Основи цивільного права України.

Джерела цивільного права:

• Конституція України

• Закон України «Про підприємництво» (07.02.1991, зі зм. і доп.)

• Закон України «Про власність» (07.02.1991, зі зм.)

• Закон України «Про господарчі товариства» (25.06.1991, зі зм.)

• Закон України «Про систему оподаткування» (02.02.1994)

• Закон України «Про оренду землі» (06.10.1998, зі зм.)

• Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (01.06.2000, зі зм.)

• Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» (19.10.2000)

• Закон України «Про захист економічної конкуренції» (11.01.2001, зі зм.)

• Закон України «Про внесення змін у Закон України «Про авторське право і суміжні права» (11.07.2001)

• Земельний кодекс України (25.10.2001)

• Закон України «Про банки і банківську діяльність» (17.01.2002)

• Господарський кодекс України (16.01.2003)

• Цивільний кодекс України (16.01.2003)

• Цивільний процесуальний кодекс України (18.03.2004)

Цивільне право – це провідна галузь національного права України, це система правових норм, які на засадах юридичної рівності регулюють особисті немайнові та майнові відносини між фізичними та/або юридичними особами.

Предметом цивільного права є цивільні правовідносини, які поділяють на майнові та особисті немайнові відносини.

Майнові відносини пов’язані з набуттям, володінням, розпорядженням майном.

Особисті немайнові відносини виникають на підставі здійснення особистих немайнових прав, зокрема таких, як людської гідності, честі, права на життя, здоров’я, права на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Особисті немайнові відносини поділяються на:

• особисті права, які існують незалежно від майнових, наприклад, право на ім’я, честь, гідність;

• особисті права пов’язані з майновими, наприклад, особисті права авторів у галузі літератури, науки, мистецтва тощо.

Загальними засадами цивільного законодавства є:

• юридична рівність суб’єктів цивільно-правових відносин;

• неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

• рівність всіх форм власності;

• неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом;

• свобода договору;

• свобода підприємницької діяльності, що не заборонена законом;

• судовий захист цивільного права та інтересу;

• справедливість, добросовісність та розумність.

СУБ’ЄКТИ цивільних правовідносин	ФІЗИЧНІ ОСОБИ	громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства
	ЮРИДИЧНІ ОСОБИ	Підприємства, установи, організації
	СОЦІАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ	Держави, автономні утворення
	СОЦІАЛЬНІ СПІЛЬНОТИ	Народи, територіальні громади

Фізична особа	Юридична особа
Володіє: цивільною правоздатністю (здатністю мати цивільні права й обов'язки; виникає в момент народження і закінчується в момент смерті) цивільною дієздатністю (здатністю своїми діями здобувати права і створювати цивільні обов'язки)	Організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем і відповідачем у суді Цивільна дієздатність і правоздатність виникає в момент реєстрації юр. особи і припиняється в момент її ліквідації.

ОБСЯГ ЦИВІЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ Фізичної особи
РІВЕНЬ	ОСОБА	ОБСЯГ
ПОВНА	повнолітня (з 18р.)	повний (самостійно набуває всі цивільні права і обов’язки та несе відповідальність)
НЕПОВНА	неповнолітня (з 14 до 18р.)	має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; бути учасником (засновником) юридичних осіб — фірм, товариств, якщо це не заборонено Законом або установчими документами юридичної особи); самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) і розпоряджатися вкладом, внесеним на своє ім'я. Така особа може бути наділена повною дієздатністю, якщо вона працює за трудовим договором чи вирішила зайнятися підприємницькою діяльністю. Особа від 14 до 18 років відповідає за завдану нею іншій особі шкоду на загальних підставах.
ЧАСТКОВА	малолітня (до 14р.)	має право на самостійні дрібні побутові правочини (угоди), що задовольняють її побутові потреби, відповідають її розвитку і стосуються предмета, який має невисоку вартість; реалізувати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності. Особа до 14 років не несе відпові­дальності за завдану нею шкоду.
ОБМЕЖЕНА	обмежена судом	співпадає з частковою
НЕДІЄЗДАТНІСТЬ	позбавлена судом	не має права вчиняти правочини, не несе цивільної відповідальності

Особа може бути обмежена у цивільній дієздатності за рішенням суду, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування, вона може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. У разі припинення фізичною особою зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо суд поновлює її цивільну дієздатність.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка, вона не має права вчиняти будь-якого правочину. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.