним джерелом влади — ст. 5)

5. Поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову (ст. 6)

6. Формування ринкової економіки (визнання та захист різних форм власності: приватної, державної, комунальної та ін. — ст, 15, 41)

7. Ідеологічна і політична різноманітність (жодна ідеологія не може бути визнана державою як обов'язкова, визнання багатопартійності — ст. 15)

Україна — світська держава (жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова, церкву і релігійні організації відокремлено від держави — ст. 35)

Преамбула

Основна частина (14 розділів, 161 стаття)

Розділи:

I Загальні засади

II Права, свободи та обов'язки людини і громадянина

3. Вибори. Референдум

4. Верховна Рада України

V Президент України

VI Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади

VII Прокуратура

VIII Правосуддя

IX Територіальний устрій України

X Автономна Республіка Крим

XI Місцево самоврядування

XII Конституційний Суд України

13. Внесення змін до Конституції України

14. Прикінцеві положення

XV Перехідні положення

(14 статей)

1. Верховенство (Конституція є Основним Законом, складає вершину правової системи і діє на всій території України)

2. Вища юридична сила (визначається незалежною мірою

обов'язковості Конституції: дотримуватися її повинні всі суб'єкти права; всі закони та інші правові акти повинні їй відповідати)

3. Юридична база законодавства (Конституція встановлює види правових актів, що приймаються державними ор­ганами, визначає сферу і об'єкти законодавчого регулювання та закони, які слід прийняти)

Принципи

Умови набуття

Підстави набуття

Особи, які є громадянами України

Підстави припинення громадянства України

Втрата громадянства України

Вихід з громадянства України

1. Демократизм

2. Єдиний порядок набуття

3. Невизнання подвійного громадянства

4. Свобода та добровільність вибору громадянства

5. Повага до норм міжнародного права

6. Невидача громадян України іншій державі

7. Збереження громадянства України за особами, що проживають за кордоном

1. Визнання та виконання Конституції і законів України

2. Неперебування в іноземному громадянстві

3. Безперервне проживання на території України протягом останніх 5 років

4. Володіння українською мовою в обсязі, достатньому для спілкування

5. Наявність законних джерел існування

За народженням

За територіальним походженням

Прийняття до громадянства

Поновлення в громадянстві

Внаслідок усиновлення

Встановлення над дитиною опіки чи піклування

Встановлення опіки над недієздатною особою

У зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини

Встановлення батьківства Інші підстави, передбачені міжнародними договорами України

Усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24.08.1991) постійно проживали на її території

Особи, що на момент вступу в силу Закону України «Про громадянство України» (13.10.1991) постійно проживали в Україні і не були громадянами інших держав

Особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13.11.1991 і яким у паспорті зразка 1974 р. внесено запис «громадянин України», а також діти таких осіб, якщо вони на момент прибуття в Україну не досягли повноліття

Особи, які набули громадянства України відповідно до законів України

Вихід з громадянства України

Втрата громадянства України

Підстави, передбачені міжнародними договорами України

При добровільному набутті громадянства іншої держави

Внаслідок вступу на військову службу, у службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади інших держав без згоди на це державних органів України

Інші підстави, передбачені Ст.19 Закону України «Про громадянство України»

Громадянин, який виїхав на постійне проживання за кордон, може вийти з громадянства України за його клопотанням

Внаслідок набуття громадянства іншої держави

Інші підстави, передбачені Ст. 18 Закону України «Про громадянство України»

Конституційні права і свободи

Конституційні обов’язки

Особисті

Політичні

Соціально-економічні

Невід'ємне право на життя

Право на повагу гідності

Право на свободу і особисту недоторканність

Недоторканність житла

Таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції

Невтручання в особисте та сімейне життя

Свобода пересування, вибір місця проживання, свобода залишати територію України, за виключенням обмежень, встановлених законом

Свобода думки та слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань

Свобода світогляду та віросповідання, право сповідати будь-яку релігію або не сповідати ніякої

Право на правову допомогу, в тому числі у випадках, обумовлених законом, безоплатну

Право на невиконання явно злочинних наказів та розпоряджень

Не допускається дворазове притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення

Презумпція невинності

Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів

Право вільно висловлювати свої погляди та переконання, вільно збирати, зберігати та використовувати інформацію в будь-яких формах

