3. "Часті зради гетьманів, доноси старшини, шаткість умів, непостійність народу", примусили царя проти волі піти на відповідні зміни законодавчого акту 1654 року на користь монархії"
4. Звертається до часів Б.Хмельницького,
описує межі України, соціально-економічний
стан населення за добу Б. Хмельницького,
І. Скоропадського,
Д. Апостола, К.
Розумовського. Простежує процес
поступового підпорядкування національних,
суспільних інститутів загальноімперським
органам правління
В. Кремень, в. Ткаченко, д. Табачник (у праці «Україна, шлях до себе»)
По-перше,
період
Хмельниччини засвідчує, що українці
ХVII
ст. були…
По-друге,
одним
із головних наслідків національно-визвольної
війни було те, що Україна…
По-третє,
…весь
період після 1654 р. слід би охарактеризувати
як домінуючий вплив…
По-четверте,
…Україна
відіграла роль "донора" …
По-п’яте,
…
і після Люблінської унії і після "Руїни"
соціально-політична еліта України …
Українське відродження
Українське відродження – |
Комплекс подій і явищ кінця ХVIII – початку ХХ ст., пов’язаних із поширенням масового національного самоусвідомлення, пожвавленням і піднесенням національного руху, розвитком усіх галузей культурного життя українців. |
|
|
|
|
|
|
|
1. Зенон Когут: |
"Вболіваючи за майбутнє, українці оглядалися назад на ідеалізоване, здебільшого міфологічне минуле, коли шляхетна старшина була незаперечною владою у незалежній державі". |
|
|
|
|
|
|
|
2. Сергій Єфремов: |
"Цим підгрунтям була ідея українського відродження і непереможно тягла людей з демократичних і демократизованих класів назад до народу, конкретного українського народу". |
|
|
|
|
|
|
|
3. Лисяк-Рудницький: |
"Якщо знищення козацької державності й русифікація козацької аристократії вивели були Україну з числа націй і знизили її до рівня аморфної етнографічної маси, то тепер з цієї маси починає підніматися нова українська нація. |
|
|
|
|
|
|
|
4. М. Грушевський |
"…і поодинокі люди, і цілі групи, гурти, верстви, відбившися від національного життя, чи відірвані від нього, чули потребу вернутися до своєї народності, вчитися наново мови, студіювали своє письменство, народне життя й відновляли розірвану зв’язь з своїм народом…" |
|