Тема 3. Україна-Русь (іх – перша половина хіv ст.) План

1. Східні слов’яни: становлення та етногенез.

2.Початок Київської Русі.

3.Внутрішні і зовнішні фактори розвитку Давньоруської держави.

Рекомендовані джерела

Основні: 2., С. 41-104; 4., С. 26-75; 8., С. 38-68; 9., С. 31-47.

Додаткові: 8., С. 59-87; 17., С. 18-48; 43., С. 40-55.

Інтернет-ресурси, періодичні видання: 3, 4, 5, 8

М іні-лексикон:

Норманська теорія, етногенез, ранньофеодальна монархія, князь, дружина, віче, рада бояр, смерди, рядовичі, закупи, челядь.

1. Східні слов’яни: становлення та етногенез

На рубежі християнської ери зарубіжні джерела (зокрема римські автори І–ІІ ст. н. е. – Пліній, Тацит, Птоломей) згадують слов’ян під спільним іменем – венеди. Східною частиною великого слов’янського масиву, що заселяв землі від верхнього і середнього Наддніпров’я до басейну Вісли і Одри, були анти. У ІІ–ІV ст. вони об’єдналися у політичний союз дер­жавного типу – Антське царство.

М. Грушевський вважав антів не лише без­по­середніми предками, а тим самим народом, який у пізніші часи дістав назву українці

2. Початок Київської Русі

Існування Русі (Руської землі, Київської Русі) як єдиної держави охоплює період з ІХ ст. до 30-х років ХІІ ст.

Державотворчі традиції східних слов’ян пов’язані з існуванням антського та склавинського політичних об’єднань.

Київська Русь одержала в спадщину по своїх попередниках усі риси, характеристичні для держав, що постали на її території в класичну добу й добу переселення народів: їх військовий і комерційний характер, їх стремління наблизитись, скільки можна, до Чорного моря, їх орієнтацію на південь і схід, але не на Північ і захід. Як культура скіфів і сарматів, як культура готів, так само й київська цивілізація є південною цивілізацією, просякнутою східними елементами.

Заключним етапом процесу формування Київської держави стало об’єднання на початку 80-х років північного і південного ранньодержавних утворень східного слов’янства.

• російські історики:

– В.Татіщев, С. Соловйов, В. Ключевський, М. Карамзін;

– Б. Греков, В. Мавродін, Б. Рибаков, Фроянов;

• українські історики:

– М. Грушевський, Н. Полонська-Василенко, І. Крип’якевич;

– М. Котляр, П. Толочко, О. Толочко, В. Ричка.

Характеристика теорій

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Німецькі історики, які працювали у Петербурзькій Академії наук Г.Байер та Г.Міллер ще у другій чверті ХVIII ст. обгрунтували норманської теорії походження Русі та надавали виключного значення „закликанню варягів”.

Російський вчений М.Ломоносов виступив проти концепції норманізму. Прихильниками анти норманських позицій виступали М.Костомаров, В.Антонович, М.Грушевський, Д.Багалій та ін.

Американський історик українського походження, професор Гарвардського університету О.Пріцак вважав полян – гілкою хозар, які долучилися до утворення держави Русь.

Російський історик В.Ключевський дотримувався „торговельної теорії” виникнення Русі.