Право об'єднуватися в політичні партії та громадські організації

Право брати участь в управлінні суспільством і державою

Право проводити збори, мітинги, походи та демонстрації

Право на письмові та усні індивідуальні чи колективні звернення до органів державної влади, право вимагати їх розгляду та обґрунтованої відповіді в установлені законом терміни

Свобода політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України

Право приватної власності

Право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом

Право на працю

Право на страйк

Право на відпочинок

Право на соціальний захист Право на житло

Право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї

Право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування Право на безпечне для життя Та здоров'я довкілля

Право на освіту

Здобуття повної загальної середньої освіти

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України

Шанування її державних символів

Відбуття військової служби

Не завдавати шкоди природі та культурній спадщині, відшкодовувати збитки у разі завдання шкоди

Сплата податків та зборів в порядку і розмірах, встановлених законом

Неухильне додержання Конституції та законів України

Непосягання на права, свободи, честь та гідність інших людей

Види виборчих систем

Вибори в Україні відбуваються

Принципи проведення виборів

Види виборів

Мажоритарна (для обрання кожному кандидату треба набрати більшість голосів виборців певної території або країни)

Пропорційна (кандидатів висувають партії, виборчі блоки, а місця в органі влади розподіляють пропорційно кількості одержаних відповідною партією чи блоком голосів виборців)

Змішана (поєднані елементи обох систем: частину депутатів обирають за пропорційною, частину — за мажоритарними системами)

На основі

загального виборчого права.

- право голосу мають всі громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років, незалежно від статі, національного, расового та соціального походжен­ня, мови, місця проживання

рівного виборчого права.

- кожний громадянин має один голос

прямого виборчого права.

- депутати обираються безпосередньо виборцями

Шляхом

таємне голосування

- контроль за волевиявленням виборців не допускається

Вільне та рівноправне висування кандидатів у депутати

Гласність та відкритість

Свобода агітації, рівні можливості для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії

Неупередженість щодо кандидатів з боку органів влади

Чергові

Позачергові (дострокові)

Повторні

Замість депутатів, які вибули

Система органів державної влади

Органи законодавчої влади

Органи виконавчої влади

Органи судової влади

Верховна Рада України ‑ єдиним органом законодавчої влади є парламент

Вищі

Кабінет Міністрів України

Центральні

Міністерства

Державні комітети та відомства України та АРК

Конституційний Суд України

Система судів загальної юрисдикції

Повноваження

Склад

Законодавчий процес

Є законодавчим органом (має повноваження на внесення змін до Конституції, призначення всеукраїнського референдуму, прийняття законів, призначає президентські вибори, може усунути Президента від влади в порядку імпічменту, ратифікує і денонсує міжнародні договори)

Ухвалює основи внутрішньої та зовнішньої політики (стверджує Державний бюджет та контролює його виконання, стверджує загальнодержавні програми економічного, науково-технічного розвитку та охорони навколишнього середовища)

Впливає на виконавчу владу (розглядає та приймає рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів, надає згоду на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України; здійснює контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції)

Бере участь у призначенні ряду посадових осіб (Голови і членів Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, третини членів Конституційного Суду та ін.)

Дає згоду на призначення ряду посадових осіб Президентом (Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Генерального прокурора, та ін.)

В галузі оборони та національної безпеки (стверджує структури, чисельність, визначає функції Збройних Сил, Служби безпеки, МВС та інших озброєних формувань)

Інші повноваження, визначені ст.85 Конституції України

Повноваження ВРУ припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Конституційний склад ВРУ - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову ВРУ, Першого заступника і заступника Голови ВРУ та відкликає їх.

Голова Верховної Ради України: 

1) веде засідання Верховної Ради України;     

2) організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради України;     

3) підписує акти, прийняті Верховною Радою України;     

4) представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;    

5) організовує роботу апарату ВРУ

Верховна Рада України затверджує перелік комітетів ВРУ, обирає голів цих комітетів.

Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань.

Здійснюється під час сесій Верховної Ради (у формі пленарних засідань і засідань комітетів)

Верховна Рада визнається правомочною як законотворчий орган при обранні не менш 2/3 від її конституційного складу

Право законодавчої ініціативи мають:

Президент

Народні депутати

Кабінет Міністрів

Національний банк України

Законопроект проходить, як правило, три читання, у комітетах здійснюється його доробка

Закон приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради (50% +1 голос)

Зміни до конституції приймаються 2/3 від складу Верховної Ради.