Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Правознавство конспект (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
603.65 Кб
Скачать

Право власності

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Форми власності

Елементи права власності

Захист права власності

Державна (загальнодержавна, республіканська, комунальна; суб'єкти права — держава в особі Верховної Ради України, Верховної Ради АРК, територіальні громади в особі обласних, селищних, сільських рад)

Колективна (суб'єкти права — колективи підприємств, організацій, орендарів, акціонерів тощо, що виступають на правах юридичних осіб)

Приватна (суб'єкти права — громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства)

Право володіння (фактичне володіння річчю, що надає можливість особі фізично чи господарчо впливати на неї)

Право користування

(можливість експлуатації речі шляхом витягу її корисних властивостей)

Право розпорядження

(визначення власником долі речі шляхом її знищення, відчуження чи передачі в тимчасове володіння іншій особі)

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності, може звернутися в суд з вимогою про заборону здійснення дій, що можуть порушити його право

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування заподіяного йому майнового і морального збитку

Цивільним договором є угода (правочин) двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Угоди (правочини) у цивільному праві

Загальні вимоги

Форма

Види

Зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним підвалинам суспільства

Особа, що здійснює правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності

Волевиявлення учасника правочину повинно бути вільним і відповідати його внутрішній волі

Усна

Можуть відбуватися всі правочини, за виключенням тих, які:

- підлягають нотаріальному завірянню;

- підлягають державній реєстрації

- для яких недодержання письмової форми означає їхню недійсність

Письмова

Односторонні правочини

(дія однієї сторони, що може бути представлена однією чи кількома особами — заповіт, видача доручення)

Одностороння правова дія може створювати обов'язки лише для особи, що її здійснила

Дво- чи багатосторонні правочини (договори)

(погоджена дія двох або більше сторін — купівля-продаж, дарування)

Правочин повинний бути спрямований на реальне настання правових наслідків

також моральним підвалинам суспільства

Особа, що здійснює правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності

Волевиявлення учасника правочину повинно бути вільним і відповідати його внутрішній волі

Правочин повинний бути спрямований на реальне настання правових наслідків

(проста чи нотаріально завірена):

- між юридичними особами (застава,

порука, постачання тощо)

- між фізичною і юридичною особою (страхування, банківський вклад тощо)

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Загальні положення

Види спадкування

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи чи оголошення її померлою

Часом відкриття спадщини є день смерті особи чи день, з якого вона оголошується померлою

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця

Спадкоємцями (за заповітом і за законом) можуть виступати фізичні особи, які живі на час відкриття спадщини, а також особи, зачаті при житті спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини

Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

за заповітом

за законом

Заповіт - особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Складається в письмовій формі, із зазначенням місця і часу його складання, особисто підписується заповідачем і засвідчується нотаріусом або іншою посадовою, службовою особою

Незалежно від змісту заповіту неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні вдова (вдівець) і непрацездатні батьки успадковують половину частки, що належала б кожному з них у випадку спадкування за законом (обов'язкова частка).

Якщо спадкодавець не заявив свою волю щодо спадщини, вона переходить до осіб, зазначених у законі.

Спадкоємці одержують право на спадкування по черзі:

1-ша черга (діти, у тому числі зачаті при житті спадкодавця і народжені після його смерті, один з подружжя, який пережив, і батьки)

2-га черга (рідні брати і сестри, його бабуся і дід як з боку батька, так і з боку матері)

3-тя черга (рідні дядько і тітка)

4-та черга (особи, що проживали зі спадко­давцем однією родиною не менше 5 років до часу відкриття спадщини)

5-та черга (інші родичі до шостого ступеня споріднення включно)